22 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 808/2517/18-а
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 в адміністративній справі №808/2517/18 (суддя Татаринов Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій областів якому позивач просила суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з дати її невиплатщзобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу та виплатити заборгованість за період, починаючи з дати її невиплати, на користь позивача негайно після проголошення судового рішення, а також утриматися від подальшого призупинення її виплати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача по невиплат пенсії позивачу з 18 грудня 2017 року. Зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу та виплатити заборгованість за період, починаючи з 18 грудня 2017 року, на користь позивача.В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки №2306006632 від 16 грудня 2014 року позивача взято на облік як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення з антитерористичної операції Донецька область і отримує пенсію, а з 01 березня 2017 року виплата пенсії призупинена, про що сторонами не заперечувалось.
Позивач не погодившись з такими діями відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Відповідно до статті 12 Закону України ''Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії. спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту: створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання: 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Питання виплати пенсій врегульовано статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання, пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Щодо пропуску позивачем шестимісячного строку зверненя до суду, колегія суду зазначає наступне.
В обгрунтування позову та апеляційної скарги представник позивача зазначає, що оскільки виплату пенсії було припинено з вини відповідача, до спірних правовідносин має бути застосована норма ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачає виплату пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Як втановлено судом першої інстнції та підтвержено матеріалами справи, позов був поданий до поштового відділення 18 червня 2018 року, в матеріалах справи наявний конверт зі штемпелем.
Проте колегія суддів знаходить необгрунтованими такі доводи апелянта, адже відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування- нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані правові норми регулюють порядок отримання пенсійних виплат, що були нараховані, проте не виплачені з вини державного органу. В даній справі предметом спору є відновлення виплати пенсії, пенсія позивачеві у вищевказаний період не нараховувалася.
Згідно з положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Отже, даний спір повинен розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку.
Вказана правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі У» 577 5047-а. від 27.02.2018 у справі № 523/5348/17. від 03.04.2019 у справі № 266/804/15-а.
Оскільки з позовною заявою позивач звернулася 18 червня 2018 року , позовні вимоги в частині поновлення виплати їй пенсії підлягають задоволенню з 18 грудня 2017 року.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обгрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю. В. Дурасова