проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" вересня 2019 р. Справа № 917/556/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.
за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Яковенко М.В. директор
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (вх.№2289П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 у справі № 917/556/19 (повний текст якого складено та підписано 10.06.2019 суддею Семчук О.С. у приміщенні зазначеного суду)
за позовною заявою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава;
до ТОВ "КОНКРІТ ІНЖИНІРІНГ", м. Полтава;
про стягнення 63049,05 грн.,
Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - позивач/ УЖКГ) звернулось з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з ТОВ "КОНКРІТ ІНЖИНІРІНГ" 63049,05 грн. заборгованості по договору № 180825-SPM на розробку проектно-кошторисної документації. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем робіт згідно умов вказаного договору та неповернення відповідачем авансових коштів.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 у справі № 917/556/19 відмовлено у задоволенні позову повністю.
Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Здійснити перерозподіл судових витрат.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України станом як на дату закінчення терміну на закриття суми попередньої оплати, а саме на 21.12.2018, так і на даний час відсутній належним чином оформлений акт здачі-приймання виконаних робіт, підписаний обома сторонами, на авансовані позивачем кошти на суму 63049,05 грн., до того ж, не повернуто зазначені кошти на рахунок позивача (апелянта). Зазначене, зокрема, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю розрахунків з контрагентом ТОВ «Конкріт Інжиніринг» за період з 01.01.2004 по 06.05.2019.
Також вказує на те, що в порушення вимог статей 631 та 890 Цивільного кодексу України станом на дату закінчення строку виконання робіт за договором та строку дії договору відповідачем не виконано роботи згідно з укладеним договором, не передано позивачу готової проектно-кошторисної документації на об'єкт: Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава не повернуто суму отриманої попередньої оплати за договором в розмірі 63049,05 грн.
Разом з цим, як зазначає позивач, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів здійснюють оплату тільки тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного періоду.
Крім того, стверджує, що місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи щодо поданого звіту про виконані роботи по розробці проектно-кошторисної документації на об'єкт: Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава", керувався виключно частинами 2 та 3 статті 853 Цивільного кодексу України, не врахувавши положень частини 4 цієї норми, відповідно до якої якщо у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бvти призначена експертиза.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та призначено справу №917/556/19 до розгляду на 19.08.2019.
06.08.2019 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.
В судове засідання 16.08.2019 представники позивача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, між 05.09.2018 між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (виконавець за договором) було укладено договір № 180825-SPM на розробку проектно-кошторисної документації на об'єкт: "Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава" (далі - Договір), відповідно до якого відповідач зобов'язався у встановлений строк відповідно до діючих інструкцій, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектно-кошторисну документацію на об'єкт: "Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава".
Згідно з п. 10.1 договору, строк дії договору до 20.12.2018, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених Договором зобов'язань.
Яку встановлено п. 3.1 договору, по завершенню робіт з виконання робочого проекту виконавець передає замовнику проектну документацію у повному обсязі, акт приймання-передачі проектної документації, рахунок. Дата передачі замовнику готової документації є датою завершення робіт виконавцем.
Відповідно до пункту 3.3. договору виконавець розробляє проектну документацію в одну стадію - робочий проект.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язався виконати проектні роботи згідно з вимогами завдання на проектування, вихідних даних, відповідності до державних будівельних норм України, розробити проектну документацію у повному обсязі у встановленому порядку, погодити її у відповідних органах, отримати всі необхідні технічні умови, розробити містобудівний розрахунок та отримати містобудівні умови та обмеження (за необхідності) та передати її Замовнику.
Відповідно до п. 3.6 договору відповідач виконує роботи у строк до 20.12.2018р.
Пунктом 2.6 Договору було передбачено перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в розмірі 30% вартості робіт в сумі 63049,05 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 пп. 3 абз. 1. Після сплати замовником попередньої оплати, виконавець повинен відзвітуватись виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати. В іншому випадку, виконавець зобов'язаний повернути кошти, у розмірі суми сплаченої попередньої оплати, на наступний день після закінчення зазначеного у цьому пункті строку.
На виконання вказаного пункту договору позивачем на підставі рахунку-фактури № 18-АUG-25-SPМ/l від 19.09.2018, 21.09.2018 згідно платіжного доручення № 816 від 19.09.2018 було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 63049,05 грн.
07.12.2018 відповідачем було направлено звіти про виконані обсяги робіт та акти приймання-передачі виконаних робіт на адресу позивача. Документи позивач отримав 10.12.2018, про що свідчить підпис відповідальної особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Позивач у позовній заяві стверджує, що на дату закінчення строку виконання робіт за договором та строку дії договору відповідачем не виконано роботи згідно укладеного договору, не передано позивачу готової проектно-кошторисної документації на об'єкт: Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава, не повернуто суму отриманої попередньої оплати за договором в розмірі 63049,05 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по договору в сумі 63049,05 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, виходив з того, що 07.12.2018 відповідачем було направлено позивачу звіт про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об'єкт (180825-SPM-3B) разом з актом приймання-передачі виконаних робіт № 1/180825 від 07.12.2018 на суму 63049,05 грн. Позивачем звіт та акт приймання-передачі отримано 10.12.2018, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, за висновком місцевого господарського суду, відповідачем були виконані у встановлений строк вимоги п. 2.6 договору про звітування виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати. Однак позивач належним чином не відреагував на надіслані йому відповідачем звіт та акт приймання-передачі. Згідно наявного в матеріалах справи листування між сторонами вбачається, що позивач ігнорував факт отримання ним звіту та акту приймання-передачі виконаних робіт, та негайно після їх отримання не вказував про наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах в порядку статті 853 Цивільного кодексу України.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.
Згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було правильно встановлено місцевим господарським судом, 10.09.2018 згідно з платіжним дорученням № 612 позивачем на виконання вимог договору здійснено передоплату у розмірі 63049,05 грн.
Пунктом 2.6 Договору було передбачено перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати в розмірі 30% вартості робіт в сумі 63049,05 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 пп. 3 абз. 1. Після сплати замовником попередньої оплати, виконавець повинен відзвітуватись виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати. В іншому випадку, виконавець зобов'язаний повернути кошти, у розмірі суми сплаченої попередньої оплати, на наступний день після закінчення зазначеного у цьому пункті строку.
Тобто, згідно з п.2.6. договору відповідач повинен відзвітувати виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати оплати або повернути кошти на наступний день.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. 1 ст. 255 ЦК України). Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (абз. 3 ч. 3 ст. 254 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив оплату авансового внеску 19.09.2018, отже, відповідач повинен відзвітувати протягом трьох місяців з дати її оплати, тобто по 24.12.2018. (включно).
07.12.2018 відповідачем було направлено позивачу звіт про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об'єкт (180825-SPM-3B) разом з актом приймання-передачі виконаних робіт № 1/180825 від 07.12.2018 на суму 63049,05 грн. Факт направлення підтверджується наданими відповідачем копіями накладної та фіскального чеку Укрпошти датованими 07.12.2018, а також описом вкладення до поштового відправлення. Позивачем звіт та акт приймання-передачі отримано 10.12.2018, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідачем були виконані у встановлений строк вимоги п. 2.6 Договору щодо звітування виконаним обсягом робіт на оплачену суму протягом трьох місяців з дати її оплати.
Разом з тим, в договорі сторони не обумовили ані конкретну форму, ані конкретного змісту зазначеного звіту, а також не визначили, які саме положення повинні бути конкретизовані у цьому звіті.
Отже копія звіту про виконані обсяги робіт по розробці проектно-кошторисної документації на об'єкт та акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 63049,05 грн. є належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами звітування виконавця в порядку п. 2.6 договору.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, позивач належним чином не відреагував на надіслані йому відповідачем звіт та акт приймання-передачі. При цьому з наявного в матеріалах справи листування між сторонами вбачається, що позивач ігнорував факт отримання ним звіту та акту приймання-передачі виконаних робіт, не вказував про наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах, у зв'язку з чим втратив право посилатися на дані недоліки в подальшому.
У клопотанні про призначення експертизи позивач зазначає, що наданий відповідачем звіт відрізняється від наданого йому звіту у грудні 2018 року, тобто фактично підтверджує факт отримання від відповідача звіту.
Проте, свого примірника звіту позивач суду не надає, у відповіді на відзив на невідповідність цього звіту не посилається, зазначає лише, що цей звіт неможливо оцінити.
В ч.1 та ч.2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Тобто, у встановленому порядку заперечень щодо змісту вказаного звіту позивач суду не навів.
Як встановлено частиною 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Однак, позивачем вказані вимоги законодавства не було дотримано.
При цьому місцевий господарський суд цілком правомірно відхилив посилання позивача на лист від 19.12.18 № 01-06-01/12/4014 01-06-01/12/3984 на ім'я відповідача щодо неможливості прийняття звіту, так як у справі відсутні належні докази надсилання вказаного листа відповідачу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з позовною заявою. Докази, не подані у встановлений строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). Зазначеного обґрунтування позивач не надав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлені договором строки освоєно здійснену позивачем передоплату в сумі 63049,05 грн., що підтверджується звітом та актом приймання-передачі виконаних робіт на суму 63049,05 грн., які були своєчасно направлені позивачу та стосовно яких позивачем до подання позовної заяви не було заявлено про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про недоведення позивачем порушень відповідачем пункту 2.6 договору щодо звітування про виконані роботи.
Крім того, колегія суддів погоджується і з висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для призначення за клопотанням позивача судової експертизи, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Отже судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Враховуючи той факт, що позивач не заявив відповідачу негайно після отримання Звіту про його недоліки, то відповідно до ст. 853 ЦК України , він втратив право у подальшому посилатися на відступи відповідачем від умов договору або недоліки у виконаній роботі, а тому у місцевого господарського суду були відсутні достатні правові підстави для призначення судової експертизи щодо вартості робіт виконаного відповідачем Звіту та щодо відповідності розробленого Звіту вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Відповідач в апеляційні скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи щодо поданого звіту про виконані роботи по розробці проектно-кошторисної документації на об'єкт: Капітальний ремонт скверу ім. Панаса Мирного у місті Полтава, керувався виключно частинами 2 та 3 статті 853 Цивільного кодексу України, не врахувавши положень частини 4 цієї норми, відповідно до якої якщо у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бvти призначена експертиза.
Однак колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки втрата позивачем в порядку частини 2 статті 853 ЦК України права посилатися на допущені відповідачем відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі виключає застосування частини 4 даної статті щодо призначення експертизи з приводу недоліків виконаної роботи, оскільки в такому разі предмет дослідження (наявність або відсутність недоліків в роботі) не несе в собі правового навантаження.
Крім того, відповідно до ст. 849, ч. 2 ст. 891 ЦК України замовник має право у встановлених випадках відмовитися від договору підряду чи призначити підрядникові строк для усунення недоліків, чи вимагати відшкодування збитків. Проте позивач не надав доказів здійснення ним зазначених дій.
Таким чином колегія суддів погоджується і з висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідач своєчасно, відповідно до умов договору надав позивачу Звіт про виконані обсяги робіт, проте відповідного передбаченого нормами Цивільного кодексу України реагування на нього зі сторони позивача не отримав, а твердження позивача про невиконання відповідачем авансованих позивачем робіт на суму 63049,05 грн. не підтверджено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Оскільки апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 у справі № 917/556/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 у справі № 917/556/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний тест постанови апеляційного суду складено 23.09.2019
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Терещенко