вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2019 р. Справа№ 910/3331/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар судового засідання Бовсуновська Ю.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.04.2019
у справі № 910/3331/19 (Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Петроліум»
про стягнення 3 798 000,51 грн.
Ухвалою Господарського суду Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3331/19 закрито провадження.
Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» оскаржило її в апеляційному порядку, просило ухвалу скасувати та справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті іншим складом суду. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та грубим порушенням прав позивача. За твердженнями апелянта, судом першої інстанції в порушення приписів ст. 191 ГПК України не роз'яснено позивачу наслідків відмови від позову, не перевірено особистості тієї особи, яка підписала заяву, а також належним чином не з'ясовано наявності у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр». При цьому, апелянт стверджував, що зазначена у здійсненому судом витязі з ЄДР інформація, що ОСОБА_1 . є керівником позивача не відповідає дійсності, є недійсною та нікчемною, адже внесена на підставі завідомо неправдивих підроблених документів з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. На переконання апелянта, розглядаючи підписану ОСОБА_1 заяву про відмову від позову, судом першої інстанції не враховано, що на момент її надходження до суду в іншому господарському суді вже більше місяця розглядалась справа про визнання недійсним рішення про призначення ОСОБА_1 керівником позивача, а також про скасування здійснених реєстраційних дій тощо.
В судове засідання апеляційної інстанції 17.09.2019 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання на його адресу відповідної ухвали про призначення справи до розгляду, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду по суті іншим складом суду. При цьому, надав апеляційному суду додатки до апеляційної скарги, повернутої йому скасованою Верховним Судом ухвалою апеляційного суду, які не було долучено до матеріалів справ.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Петроліум» про стягнення 3 798 000,51 грн.
18.04.2019 та 22.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли аналогічні клопотання позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
23.04.2019 та 24.04.2019 до суду надійшли також аналогічні за змістом заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» Фоміна В.В. про відмову від позову та закриття провадження у справі, які мотивовані тим, що сторони дійшли згоди щодо мирного врегулювання даного спору, в зв'язку з чим відпала необхідність у здійсненні розгляду цієї справи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Положеннями ч. 3 ст. 191 ГПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження в зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як встановлено матеріалами справи, заява про відмову від позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» ОСОБА_1., повноваження якого перевірено судом першої інстанції за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.04.2019, відповідно до яких ОСОБА_1 є керівником позивача з 27.12.2018, жодних обмежень щодо здійснення ним своїх повноважень отриманий судом першої інстанції витяг не містить. З огляду на наведене, доводи апелянта про те, що судом не перевірено особистості тієї особи, яка підписала заяву, як і наявності у ОСОБА_1 повноважень діяти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані.
Твердження апелянта про те, що зазначена у витязі з ЄДР інформація щодо ОСОБА_1 як керівника позивача не відповідає дійсності, є недійсною та нікчемною, адже внесена на підставі завідомо неправдивих підроблених документів з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, а на момент розгляду заяви про відмову від позову вже більше місяця розглядалась справа про визнання недійсним рішення про призначення ОСОБА_1 керівником позивача та про скасування здійснених реєстраційних дій, не взято судом до уваги як безпідставні та необґрунтовані, оскільки здійснений судом першої інстанції Витяг з ЄДР не містить жодної інформації про оскарження рішення про призначення ОСОБА_1 керівником позивача або про внесення даних про нього як керівника на підставі підроблених документів. Така інформація на момент прийняття відмови від позову також була відсутня в матеріалах справи, відповідно не могла бути врахована судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали.
З огляду на наведене та те, що відмова директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» Фоміна В. В . не суперечить вимогам чинного законодавства, апеляційний суд вважав обґрунтованим прийняття судом першої інстанції цієї відмови, що має наслідком закриття провадження у справі № 910/3331/19.
Доводи апелянта щодо прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а також з грубим порушенням прав позивача не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
За таких обставин, ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні (ухвалі) висновків.
Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 у справі № 910/3331/19 - без змін.
Матеріали справи № 910/3331/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 20.09.2019
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук