79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" вересня 2019 р. Справа №924/127/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Кравчук Н.М.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гураль К.О.
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Готель "Центральний" б/н від 01.07.2019 (вх. № 01-05/2484/19 від 03.07.2019)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 (повне рішення складено 07.06.2019, суддя Скапровська І.М.)
у справі № 924/127/19
за позовом: ТОВ "Готель "Центральний", м. Хмельницький
до відповідача: Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Тимків Оксани Юріївни , с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ
про стягнення збитків у сумі 220 117,69 грн., з яких 160940,21 грн. комісійної винагороди, 50781,31 грн. -інфляційних втрат; 8396,17 грн. -3% річних за користування чужими коштами.
за участю представників:
від позивача: Мартинкова О.Л. - директор з правових питань (наказ, положення в матеріалах справи);
від відповідача: Масюк В.В. - адвокат (довіреність в матеріалах справи).
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Зварич О.В., розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 841 від 10.09.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 до складу колегії входять: головуючий суддя (суддя-доповідач) Дубник О.П., судді: Кравчук Н.М., Орищин Г.В.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Відповідачем на адресу суду надіслано клопотання про б/н від 15.07.2019 (вх. №01-04/4669/19 від 23.07.2019 року) про закриття апеляційного провадження. У поданій заяві зазначає, що на думку відповідача, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для закриття апеляційного провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Стверджує, що установчим документом товариства є статут, а підписувати апеляційну скаргу має право тільки особа уповноважена положенням, яке є установчим документом, однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що апелянт діє на підставі положення та хто, крім керівника, має право підпису.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та заперечив щодо наявності повноважень у представника позивача на представництво.
Колегія суддів відхилила подане клопотання з врахуванням наступного.
Згідно ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Верховний Суд дотримується позиції, згідно з якою у разі відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про посадове становище особи, яка звертається до суду від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, така особа повинна надати докази про своє призначення на посаду (ухвали КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 10.05.2018 у справі № 909/1012/17).
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документам.
Згідно зі статтею 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 2, 4 статті 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Статтею 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом.
Апелянтом до апеляційної скарги долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1004121112 від 20.06.2018 року, де у розділі відомості про органи управління юридичною особою вказано: вищий - загальні збори учасників, а виконавчий - дирекція. Згідно Положення про Дирекцію ТОВ "Готель "Центральний", затвердженим рішенням зборів учасників ТОВ "Готель "Центральний" згідно протоколу №2/18 від 21.02.2018 року до складу дирекції входять Генеральний директор та Директор з правових питань, Директор з правових питань представляє інтереси товариства у судах з усіма правами, наданими законом. Згідно наказу ТОВ "Готель "Центральний"№3-к від 27.02.2018 року Мартинкова О.Л. прийнята на роботу на посаду директора з правових питань.
Все вищенаведене свідчить про наявність повноважень у директора з правових питань Мартинкової О.Л. на підписання апеляційної скарги та представництва інтересів товариства.
3. Короткий зміст позовних вимог.
3.1. 07.02.2019 року ТОВ "Готель "Центральний" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ФОП Тимків Оксани Юріївни про стягнення збитків у сумі 220 117,69 грн., з яких 160940,21 грн. комісійної винагороди, 50781,31 грн. -інфляційних втрат; 8396,17 грн. -3% річних за користування чужими коштами.
3.2. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що під час бухгалтерської перевірки було виявлено безпідставне проведення переказу коштів відповідачу за період з вересня 2015 року по липень 2017, на загальну суму 160940,21 грн. При цьому вказав на те, що агентська угода нібито укладена між сторонами 01.10.2014 року є фіктивною та мала на меті протиправне збагачення відповідача за рахунок товариства. В підтвердження чого, зазначив, що ОСОБА_1 , який є братом відповідача, перебуваючи на посаді старшого менеджера ТОВ "Готель "Центральний", вводив в оману дирекцію товариства, шляхом передачі рахунків-фактури від ФОП Тимків О. Ю. , стверджуючи, що факт надання послуг ним перевірений і вказані в рахунках особи дійсно проживали в готелі. За даним фактом порушено кримінальне провадження. Також, одним із доказів протиправності отримання коштів ФОП Тимків О. Ю. є звіт аудиторської перевірки ПП "Альфа - Аудит", в якому встановлено факт відсутності підписаних актів наданих послуг.
3.3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2019 року позовну заяву ТОВ "Готель "Центральний" передано за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
4.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 в позові ТОВ "Готель "Центральний" до відповідача: ФОП Тимків Оксани Юріївни про стягнення збитків у сумі 220 117,69 грн., з яких 160940,21 грн. комісійної винагороди, 50781,31 грн. -інфляційних втрат; 8396,17 грн. -3% річних за користування чужими коштами відмовлено.
4.2. Судове рішення у справі мотивоване ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 4 ст. 75 ГПК України і зроблено висновок, що у справі №909/61/18 між тими самими сторонами, з предметом (стягнення комісійної винагороди, інфляційних і річних) але з іншої підстави, що ґрунтується на однакових доказах, суд встановив правомірність отримання підприємцем Тимків О.Ю. комісійної винагороди. Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, не доведено безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди , а відповідно повного складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
5.1. ТОВ "Готель "Центральний" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального права. Зазначає, зокрема, що у справі №909/61/18 суд не встановлював обставини стосовно надання чи ненадання послуг відповідачем, а посилання на вказану справу є безпідставним і суд самостійно повинен був встановити вказані обставини. Вважає, що невірна кваліфікація правовідносин позивачем не є підставою для відмови у позові, а суд не зазначив, який із елементів для застосування цивільної відповідальності відсутній. Стверджує, що судом не надано оцінку доказам позивача, а саме листам відвідувачів та звіту аудиторської перевірки ПП "Альфа - Аудит", в якому встановлено факт відсутності підписаних актів наданих послуг, якими підтверджується фактичне невиконання договірних відносин відповідачем. Зазначає, що акти наданих послуг від 04.01.2016, від 01.02.2016, від 21.02.2016 року та від 04.03.2016 року не були надіслані позивачу, були подані у судовому засіданні, у якому був відсутній позивач, а позивач був позбавлений права надання заперечень щодо вказаних актів, зокрема шляхом подання до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
5.2. ФОП Тимків Оксана Юріївна у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивач вдруге звертається з вказаним позовом, а у попередньому позові судом відмовлено. Стверджує, що у судовому засіданні судом безпосередньо досліджено усі письмові докази, надані сторонами, та позивачем надано пояснення щодо них в ході дослідження, що підтверджується технічним аудіозаписом судового засідання. На думку відповідача, до позовної заяви не долучено жодного доказу, який був би належним, щодо неправомірності дій чи бездіяльності відповідача. Зазначає, що судом у справі №909/61/18, встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі агенської угоди від 01.10.2014 р., а позивач її виконував здійснюючи оплату неодноразово і вказані кошти ще оплата за агентською угодою. Зазначає, що відповідачу заборонено діяти за агентським договором від свого імені. Щодо актів наданих послуг, то відповідач зазначає, що у рішенні суду відсутні на них посилання та дані акти надавались представнику позивача для огляду, що підтверджено технічним аудіозаписом.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
01 жовтня 2014 року між ТОВ "Готель "Центральний" (Готель) ФОП Тимків Оксаною Юрієвною (агент) укладено агентську угоду, відповідно до якої готель доручив, а агент зобов'язався особисто, за винагороду, від імені Готелю здійснювати в його інтересах і на його користь юридичні та фактичні дії, пов'язанні з наданням основних готельних послуг для самостійно найдених нею клієнтів шляхом реалізації на ринку послуг Готелю (а.с. 16-17).
Угодою визначено порядок підтвердження (прийняття) замовлень готелем (р.3)ё зокрема - це відбувається або в електронній формі або в телефонному режимі (п.3.1 Угоди). Замовлення агента (відповідача) ввважається прийнятим та підтвердженим готелемё у разі направлення агенту повідомлення (підтвердження) про можливість надання готельних послуг та рахунку на оплату готельних послуг, у випадкуё якщо оплату буде здійснювати агент (в даному випадку відповідач, п.3.3 Угоди).
Ціни та умови розрахунків, визначені цією угодою та додатками до неї, є договірними та конфеденційними. У випадку оплати вартості основних готельних послуг безпосередньо агентом згідно виставлених рахунків готелем, винагорода агента становить різницю між фактичною ціною та ціноюё котру агент встановив для клієнта (пп.5.11, 5.13 Угоди). У разі розрахунку клієнтом готельних послуг у готелі в повному обсязі, готель зобов'язується перерахувати агентську винагороду агенту у розмірі 10 відсотків комісії від вартості замовлення агента (п.7.3).
Державна реєстрація фізичної особи як підприємця відбулась 14.10.2014 (а.с.15).
Листом від 20.10.2017 року позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути безпідставно отриманні кошти в сумі 199 517,34 грн, посилаючись на те, що ним 15 серпня 2017 року проведено бухгалтерську перевірку виплат комісійних винагород за договорами про надання агентських послуг за поселення в ТОВ "Готель "Центральний", якою встановлено, що Тимків Оксана Юріївна отримувала виплати на підставі Агентської угоди, укладеної між нею та позивачем по справі, без надання нею відповідних послуг (а.с. 18).
Згідно звіту аудиторської перевірки ПП "Альфа - Аудит" №1/10 від 24.10.2017 року виявлено операції, по яких не завершено господарські операції, а саме не підписані усі акти наданих послуг контрагентами при наявності перерахованих їм коштів, а саме за період з січня 2015 року по вересень 2017 року по ФОП Тимків О.Ю. на суму 160940,21 (а.с. 21-23).
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
01 жовтня 2014 року між ТОВ "Готель "Центральний" та ФОП Тимків Оксаною Юрієвною укладено агентську угоду, відповідно до якої готель доручив, а агент зобов'язався особисто, за винагороду, від імені Готелю здійснювати в його інтересах і на його користь юридичні та фактичні дії, пов'язанні з наданням основних готельних послуг для самостійно найдених нею клієнтів шляхом реалізації на ринку послуг Готелю.
Згідно з ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України (далі - ГК України) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2018 року у справі №909/61/18 за позовом ТОВ "Готель "Центральний" до ФОП Тимків Оксани Юріївни про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі199 517,34 грн з них: 160 940,21 грн - неправомірно виплачені комісійні винагороди, 35 009,17 грн - інфляційні втрати, 3 567,96 грн - 3% річних за користування чужим майном, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 87-88). Дане рішення набрало законної сили.
Суд, зокрема, вказав на те, що між сторонами існували договірні правовідносини (агентська угода від 01.10.2014), і майно, в даному випадку кошти, що були предметом позову у зазначеній справі, не може вважатись набутим без достатніх правових підстав.
Позивач зазначає про безпідставне проведення переказу коштів відповідачу за період з вересня 2015 року по липень 2017, на загальну суму 160940,21 грн, однак таке твердження позивача є необгрунтованими за умови наявності укладеної між сторонами агентської угоди, що також відображено у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2018 року у справі №909/61/18.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст.204 ЦК України).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно з ч.ч. 1,2,3 ст. 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У частині 2 статті 224 ГК України зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Апелянт зазначає, що судом не надано оцінку доказам позивача, а саме листам відвідувачів та звіту аудиторської перевірки ПП "Альфа - Аудит", в якому встановлено факт відсутності підписаних актів наданих послуг, якими підтверджується фактичне невиконання договірних відносин відповідачем.
Однак, заявлені до стягнення 160 940,21 грн - комісійної винагороди були виплачені позивачем відповідачу, а згідно ч. 2 ст. 301 ГК України агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Щодо посилання позивача на факт відсутності підписаних актів наданих послуг, то агентською угодою взагалі не передбачено підписання таких актів, а тому такі доводи апелянта суд вважає необгрунтованими.
Апелянт зазначає, що акти наданих послуг від 04.01.2016, від 01.02.2016, від 21.02.2016 року та від 04.03.2016 року не були надіслані позивачу, були подані у судовому засіданні у якому був відсутній позивач, а позивач був позбавлений права надання заперечень щодо вказаних актів. Однак суд у своєму рішенні не посилався на вказані акти наданих послуг, а складанння даних актів не передбачено договором, про що зазначалось судом.
Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
8. Судові витрати.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 року у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ТОВ "Готель "Центральний".
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.09.2019р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Орищин Г.В.