ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 вересня 2019 року Справа № 906/267/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Полюхович І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Пасько В.А., директор,
відповідача: Малий М.С., представника на підставі наказу №270-0Д від 17.08.2019 року,
третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Інноваційні технології металооброблення” на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 13.06.19р. суддею Шніт А.В. о 12:24 год. у м.Житомирі, повний текст складено 20.06.19р. у справі № 906/267/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології металооброблення"
до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 31358,77грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології металооброблення" звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення 31358,77грн завданих збитків, що складаються із 23852,40грн вартості експертизи, 7506,37 грн. витрат на відрядження працівників позивача та витрат на паливо.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що понесені додаткові витрати в умовах договірних зобов'язань із відповідачем сталися з вини відповідача внаслідок безпідставного вимагання ремонту двигуна УТД-20.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст.16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.216, 225 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.06.2019 року у справі №906/267/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології металооброблення" до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 31358,77грн., відмовлено.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, докази наявні в матеріалах справи, вказує що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження протиправності дій відповідача, наявності вини в його діях та наявності прямого причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та понесеними позивачем витратами. А тому, прийшов до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові в частині відшкодування позивачу понесених ним витрат на суму 31358,77 грн. слід відмовити.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області по справі № 906/267/19 скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог: задовольнити позовну заяву; стягнути з Державного підприємства „Житомирський Бронетанковий завод” на користь ТОВ "Інноваційні технології металооброблення" завдані збитки в розмірі 31 358,77 грн. (тридцять одна тисяча триста п'ятдесят вісім грн. 77 коп.); стягнути з Державного підприємства „Житомирський Бронетанковий завод” на користь ТОВ "Інноваційні технології металооброблення" судовий збір в розмірі 1921 грн. та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2881 грн. 50 коп.
В обґрунтування вказує, що затвердження ДП „ЖБТЗ” акту дослідження №3/18 в односторонньому порядку з безумовною вимогою про відновлення двигуна є протиправними діями відповідача зі встановлення вини ТОВ „ІТМО” в постачанні неякісної продукції, стало причиною для відновлення порушеного права ТОВ „ІТМО” шляхом звернення до експертної установи для проведення експертного дослідження, відрядження працівників та понесення інших витрат. Такі дії відповідача є порушенням встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, а понесені у зв'язку з такими діями витрати не є майновими витратами ТОВ „ІТМО” в розумінні статті 42 ГК, як зазначає суд в своєму рішенні, оскільки не вчинені на власний ризик для здійснення підприємницької діяльності, а вчинені внаслідок порушення ДП „ЖБТЗ” прав ТОВ „ІТМО”.
Так, з посиланням на ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, зазначає, що протиправна поведінки відповідача, що призвела до вимушених витрат позивачем на проведення експертизи та відрядження працівників полягає в тому, що відповідач в односторонньому порядку встановив факт про не якісне виготовлення компресійних кілець 20-04-06-1 та маслоз'ємних кілець СБ 20-04-08 , внаслідок чого двигун УТД-20 заводський номер №Х06ИТ2274, який був встановлений на військовій техніці підлягає відновленню за рахунок постачальника ТОВ «ІТМО», який затвердив Актом. При цьому, не провівши будь-яких досліджень причин виходу з ладу двигуна, незважаючи на письмові заперечення ТОВ „ІТМО” відповідач ДП „ЖБТЗ” констатував, що в Акті №3/18 від 20.09.2018 року зазначені вичерпні відомості щодо неналежної якості компресійних та маслоз'ємних кілець виготовлених та поставлених ТОВ „ІТМО” у 2017 році і що подібний випадок вже мав місце у травні 2018 року, що відображено в листі від 22.10.2018 року №22/10-1.
На думку скаржника, такими діями відповідача було порушено законні права позивача, правила здійснення господарської діяльності у договірних правовідносинах з ТОВ „ІТМО” та слугували причиною укладення позивачем договору з ХНІДСЕ для проведення експертизи по виявленому факту. На виїзд працівників ТОВ „ІТМО”, експерта, проведення експертизи, складання експертного висновку щодо встановлення причин виходу з ладу двигуна УТД-20 заводський номер №Х06ИТ2274 на військовій техніці ТОВ „ІТМО” вимушено зробило витрати, що складаються з вартості експертизи 23852,40 грн., витрат на відрядження працівників ТОВ «ІТМО» та витрат на паливо у розмірі 7506,37грн..
Понесені позивачем зазначені вище додаткові витрати сталися з вини відповідача, оскільки ДП „ЖБТЗ” не вживало заходів щодо виявлення дійсних обставин виходу з ладу двигуна військової техніки, що експлуатувала військова частина А 2167, а одразу констатувало факт постачання ТОВ „ІТМО” неякісних кілець. Внаслідок встановленого ДП „ЖБТЗ” в Акті №3/18 від 20.09.2018 року причин виходу з ладу двигуна (неякісне виготовлення компресійних кілець) та затвердження вимоги постачальнику, що «двигун підлягає відновленню за рахунок постачальника ТОВ „ІТМО”» на підставі п.п. 2.6, 7.2, 7.4 умов договору від 15.02.2017 року №17 має власними силами та за власний рахунок нести відповідальність, а тому позивачем було вимушено понесено додаткові витрати для відновлення своїх порушених прав та законних інтересів, що підлягають відшкодуванню відповідачем.
При цьому, як вбачається з висновку комплексного експертного автотехнічного дослідження та дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 25982/26484/26485 від 30.11.2018 року, що доданий до матеріалів справи - експертами не встановлено на товарі виробничих дефектів, встановлено порушення вимог експлуатації двигуна УТД-20 заводський номер №Х06ИТ2274, а на пошкодженому двигуні УТД-20 заводський номер №Х06ИТ2274, яке відповідач вимагав від ТОВ „ІТМО” відремонтувати було встановлено кільця, що не відповідають матеріалам кілець, які виробляються на підприємстві ТОВ «ІТМО» та були поставлені за договором.
Вказує, що зазначені додаткові витрати ТОВ «ІТМО» були понесені ним для відновлення свого порушеного права, захисту законних інтересів у господарських зобов'язаннях та зазнало реальних збитків, що перебувають в безпосередній залежності від протиправних дій відповідача у господарських зобов'язаннях, які відповідач добровільно не відшкодовує.
Отже, скаржник вважає, що позивачем надано суду всі докази, що підтверджують розмір понесених позивачем збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і понесеними збитками, вину відповідача.
Відзивів на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи не надійшло, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Третя особа не скористалася правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечила явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений заздалегідь та належним чином, про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.197).
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі з підстав викладених у ній та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду Житомирської області по справі № 906/267/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/267/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології металооброблення" (позивач, постачальник, ТОВ "ІТМО") та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (відповідач, покупець, ДП "ЖБТЗ") укладений договір поставки №17, за умовами якого позивачем поставлено відповідачу кільця поршневі компресійні 20-04-06 та кільця маслоз'ємні СБ 20-04-08 (а.с.24-26).
Відповідачем направлено на адресу позивача лист №01-11/2711 від 26.09.2018, до якого додано Акт дослідження №3/18 від 20.09.2018 (а.с.27-34). Згідно акту, затвердженого директором ДП "ЖБТЗ" Пшенічним І.М., комісією здійснено висновок, що причиною виходу з ладу двигуна УТД-20 заводський номер №Х06ИТ2274 є неякісне виготовлення компресійних кілець 20-04-06-1 та маслоз'ємних кілець СБ 20-04-08; двигун підлягає відновленню за рахунок постачальника ТОВ "ІТМО".
У відповідь на вказаний лист позивачем 22.10.2018 направлено відповідачу лист за вих.№22/10-1 (а.с.35), згідно якого позивач не погоджується із висновком комісії та запропоновано узгодити дату проведення дослідження двигуна, що вийшов з ладу, оскільки наданий Акт не містить наявності на придбаному товарі виробничих дефектів та опису конкретних причин руйнування (стирання робочих поверхонь, задири та збільшення, лущення хромового покриття кілець) вказаної продукції, яке поставило ТОВ "ІТМО. Позивач також зазначив у листі, що в акті відсутній опис, за яких умов товар експлуатувався, що дозволяє провести достовірний статистичний аналіз і встановити операції і причини, що не забезпечують належну якість виготовлення або експлуатації виробу.
Згідно листа №01-11/2991 від 29.10.2018 директор ДП "ЖБТЗ" вказував, що в Акті №3/18 від 20.09.2018 надані вичерпні відомості щодо якості компресійних та маслоз'ємних кілець, виготовлених та поставлених ТОВ "ІТМО" і що подібний випадок вже мав місце у травні поточного року. З метою більш детального вивчення причини дострокового стирання поршневих кілець запропоновано відрядити представника позивача до ДП "ЖБТЗ" найближчим часом для поглибленого огляду та обміру деталей виробництва позивача (а.с.36).
Листом №14/11-1 від 14.11.2018 позивач просив відповідача, з метою більш детального вивчення причин виходу з ладу двигуна УТД-20, узгодити повторне дослідження за участі спеціалістів ТОВ "ІТМО" та експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.Бокаріуса (а.с.37).
Згідно листа №20/11-1 від 20.011.2018 позивач повідомив відповідачу про прибуття на ДП "ЖБТЗ" 22.11.2018 заступника директора ТОВ "ІТМО" та судового експерта (а.с.38).
Відповідно до протоколу спільного дослідження виникнення дефектів на двигуні УТД-20 заводський номер Х06ИТ2274 від 22.11.2018 у зв'язку з проведенням експертного дослідження причин виникнення дефектів на двигуні було взято зразки нашарування з фільтра тонкої очистки масла двигуна, нашарування речовини чорного кольору з впускних колекторів, нашарування з поршня двигуна, проведено контрольні виміри. Крім цього встановлено, що масло двигуна на момент огляду було відсутнє.
В результаті роботи, комісія у складі представників сторін, судового експерта та представника філії 637 ВП МОУ постановила до 07.12.2018 ТОВ "ІТМО" отримати результати та висновок експертного дослідження; після отримання результатів та висновків експертного дослідження ТОВ "ІТМО" довести результати до ДП "ЖБТЗ" для прийняття рішення щодо подальшого відновлення двигуна УТД-20 №Х06ИТ2274.
Як зазначає позивач, 14.12.2018 ТОВ ІТМО отримало висновок комплексного експертного автотехнічного дослідження та дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів №25982/26484/26485 від 30.11.2018 (а.с. 40-56).
Згідно висновку комплексного експертного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Федорченка В.І. від 30.11.2018 для експертного огляду були надані поршневі ущільнюючі кільця, а саме компресійні та маслоз'ємні, які були встановлені в двигуні УТД-20 № ХО6ИТ2274. Під час їх огляду було встановлено, що компресійні та маслоз'ємні кільця мають значне стирання робочих поверхонь. Детальним оглядом маслоз'ємних кілець виявлено, що вони мають круглу форму дренажних отворів для стікання мастила, та не мають жодного маркування. Також, для експертного дослідження були надані нові компресійні та маслоз'ємні кільця зроблені на підприємстві ТОВ "Інноваційні технології маталооброблення", які мають маркування "ІТМО". Далі, детальним оглядом нових маслоз'ємних кілець виявлено, що вони мають довгасту форму дренажних отворів (проріз) для стікання мастила. Шляхом порівняння наданих на дослідження поршневих маслоз'ємних кілець, а саме відпрацьованих та нових, експерт дійшов до висновку, що поршневі ущільнюючі кільця, які були встановлені в двигуні УТД-20 №ХО6ИТ2274 не відповідають матеріалам, наданим під час огляду двигуна, а саме "Дело ремонта 48А.УТД20.315 РД-К", в яких вказано, що були встановлені в двигуні компресійні та маслоз'ємні кільця вироблені на підприємстві ТОВ "Інноваційні технології маталооброблення".
Технічно несправний стан та причина виходу з ладу двигуна УТД-20 №Х06ИТ2274, полягає в надмірному зносі циліндро-поршньової групи (1л, 2л, 3л, 1пр, 2пр та 3пр циліндрів), а саме стирання робочих поверхонь компресійних та маслоз'ємних кілець та виробітку верхньої частини робочої поверхні гільз циліндрів, що відбулось внаслідок потрапляння діоксиду кремнію (у тому числі піску) через впускні колектори двигуна в камеру згоряння разом з впускним повітрям, що спричинило прорив картерних газів та в подальшому утворення прогару одного з поршнів двигуна та внаслідок чого відбулась збільшена втрата мастила і втрата потужності двигуна. Технічно несправний стан двигуна УТД-20 № Х06ИТ2274 полягає у зносі шатунних підшипників ковзання, яке відбулося внаслідок засмічення редукційного клапану (потрапляння металевих часток між клапаном та корпусом редукційноro клапана), що призвело до падіння тиску мастила в системі змащування та масляного голодування (недостатнього змащування кривошипно-шатунного механізму двигуна) і в подальшому до стирання поверхні основного компонента покриття підшипників ковзання, а також утворенню задирів на поверхні тертя розподільчих валів та опорних шийок розподільчих валів та виробітку нажимних тарілок клапанів головок двигуна.
Позивач вказує, що у зв'язку з неправомірними вимогами ДП "ЖБТЗ" щодо відновлення двигуна за рахунок постачальника, ТОВ "ІТМО" вимушено понесло збитки, що складаються з вартості експертизи 23852,40грн, витрат на відрядження працівників ТОВ "ІТМО" та витрат на паливо у розмірі 7506,37грн.
Таким чином, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано шкоду у розмірі 31358,77грн, а понесені позивачем зазначені вище додаткові витрати в умовах договірних зобов'язань із ДП "ЖБТЗ" сталися з вини відповідача, внаслідок безпідставного вимагання ремонту двигуна УТД-20 та наголошенні на відповідальності відповідно до п.п. 2.6 , 7.2, 7.4 умов договору №17 від 15.02.2017 з посиланням на неналежну якість поставлених кілець та нібито завдання збитків ДП "ЖБТЗ". Зазначені додаткові витрати ТОВ "ІТМО" зробило для відновлення свого порушеного права та зазнало реальних збитків у господарських відносинах, які відповідач добровільно не відшкодовує.
19.12.2018 з метою досудового врегулювання спору між сторонами позивачем до ДП "ЖБТЗ" направлено лист вимогу №19/12-1 від 19.12.2018 щодо добровільного відшкодування завданих збитків, однак відповіді позивачем не отримано (а.с. 57-58).
За таких обставин, позивач подав позов про стягнення з відповідача збитків в розмірі 31 358,77 грн..
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести факт заподіяння йому збитків, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем свого обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи апелянт кваліфікує грошові кошти в сумі 31 358,77 грн., які становлять додаткові витрати понесені позивачем за проведення експертизи, витрати на відрядження працівників позивача та витрати на паливо, у зв'язку із неправомірними вимогами ДП "ЖБТЗ" щодо відновлення двигуна за рахунок постачальника деталей, як реальні збитки. Крім того, позивач зазначає, що відповідач наголошував на відповідальності відповідно до п.п. 2.6, 7.2, 7.4 Договору №17 від 15.02.2017 із посиланням на неналежну якість поставлених деталей та нібито завдання збитків ДП "ЖБТЗ".
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що як убачається із листа ДП "ЖБТЗ" №01-11/2991 від 29.10.2018, відповідач пропонує відрядити представника ТОВ "ІТМО" для поглибленого огляду та обміру деталей виробництва позивача (а.с. 36).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач наполягав на безумовному відновленні двигуна, який вийшов із ладу, за рахунок позивача, без залучення до його огляду працівників позивача.
Разом з тим, як убачається із листа від 26.09.2018р. №01-11/2711, Акт дослідження №3/18 від 20.09.2018, згідно якого комісією здійснено висновок про причину виходу із ладу двигуна та те, що він підлягає відновленню за рахунок позивача, надіслано відповідачем на адресу ТОВ "ІТМО" для дослідження (а.с.27).
Колегія суддів також, звертає увагу заявника, що в листі відсутні посилання на порушення позивачем умов Договору №17 від 15.02.2017 та про відповідальність позивача на підставі п.п. 2.6, 7.2, 7.4 Договору.
За наведеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження протиправності дій відповідача, наявності вини в його діях та наявності прямого причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та понесеними позивачем витратами.
Відтак, судова колегія приходить до висновку, що вказані грошові кошти є виключно витратами пов'язаними із підприємницькою діяльністю, яка здійснюється суб'єктами господарювання, відповідно до ст. 42 ГК України, а не збитками, у розумінні статті 22 ЦК України, а тому погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у позові в повному обсязі.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 13.06.2019р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Інноваційні технології металооброблення” на рішення господарського суду Житомирської області від 13.06.19р. у справі № 906/267/19 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13.06.19р. у справі №906/267/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Справу № 906/267/19 повернути до господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "23" вересня 2019 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.