проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" вересня 2019 р. Справа № 27/25б-908/4661/14
Суддя Білоусова Я.О.
розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Місто Банк» (вх.№2878 Д/2) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 у справі №27/25б-908/4661/14 (прийняту у приміщенні Господарського суду Запорізької області суддею Шевченко Т.М.)
за заявою: 1) ОСОБА_1 , м. Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс», Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне,
3) Компанії з обмеженою відповідальністю «ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», Кіпр, Варнака,
4) Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, Херсонська область, м. Нова Каховка,
5) Публічного акціонерного товариства «КБ «НАДРА», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро», м. Донецьк,
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 припинено провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМСОЯ» про грошові вимоги до боржника в розмірі 2090064,52 грн.
Ухвалено здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши кредитора Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби на її правонаступника Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області.
Затверджено реєстр вимог кредиторів:
1) перша черга:
- Публічне акціонерне товариство «КБ «НАДРА» (м. Київ, ідент. код 20025456) з вимогами в розмірі 97884490,00 грн;
2) друга черга відсутні;
3) третя черга:
- Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області з вимогами в розмірі 8360999,99 грн;
4) четверта черга задоволення:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія Плюс» з вимогами в розмірі 143190,56 грн;
- ОСОБА_1 з вимогами в розмірі 1300000 грн;
- Компанія з обмеженою відповідальністю «ВЕСДІКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД» (Кіпр, Варнака) з вимогами в розмірі 125038942,90 грн;
- Публічне акціонерне товариство «КБ «НАДРА» з вимогами в розмірі 206004254,93 грн;
5) п'ята черга відсутні;
6) шоста черга:
- Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області з вимогами в розмірі 23102,50 грн.
- Публічне акціонерне товариство «КБ «НАДРА» з вимогами в розмірі 408565,95 грн.
Ухвалено вимоги інших конкурсних кредиторів, які не були заявлені до господарського суду, вважати погашеними.
Зобов'язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів відповідно до статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до 01.01.2015. Рішення зборів кредиторів надати суду у строк до 09.01.2015.
Продовжено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців.
Продовжено повноваження розпорядника майна боржника та в.о. керівника боржника строком на шість місяців.
Зобов'язано розпорядника майна боржника, у термін до 16.02.2015, надати суду звіт про фінансово-майновий стан боржника, розглянутий на засіданні комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішив питання про введення наступної судової процедури. Відповідне рішення комітету кредиторів (оформлене протоколом) також надати суду.
ПАТ «Місто Банк» з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині затвердження реєстру вимог кредиторів. Визнати ПАТ «Місто Банк» учасником справи №27/25б-908/4661/14 про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро». Зобов'язати керуючого санацією ТОВ «Каховка Пром - Агро» Реве рука П.К. окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав щодо якого ПАТ «Місто Банк» виступає обтяжувачем.
Також скаржник надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що враховуючи той факт, що ПАТ «Місто Банк» не є стороною у справі про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро», не було повідомлено належним чином розпорядником майна та керуючими санацією ТОВ «Каховка Пром - Агро», банк не міг знати про існування затвердженого плану санації, в якому передбачені дії щодо відчуження майна, яке виступає предметом іпотеки ПАТ «Місто Банк». Натомість, ПАТ «Місто Банк» дізналось про існування ухвал Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 про затвердження реєстру вимог кредиторів та від 19.07.2018 про затвердження плану санації ТОВ «Каховка Пром - Агро» 05.09.2019 під час засідання, що відбулося в Господарському суді м.Києва в рамках провадження по справі №910/6917/19 за позовом ТОВ «Каховка Пром - Агро» до 1) ПАТ «Місто Банк», 2) Компанії Ретт Інтер Ес. Ей., 3) Міністерства юстиції України при визнанні недійсним договору іпотеки, укладеного 30.06.2015 між ПАТ «Місто Банк» (іпотекодержателем) та Компанією Ретт Інтер Ес. Ей. (іпотекодавцем), в якому представник ТОВ «Каховка Пром - Агро» фактично визнав законність іпотечного договору, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до пп. 13 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 року №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) встановлює, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи положення статті 93 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014, є 08.12.2014 (з урахуванням вихідних днів 6 та 7 грудня 2014 року).
Натомість, ПАТ «Місто Банк» апеляційна скарга була подана 09.09.2019, а отже, скаржником порушено строк для оскарження вказаного процесуального документу, встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апеляційна скарга була подана апелянтом зі спливом більш як 4,5 років.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на 2014 рік) визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) також передбачено, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України (в обох наведених редакціях) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Проте, наведені апелянтом доводи, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014, суддя-доповідач не визнає поважними, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скаржник вказує, що про оскаржувану ухвалу він дізнався 05.09.2019, оскільки не був залучений до участі у справі про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро».
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, апелянтом жодних доказів на підтвердження викладених обставин суду не надано.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.02.2011 порушено провадження у справі №27/25Б про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.02.2011 у справі №27/25Б введена процедура розпорядження майном боржника строком на 6 місяців до 24.08.2011.
04.03.2011 в газеті «Голос України» №41 опубліковано оголошення про порушення справи №27/25Б про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро».
Тобто, інформація про порушення справи про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро» була загальновідомою.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.05.2013 у справі №27/25Б продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 13.07.2013.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.07.2013 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 13.11.2013.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 справу №27/25Б-908/4661/14 прийнято до свого провадження, присвоєно справі номер провадження 23/56/14.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвала суду від 01.12.2014 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.09.2015.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" Єдиний державний реєстр судових рішень створено для вільного доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для цілодобового загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суддя-доповідач зазначає, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення.
Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Проте, із матеріалів справи таких підстав не вбачається, а апелянтом їх наявності не доведено.
При цьому, суддя-доповідач наголошує, що безпідставне поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги більше ніж через 4,5 років після ухвалення оскаржуваної ухвали може розцінюватись як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, частиною 2 статті 261 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою) визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Враховуючи викладене, у разі звернення до апеляційного суду особи, яка не брала участі у справі, з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення, суду апеляційної інстанції необхідно встановити чи оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо прав, інтересів та/чи обов'язків такої особи.
Відповідно до статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема рішення або ухвала, що оскаржується; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Суддя-доповідач зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство (у редакції, що діяла до 19.01.2013), учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут).
Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому, суддя-доповідач зауважує, що зазначений Законом про банкрутство перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
В той же час, як свідчать матеріали справи, ПАТ «Місто Банк» не має підтверджених кредиторських вимог до ТОВ «Каховка Пром - Агро», у встановленому Законом про банкрутство порядку скаржник з такими вимогами до суду або арбітражного керуючого не звертався.
За таких обставин, із матеріалів справи не вбачається, що ПАТ «Місто Банк» набув статусу сторони (кредитора) та учасника провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Каховка Пром - Агро».
При цьому, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто та вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Відповідне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 12.11.2018 у справі №910/2611/18 тощо.
Суддя-доповідач зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної апелянтом ухвали суду від 01.12.2014 не містяться висновки про права та обов'язки апелянта, у резолютивній частині ухвалу суду також не вказано про права та обов'язки апелянта.
Водночас, апелянтом не обґрунтовано, яким чином оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про його права і обов'язки.
Згідно зі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач дійшла висновку, що зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду:
- письмові обґрунтування тверджень про те, що оскаржуваною ухвалою господарський суд вирішив питання про права та обов'язки апелянта;
- мотивоване клопотання з викладеними доводами і обставинами та доказами в їх обґрунтування щодо поважності причин пропуску апелянтом строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 119, 174, 234, 254-256, 258, 260, п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач
1. Апеляційну скаргу ПАТ «Місто Банк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 у справі №27/25б-908/4661/14 залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Я.О. Білоусова