вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" вересня 2019 р. Справа№ 925/913/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
за участю представників: не викликались
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019
у справі № 925/913/19 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди плюс»
2. Черповодської сільської ради Черкаської області
про витребування майна з чужого незаконного володіння, встановлення нікчемності протоколу загальних зборів та визнання незаконним і скасування рішень сільської ради
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 позовну заяву та додані до неї документи Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» повернуто позивачу з посиланням на те, що:
- враховуючи суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, даний спір не може бути розглянутий за правилами господарського судочинства;
- позивач порушив правила об'єднання позовних вимог.
Крім того, вказаною ухвалою, з огляду на повернення позовної заяви позивача, залишено без розгляду та повернуто позивачу клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову.
Не погоджуючись з ухвалою, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області по справі № 925/913/19 від 05.08.2019 про повернення позовної заяви скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
У обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що:
- суд першої інстанції при вирішенні питання про підвідомчість справи не врахував в повній мірі характер спірних правовідносин, зокрема ознаки, що вказують на приватно-правовий (майновий) характер спору;
- судом не враховано, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення Черповодської сільської ради Черкаської області про видачу майнових сертифікатів про право власності на майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві тісно пов'язані з позовними вимогами про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та є похідними від перших вимог, оскільки внаслідок ухвалення зазначеного рішення спірне майно фактично вибуло з законного володіння власника;
- твердження суду першої інстанції про те, що «сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить й затягне вирішення спору, оскільки судом має бути надана правова оцінка правовідносинам сторін по кожному із договорів, досліджено строки дії договорів, досліджено різне коло та обсяг доказів, наданих на підтвердження заявлених позовних вимог, відповідність первинних документів умовам правочинів, докази надання послуг, їх часткової оплати, строки оплати та періоди прострочення, складання, направлення та отримання рахунків або рахунків-актів», не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки надання будь-яких послуг, оплата за них, отримання за них, отримання, складення будь-яких рахунків - не є обставинами, на які посилається позивач, а такі відносини відсутні серед обставин господарської справи;
- звернення позивачем до суду адміністративної юрисдикції з вимогою про скасування відповідного рішення потягнуло б за собою відмову в позові, оскільки наразі спірне майно через низку відчужень потрапило у володіння ТОВ «Черповоди Плюс» і позивач не є останнім титульним власником спірного нерухомого майна;
- позивач не є безпосереднім учасником адміністративних відносин з Черповодською сільською радою Черкаської області, оскільки рішення про видачу майнових сертифікатів стосувалось фізичних осіб, що є третіми особами в даній справі, що вказує на приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, що відповідає вимогам ГПК щодо віднесення даного спору до категорії таких, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства;
- ГПК України не містить норми, яка забороняє розглядати справу у порядку господарського судочинства за наявності серед учасників справи фізичних осіб, якщо вони залучені в якості третіх осіб.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 справа № 925/913/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 03.09.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19;
- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.09.2019;
- позивача в строк до 17.09.2019 зобов'язано надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами та оригінал заяви про забезпечення позову з доданими до неї документами, які були повернуті судом першої інстанції;
- сторонам роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- учасникам справи роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
16.09.2019 до суду від позивача надійшла позовна заява та додані до неї документи.
Станом на 23.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 2 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 відкрито 03.09.2019, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався з 19.09.2019, апеляційна скарга має бути розглянута по 03.10.2019 включно.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
У липні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди» звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черповоди плюс» та Черповодської сільської ради Черкаської області », в якому просив:
- встановити нікчемність протоколу № 2 Загальних зборів співвласників майна колишнього КСПП «Черповоди» від 04.07.2017 за підписом головуючого ОСОБА_1, ОСОБА_6 ;
витребувати з відповідача 1 на користь позивача:
1) зерносклад, літ. В-1 з прибудовлю, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1351067871243;
2) зерносклад, літ. Д-1, адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1351071671243;
3) критий тік, літ. Г-1, адреса: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1351063071243;
4) матеріальний склад, літ. Б-1, адреса: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1351074371243;
5) вагову, літ. А-1, адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1351076571243;
6) зерноочисний агрегат «ЗАВ-40»;
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача 2 по затвердженню та видачі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії:
1) НОМЕР_125; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 від 22.06.2017року; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 від 23.06.2017року; НОМЕР_32 від 26.06.2017 р. ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 від 30.06.2017, видані ОСОБА_2 ;
2) НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 ; НОМЕР_43 ; НОМЕР_44 ; НОМЕР_45 ; НОМЕР_46 ; НОМЕР_47 ; НОМЕР_48 ; НОМЕР_49 ; НОМЕР_50 НОМЕР_51 ; НОМЕР_52 ; НОМЕР_53 ; НОМЕР_54 ; НОМЕР_55 ; НОМЕР_56 ; НОМЕР_57 від 21.06.2017 року; НОМЕР_58 ; НОМЕР_59 ; НОМЕР_60 ; НОМЕР_61 ; НОМЕР_62 ; НОМЕР_63 ; НОМЕР_64 ; НОМЕР_65 ; НОМЕР_66 ; НОМЕР_67 ; НОМЕР_68 від 26.06.2017, видані ОСОБА_3 ;
3) НОМЕР_69 ; НОМЕР_70 ; НОМЕР_71 ; НОМЕР_72 ; НОМЕР_73 ; НОМЕР_74 ; НОМЕР_75 ; НОМЕР_76 ; НОМЕР_77 ; НОМЕР_78 від 21.06.2017 р.; НОМЕР_79 від 26.06.2017; НОМЕР_80 ; НОМЕР_81 ; НОМЕР_82 від 27.06.2017; НОМЕР_83 ; НОМЕР_84 ; НОМЕР_85 ; НОМЕР_86 ; НОМЕР_87 ; НОМЕР_88 ; НОМЕР_89 ; НОМЕР_90 ; НОМЕР_91 ; НОМЕР_92 від 29.06.2017, видані ОСОБА_4 ;
4) НОМЕР_93 ; НОМЕР_94 ; НОМЕР_95 ; НОМЕР_96 ; НОМЕР_97 ; НОМЕР_98 ; НОМЕР_99 ; НОМЕР_100 ; НОМЕР_101 НОМЕР_102 ; НОМЕР_103 ; НОМЕР_104 ; НОМЕР_105 ; НОМЕР_106 ; НОМЕР_107 ; НОМЕР_108 ; НОМЕР_109 ; НОМЕР_110 ; НОМЕР_111 ; НОМЕР_112 ; НОМЕР_113 від 26.06.2017; НОМЕР_114 ; НОМЕР_115 ; НОМЕР_116 ; НОМЕР_117 ; НОМЕР_118 ; НОМЕР_119 ; НОМЕР_120 ; НОМЕР_121 ; НОМЕР_122 ; НОМЕР_123 ; НОМЕР_124 від 27.06.2017, видані ОСОБА_5 ;
- скасувати вказані свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, видані на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Також у липні 2019 року позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів та заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 позовну заяву та додані до неї документи Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» повернуто позивачу з посиланням на те, що:
- враховуючи суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, даний спір не може бути розглянутий за правилами господарського судочинства;
- позивач порушив правила об'єднання позовних вимог.
Крім того, вказаною ухвалою, з огляду на повернення позовної заяви позивача, залишено без розгляду та повернуто позивачу клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову.
Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.
Суд першої інстанції зазначив про те, що заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування рішень Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області по затвердженню та видачі свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства відповідної серії, видані фізичним особам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та скасування свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданих на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , стосуються приватноправових відносин, які виникли між сільською радою та фізичними особами, і вони є сторонами цього правочину, а відтак, враховуючи суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, даний спір не може бути розглянутий за правилами господарського судочинства.
За приписами ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
За змістом ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що:
- у 2000 році КСПП «Черповоди» було реорганізовано в позивача зі збереженням всього обсягу майна (включно з усіма майновими паями), до складу якого увійшли всі попередні власники паїв, з огляду на що саме до позивача перейшло право власності на все рухоме та нерухоме майно КСПП «Черповоди»;
- у 2017 році невстановленими особами без проведення загальних зборів позивача складено протокол № 2 Загальних зборів співвласників майнових сертифікатів колишнього КСПП «Черповоди» від 04.07.2017 за підписом головуючого ОСОБА_1, ОСОБА_6 , яким вирішено виділити в натурі та передати фізичним особам частину майна позивача;
- у подальшому вказані фізичні особи продали спірне майно іншій фізичній особі, яка передала його до статутного фонду відповідача 1;
- зазначені фізичні особи не отримували майнових сертифікатів за підписом та печаткою позивача, а тому не набули права власності на спірне нерухоме майно і не мали права відчужувати майно, яке зазначено в тексті протоколу, оскільки власниками вказаного майна є фізичні особи, які передали його (через свої паї) до позивача, а тому відчуження такого майна можливо лише шляхом ухвалення рішення виконавчого органу позивача з виділом такого майна в натурі власникам майнового паю, а ніяк не іншим особам.
Отже, звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично просить витребувати з чужого незаконного володіння майно - нерухоме майно, яке на даний час перебуває у відповідача 1, а також скасувати рішення відповідача 2 по затвердженню та видачі свідоцтв про право власності на майновий пай, ґрунтуючи вказані вимоги на тому, що все спірне майно (включаючи майнові паї) вибуло з володіння позивача поза його волею.
З огляду на характер правовідносин, які склались між учасниками спору, та те, що спірне майно, за твердженням позивача, фактично є майном, яке він набув з огляду на реорганізацію КСПП «Черповоди» та яке (частково) є пайовими внесками учасників кооперативу, даний спір підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позивачам позовної заяви та доданих до неї документів з посиланням на те, що, враховуючи суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, даний спір не може бути розглянутий за правилами господарського судочинства.
Щодо порушення правил об'єднання позовних вимог колегія суддів зазначає про таке.
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Як встановлено вище позивач в обґрунтування всіх заявлених вимог посилається на те, що все спірне майно (включаючи майнові паї) вибуло з володіння позивача поза його волею на підставі нікчемного протоколу № 2 Загальних зборів співвласників майна колишнього КСПП «Черповоди» від 04.07.2017 за підписом головуючого ОСОБА_1, ОСОБА_6 .
Колегія суддів зазначає про те, що всі заявлені позивачами вимоги пов'язані між собою як підставою виникнення, так і поданими доказами, та на те, що вказані вимоги є основними і похідними, оскільки фактично всі заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на нікчемності протоколу № 2 Загальних зборів співвласників майна колишнього КСПП «Черповоди» від 04.07.2017 за підписом головуючого ОСОБА_1, ОСОБА_6 та, відповідно, відсутності правових підстав для вибуття з володіння позивача спірного майна (включаючи майнові паї), а відтак, вимога щодо встановлення нікчемності протоколу є основною, а всі решта - похідними, оскільки є правовим наслідком встановлення нікчемності вказаного протоколу.
Враховуючи, що вимоги позивача є нерозривно пов'язани між собою, випливають з одних і тих самих правовідносин та доданих до позовної заяви доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення позивачами правил об'єднання позовних вимог, оскільки такий висновок суд зробив без врахування принципу процесуальної економії.
Крім того, в оспорюваній ухвалі судом першої інстанції вказано про те, що сумісний розгляд заявлених позивачами вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, проте суд не вказав, в чому саме полягає таке ускладнення.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів з посиланням на те, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог.
З огляду на відсутність підстав для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів, у суду першої інстанції були відсутні й підстави для повернення без розгляду клопотання про витребування доказів та заяви про забезпечення позову, які мають бути судом розглянуті у встановленому ГПК України порядку.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.08.2019 у справі № 925/913/19 скасувати.
3. Передати справу № 925/913/19 на розгляд Господарського суду Черкаської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/913/19.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк