16.09.2019 року м.Дніпро Справа № 912/852/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.,
секретар судового засідання: Грачов А.С.
представники сторін:
учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019, ухвалене суддею Макаренко Т.В., повний текст якого підписаний 12.06.2019, у справі №912/852/19
за позовом Фермерського господарства "Міф", м. Кропивницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", м. Кропивницький
про стягнення 216 000,00 грн.,
До Господарського суду Кіровоградської області звернулось Фермерське господарство "Міф" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення суми коштів у розмірі 216 000,00 грн., які становлять передплату за непоставлений товар.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на отримання від нього відповідачем грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжного доручення №324 від 18.02.19 в сумі 216 000,00 грн., як передплату за товар, поставку якого не здійснив відповідач.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019 у справі №912/852/19 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на користь Фермерського господарства "Міф" грошові кошти в сумі 216 000,00 грн., а також судовий збір в сумі 3 240,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, неналежне надання судом оцінки доказами, наявним у справі, просив рішення суду від 05.06.2019 скасувати, переглянувши розмір задоволених вимог, ухвалити нове рішення у справі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Позивач 11.03.2019 самостійно забрав АГР виробництва "Промислова група Корсунь" вартістю 126 225,00 грн. з Кропивницького департаменту Відповідача, а 09.04.2019 Позивач знову забрав майно з території Відповідача. Така поведінка Позивача стала підставою для звернення Відповідачем до поліції для відкриття кримінального провадження, що підтверджує копія заяви про вчинення злочину від 21.03.2019 та копія талона повідомлення реєстраційний номер 13740 про реєстрацію заяви про злочин в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 21.03.2019.
Також Скаржник зазначає, що на момент ухвалення рішення товар Позивачем не повернутий, що свідчить про можливу подвійну відповідальність виражену у вигляді "примусової конфіскації" та у необхідності повернення коштів за рішенням суду.
У відзиві на апеляційну скаргу Позивач проти її задоволення заперечує, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, оскільки воно ухвалене на підставі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними й допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при повному дотриманні норм процесуального права.
Позивач зазначає, що наскільки можливо зрозуміти із апеляційної скарги Відповідач фактично не згоден з правовою оцінкою судом його доводів щодо існування між сторонами ще й інших правовідносин, які на його думку, суд мав врахувати при визначенні суми, що підлягає стягненню у цій справі, зменшивши її розмір. Зокрема, відповідач, як у відзивів на позов, так і у апеляційній скарзі стверджує про самостійне відібрання позивачем на території відповідача техніки вартістю 126 225,00 грн, що стало підставою звернення відповідача до органів поліції. Вказаним доводам відповідача суд першої інстанції надав належну оцінку, яку позивач вважає цілком вірною і правильною, зокрема, що доводи Відповідача, не підтверджені жодними доказами, заперечені позивачем, та не впливають на вирішення спору у даній справі.
Позивач у відповіді на відзив та у даному відзиві наполягає, що доводи Відповідача безпідставні та надумані, а доказів існування ще якихось правовідносин, окрім тих, що є спірними й вирішені судом, ніколи не існувало й не існує.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2019 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019 залишено без руху у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та відсутністю клопотання про відновлення такого строку, а також у зв'язку з неподанням доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (4860,00 грн). Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
05.08.2019 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано платіжне доручення № 1677 від 31.07.2019 про сплату 10 000 грн., подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі.
06.08.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/852/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме - відкриття провадження у справі, у зв'язку з відпусткою судді - доповідача Іванова О.Г.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019, справу №912/852/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.
З урахуванням перебування у відпустці судді - члена колегії суддів Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до п.2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/852/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №912/852/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Дармін М.О., судді - Кузнецова І.Л., Березкіна О.В.)) скаржнику відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019; розгляд апеляційної скарги призначений на 16.09.2019 на 11:00 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.
У зв'язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 для розгляду справи №912/852/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Кузнецової І.Л.
Крім того, враховуючи знаходження у відпустці судді - члена колегії суддів Кузнецової І.Л. згідно розпорядження керівника апарату здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/852/19, та згідно витягу з протоколу від 13.09.2019 для розгляду цієї справи визначена колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., яка ухвалою суду від 16.09.2019 прийняла справу до свого провадження.
В судовому засіданні 16.09.2019 року Центральним апеляційним господарським судом було підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Представники сторін, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4900075068013 про вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження позивачу та витягом із пошукової системи сайту АТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення № 4900075068021, в якому ТОВ "Техніка і технології" направлено ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття провадження та яке отримано останнім особисто 19.08.2019, правом участі в судовому засіданні не скористались; позивачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про розгляд скарги за відсутності його представника, яке задоволено судом, відповідачем будь-яких клопотань з цього приводу не заявлялось, таким чином, підстави, відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України для відкладення розгляду справи були відсутні.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
13.02.19 Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" було виставлено Фермерському господарству "Міф" рахунок на оплату по замовленню № 28 від 13.02.2019 на суму 270 000,00 грн. за зчіпку ЗГ-22 з боронами БЗТС-1.0з. У рахунку міститься посилання на Договір ЗГ-22 від 13.02.19.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно платіжного доручення № 324 від 18.02.19 перераховано відповідачу кошти в розмірі 216 000,00 грн. з призначенням платежу - часткова оплата за зчіпку ЗГ-22 згідно рахунку № 28 від 13.02.19.
За твердженнями позивача наданими суду першої інстанції, вказаним діям передувала усна домовленість між сторонами за допомогою засобів телефонного та електронного зв'язку, відповідно до якої ТОВ "Техніка і технології" направляє на електронну пошту ФГ "Міф" fermera@ukr.net сканкопію та засобами поштового зв'язку оригінали договору поставки з обумовленими у телефонному режимі умовами поставки та рахунку на поставку зчіпки ЗГ-22 з боронами БЗТС-1.0з. ФГ "Міф" на підставі рахунку ТОВ "Техніка і технології" повинен протягом 7 банківських днів з дати отримання (сканкопії електронною поштою або оригінала поштою) сплатити кошти у сумі 216 000,00 грн., ТОВ "Техніка і технології" повинне передати зчіпку ЗГ-22 з боронами БЗТС-1.0з. з усією технічною та супровідною документацією у день сплати ФГ "Міф" коштів у сумі 216 000,00 грн. Залишок вартості товару у сумі 54 000,00 грн. ФГ "Міф" повинен сплатити на той же банківський рахунок ТОВ "Техніка і технології" протягом 3 банківських днів після отримання товару з усією документацією.
У відзиві на позовну заяву, поданому відповідачем 16.04.19 суду першої інстанції, відповідачем визнано, що між ним та позивачем дійсно погоджено поставку зчіпки ЗГ-22 з боронами БЗТС-1.0з. за ціною 270 000,00 грн., на яку виставлено рахунок на оплату по замовленню № 28 від 13.02.19. У відповідності до вказаного рахунку позивачем здійснено часткову оплату, однак, остаточної оплати так і не надійшло, що унеможливило поставку товару до господарства позивача.
За твердженням позивача, останній звертався до відповідача з вимогами № 14 від 05.03.19 та від 19.03.19 про повернення грошових коштів у сумі 216 000,00 грн., однак, відповіді не отримав, грошові кошти повернуто не було.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт отримання лише вимоги від 19.03.19.
Оскільки відповідач поставку товару позивачу не здійснив, а сплачені за товар кошти не повернув, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог, з огляду на не поставку товару позивачу та неповернення грошових коштів на вимогу позивача. В той же час, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо самостійного та протиправного отримання товару на території відповідача 11.03.2019 та 09.04.2019 вартістю 126225,00 грн., що стало підставою звернення відповідача до поліції та відкриття кримінального провадження, судом не взяті до уваги, оскільки не підтверджені відповідачем жодним доказом та заперечені позивачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 203, 207 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 642 ЦК України регламентовано, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Здійснення позивачем оплати рахунку по замовленню № 28 від 13.02.2019 на суму 270 000,00 грн. свідчить про прийняття пропозиції щодо придбання товару.
Таким чином, суд першої інстанції правильно кваліфікував відносини, які виникли між сторонами по справі на підставі оплати замовлення, правочином, укладеним у спрощений спосіб, що регулює відносини купівлі-продажу товару.
Відносини, що виникли із договору підряду та купівлі-продажу, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Аналізуючи зміст цієї норми колегія суддів зазначає, що покупцю належить право вимагати, зокрема, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є як часткова, так і повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Згідно з матеріалами справи, відповідач до цього часу товар позивачу не поставив; вказане не заперечується самим відповідачем. При цьому, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога від 19.03.19, факт отримання якої визнається відповідачем, в якій позивач просив повернути грошові кошти в сумі 216 000,00 грн., що залишена відповідачем без відповіді.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 216 000,00 грн. на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги про самостійне й протиправне отримання позивачем 11.03.2019 АГР виробництва "Промислова група Корсунь" вартістю 126 225,00 грн. з Кропивницького департаменту Відповідача, а також 09.04.2019 іншого майна з території Відповідача; звернення Відповідача до поліції для відкриття кримінального провадження з цього приводу, та посилання скаржника на копію заяви про вчинення злочину від 21.03.2019 та копію талона повідомлення реєстраційний номер 13740 про реєстрацію заяви про злочин в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 21.03.2019, не приймаються колегією суддів в силу приписів ст. ст.73, 74, 76, 77 ГПК України, оскільки вказаних доказів скаржником не надано до матеріалів справи.
З урахуванням наведеного господарський суд повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги та відшкодуванню не підлягають.
Слід зауважити, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження скаржнику наголошувалось на здійсненій переплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5140 грн, право на повернення якого, за наявності відповідного клопотання, має скаржник.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019 у справі №912/852/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2019 у справі №912/852/19 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" м. Кропивницький за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.09.2019 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна