79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" вересня 2019 р. Справа №909/69/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Кишенюк Н.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Гончар В.М. - представник;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглядаючи апеляційну скаргу Національного банку України, м.Київ №63-0008/11676 від 01.03.2019
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2019 ( повний текст складено 13.02.2019, суддя Михайлишин В.В.)
у справі № 909/69/18
за позовом Національного банку України, м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
23.01.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання ТОВ "Фаворит" про зупинення провадження у справі №909/69/18 до набрання законної сили рішенням у пов'язаній справі №910/348/19, що розглядається Господарським судом м. Києва за позовом Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" до Національного банку України, ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" та ТОВ "Торговий дім "Трансмагістраль", за участю третьої особи ТОВ "Європа-Транс ЛТД" про визнання відсутнім права вимоги та стягнення 3 248 805 739,09 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №909/69/18 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/348/19. Зобов'язано сторони письмово повідомити Господарський суд Івано-Франківської області про наявність підстав для поновлення провадження у справі № 909/69/18.
Ухвала суду мотивована тим, що беручи до уваги склад сторін у справі, предмет та підстави позову у даній справі, а також склад сторін, предмет та підстави позову у господарській справі №910/348/19, суд позбавлений можливості самостійно встановити у справі №909/69/17 обставини щодо переходу прав вимоги до нового кредитора Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед".
Національним банком України подано апеляційну скаргу №63-0008/11676 від 01.03.2019, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2019 про зупинення провадження і направити справу №909/69/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду є необгрунтована.
Зокрема, скаржник зазначає, що господарський суд, зупиняючи провадження у справі №909/69/18 з підстав п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, порушив норму ч.3 ст.195 ГПК України, яка визначає виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті.
Скаржник вважає, що посилання на неможливість встановлення відповідних фактів у даній справі не відповідає дійсності, оскільки Національний банк України надав всі необхідні пояснення та докази, що могли, але не були досліджені господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/69/18.
На думку скаржника, позовна заява Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (справа №910/348/19) подана виключно з метою зупинення судових проваджень за позовом Національного банку України, предметом яких є звернення стягнення на предмет іпотек в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.
Також позивач зазначає, що позовні вимоги у справі №910/348/19 ґрунтуються на твердженні Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" про те, що заборгованість по кредитному договору №12/09/5 від 13.05.2014 була погашена в повному обсязі. Однак, вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки Національний банк України не здійснював стягнення на предмет застави (корпоративні права) за договорами застави корпоративних прав.
Отже, скаржник вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області не надав оцінку поясненням та доказам, що були надані НБУ України на спростування підстав для зупинення, оскільки суд не був позбавлений можливості дослідити долучені докази, що підтверджують відсутність факту звернення стягнення на корпоративні права ТОВ «Європа-Транс ЛТД».
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі №909/69/18 є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.
Підставою позову є невиконання зобов'язань ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" перед Національним банком України за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 в загальній сумі 2 135 863,70грн..
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі пов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен з'ясовувати як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
З долучених відповідачем до матеріалів справи копій ухвали Господарського суду м. Києва від 17.01.2019 у справі №910/348/19 та позовної заяви Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" вбачається, що в провадженні вказаного суду перебуває господарська справа, предметом якої є:
1) визнання відсутнім права вимоги у Національного банку України за низкою кредитних договорів, в тому числі за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014;
2) визнання права вимоги у Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" до ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" за низкою кредитних договорів, в тому числі за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014;
3) звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.10.2011 (комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 121-В) в рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" за низкою кредитних договорів в загальній сумі 3248805739,09 грн, в тому числі за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014.
Позивач у справі №910/348/19 стверджує про те, що таким чином 11.06.2015 Національний банк України реалізував своє право та звернув стягнення на предмет застави за договором застави корпоративних прав та став власником 100% статутного капіталу ТзОВ "Європа - Транс ЛТД", що призвело до повного задоволення вимог Національного банку України та, як наслідок, до переходу до Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014.
Посилаючись на те, що в результаті розгляду справи № 910/348/19 буде встановлений чи спростований факт припинення у банку права вимоги за кредитним договором від 13.05.2014 № 12/09/5 станом на 11.06.2015, що матиме безпосереднє значення для вирішення спору у справі № 909/69/18, суд першої інстанції не встановив наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження ним наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних обставин (фактів), на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, розглядаючи вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" перед Національним банком України за кредитним договором від 13.05.2014 № 12/09/5, суд, у будь-якому випадку, зобов'язаний дослідити, зокрема, питання щодо належного виконання банком та ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" умов кредитного договору від 13.05.2014 №12/09/5, наявності у банку права вимоги до ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" як до іпотекодавця за договором іпотеки від 17.06.2014, а, отже, встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку, що розгляд справи № 910/348/19 не є перешкодою для розгляду даної справи.
Окрім того, судова колегія зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Також, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарський суд Івано-Франківської області зупиняючи провадження у справі № 909/69/18 згідно п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України порушив норму ч.3 ст. 195 ГПК України, яка визначає виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті, що виключає зупинення провадження уданій справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 277 ГПК України.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру.
Однак, надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права. Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, кожен, хто звертається до суду, повинен дотримуватися певних правил та процедур, визначених законом. Зазначене є передумовою забезпечення прав та свобод людини.
Одночасно реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого згідно із ст.32 Конвенції поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010, "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011).
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, ухвала суду першої інстанції від 07.02.2019 підлягає скасуванню, а справа №909/69/18- передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на висновок колегії суддів про задоволення апеляційної скарги та направлення справи до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду та те, що у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Національного банку України №63-0008/11676 від 01.03.2019 задоволити.
2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2019 у справі № 909/69/18 скасувати, а справу направити до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.09.2019.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.