вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2019 р. Справа№ 910/2692/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Смірнової Л.Г.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,
за участю представників:
від позивача - Шимко Л.М., адвокат, довіреність №Д-57/19 від 07.05.2019;
від відповідача - не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2692/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом публічного акціонерного товариства «Київгаз» до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» в особі голови комісії з реорганізації Кавтиш Олени Василівни про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 593 914,54 грн. до передавального акта
ВСТАНОВИВ наступне.
Публічне акціонерне товариство «Київгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» в особі голови комісії з реорганізації Кавтиш Олени Василівни про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 593 914,54 грн. до передавального акта.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2692/19 позов задоволено; зобов'язано комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» в особі голови комісії з реорганізації Кавтиш Олени Василівни включити грошові кошти публічного акціонерного товариства «Київгаз» в сумі 593 914,54 грн. до передавального акта; стягнуто з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» в особі голови комісії з реорганізації Кавтиш Олени Василівни на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз» 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Так, за висновком суду, перебування відповідача в стані припинення не припинило його зобов'язання за договором на постачання природного газу №604206 від 01.04.2006, а відтак, у відповідності до ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від боржника в особі комісії з припинення як виконання зобов'язання, так і включення кредиторських вимог за такими зобов'язаннями до передавального акту.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
За доводами скаржника, оскільки вимога позивача надійшла після закінчення строку визначеного для пред'явлення вимог кредиторів, тому керуючись порядком припинення юридичної особи шляхом приєднання у відповідності до ст.ст. 105, 107 Цивільного кодексу України комісія з реорганізації правомірно відмовила у її задоволенні та включенні до передавального акту.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між відкритим акціонерним товариством «Київгаз» (постачальник) та комунальним підприємством «Печерська брама» (одержувач) 01.04.2006 було укладено договір на постачання природного газу №604206.
Предметом вказаного договору є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні відповідача, перелік якого зазначається в додатку №1 до договору, та їх оплата.
Відповідно до положень пункту 2.9 договору, якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг. Якщо одержувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до десятого числа наступного за звітним місяця, перераховувати на рахунок постачальника суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий природний газ.
У пункті 8.1 договору сторони погодили строк дії договору з 01.04.2006 по 01.04.2011. Договір вважається подовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде заявлено про відмову від договору.
Так, у відповідності до умов договору, позивач в період з січня 2015 року по квітень 2015 року передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу № УК000003535 від 31.01.2015 на суму 150 080,93 грн., №УК000009669 від 28.02.2015 на суму 150 904,37 грн., №УК000016892 від 31.03.2015 на суму 149 890,04 грн., №УК000026761 від 30.04.2015 на суму 828 600,20 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
В свою чергу, відповідач надіслав позивачу гарантійний лист №15.10.15/06 від 15.10.2015, в якому гарантував у строк до 01.11.2015 сплатити заборгованість згідно запропонованого графіку реструктуризації.
Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором №604206 від 01.04.2006 виконав частково, вартість природного газу у сумі 593 914,54 грн. не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.
Враховуючи, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» перебуває в стані припинення, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача включити грошові вимоги в сумі 593 914,54 грн. до передавального акта.
Колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором на постачання природного газу №604206 від 01.04.2006 виконав у повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, вартість поставленого газу оплатив частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 593 914,54 грн. Доказів погашення відповідачем вказаної суми боргу матеріали справи не містять.
Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 31.08.2018 відповідач перебуває у стані припинення.
Позивач 27.12.2018 звертався до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог, однак, відповідач відмовив в задоволенні вимоги про визнання кредиторських вимог, посилаючись на пропуск строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК України).
Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі №6-65цс12.
Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» вирішено реорганізувати комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» шляхом його приєднання до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»; встановлено, що комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є правонаступником всіх прав та обов'язків комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама».
Тобто, з наведеного вбачається, що засновником відповідача було прийнято рішення про припинення юридичної особи - комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» шляхом реорганізації, а саме приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання регулюється статтею 107 Цивільного кодексу України. Зокрема відповідно до частин другої - четвертої статті 107 зазначеного Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Водночас, перебування юридичної особи в стані припинення шляхом приєднання з іншими юридичними особами не припинило його зобов'язання як боржника, у зв'язку з чим кредитор, в силу статті 107 Цивільного кодексу України, вправі вимагати від юридичної особи в особі комісії з припинення як виконання зобов'язань, так і включення кредиторських вимог за такими зобов'язаннями до передавального акту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17.
Крім того, судом встановлено, що на час прийняття оскаржуваного судового рішення від 13.05.2019, запис про припинення комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Таким чином, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що перебування комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» в стані припинення шляхом приєднання до іншої юридичної особи не припинило зобов'язання за договором на постачання природного газу №604206 від 01.04.2006, а відтак позовні вимоги про зобов'язання відповідача включити до передавального акту грошові вимоги позивача у сумі 593 914,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про те, що не включення вимог позивача до передавального акту відбулось у зв'язку з пропуском позивачем строку для пред'явлення вимоги, визнаються колегією суддів необґрунтованими, оскільки направлення кредитором вимоги про визнання кредиторських вимог з пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів, не є підставою для не включення таких кредиторських вимог до передавального акту, з огляду на те, що передавальний акт на даний час ще не затверджений, відповідач не є припиненим, а його приєднання до іншої юридичної особи не є підставою для відмови від виконання зобов'язань з оплати поставленого йому товару.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2692/19 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2692/19.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 23.09.2019 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді Л.Г. Смірнова
М.А. Дідиченко