29 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 390/668/19 (2-а/390/23/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Мирного Сергія Олександровича на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.07.2019 в адміністративній справі №390/668/19 (2-а/390/23/19) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Мирного Сергія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2019 року позивач звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серія НК № 693901 від 18.04.2019, про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.07.2019 адміністративний позов задоволено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що при складанні відповідачем постанови відносно позивача були допущенні процесуальні порушення правостаннього,відповідач не повністю встановив всі обставини справи при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого помилково дійшов до хибного висновку про вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вказує на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, постановою серії НК № 693901 від 18.04.2019 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за порушення п.3.1.1; п.3.1.2 ДСТУ 3587-97, п.5 та п.11 постанови КМУ №198 від 30.03.1994, п.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» та п.п. 1.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 140 КУпАП. Відповідно до вищезазначеної постанови 18.04.2019 о 17 год. 00 хв. в м. Кропивницький, вул. Олександрійське Шосе 2, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного інженера Кіровоградського райавтодору порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг Т-12-01; Т-12-03; Т-12-21 та не вжив заходів щодо відновлення безпечних умов для руху, а саме допустив утворення ямковості, чим порушив п.3.1.1; п.3.1.2. ДСТУ 3587-97; п.5 та п.11 Постанови КМУ № 198 від 30.03.1994, п.3 ст.12 ЗУ «Про дорожній рух» та п.п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно дост.13Закону України«Про автомобільнідороги» органдержавного управлінняавтомобільними дорогамизагального користуваннявідповідає за: 1)стан автомобільнихдоріг загальногокористування відповіднодо діючихнорм тафінансування; 2)якість робітз проектування,будівництва,реконструкції,ремонту таутримання автомобільнихдоріг загальногокористування; 3)відшкодування збитківкористувачам автомобільнихдоріг загальногокористування упорядку,визначеному законом; 4)відповідність нормативно-правовимактам розміщеннятехнічних засобіворганізації дорожньогоруху,об'єктівдорожнього сервісута рекламоносіїв; 5)цільове використаннябюджетних коштівна будівництво,реконструкцію,ремонт таутримання автомобільнихдоріг загальногокористування; 6) санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
Пунктами 1та 3Положення проДержавне агентствоавтомобільних дорігУкраїни,яке затвердженопостановою КабінетуМіністрів України№439від 10.09.2014визначено,що Державнеагентство автомобільнихдоріг України(Укравтодор)є центральниморганом виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується ікоординується КабінетомМіністрів Україничерез Міністраінфраструктури іякий реалізуєдержавну політикуу сферідорожнього господарства.Основними завданнямиУкравтодору є: 1)реалізація державноїполітики усфері дорожньогогосподарства таздійснення державногоуправління автомобільнимидорогами загальногокористування (далі-автомобільні дороги); 2)внесення нарозгляд Міністраінфраструктури пропозиційщодо забезпеченняформування державноїполітики усфері дорожньогогосподарства; 3) здійснення управління об'єктами державної власності.
Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; тощо.
Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтвержено матеріалами справи, підприємство, у філії якого працює позивач, являється суб'єктом господарської діяльності по ремонту, утриманню та експлуатації автомобільних доріг загального користування. Будь-які роботи пов'язані з господарською діяльністю проводяться на підставі річних та щомісячних планів робіт затверджених Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області. Оскільки саме Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області являється власником автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області. Підприємство проводить роботи по ремонту та експлуатації автомобільних доріг в межах фінансування і на підставі договорів підряду на будь-які види робіт. В даному випадку замовлення на ліквідацію перешкод в дорожньому русі на цій ділянці дороги від власника дороги не надходило, в планах виконання робіт ці роботи не передбачені та фінансування на проведення цих робіт не проводилось. Жодних доказів щодо спростування тверджень позивача з цього приводу, відповідачем не надано.
Судом встановлено , що позивач не є посадовою особою на яку покладено обов'язок щодо забезпечення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг загального користування державного значення, а тому не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» відповідні обов'язки покладено саме на власника автодороги або відповідний державний орган.
Оскільки, судом робиться висновок щодо невідповідності постанови приписам чинного законодавства, а відповідачем, в порушення приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, суд вважає, що справа не містить матеріалів, з яких можливо "поза розумним сумнівом" встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП.
На підставі вищевикладеного в сукупності адміністративний позов є законним та обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ст. 316 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Мирного Сергія Олександровича -залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05.07.2019 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю. В. Дурасова