Справа № 308/8920/19
16 вересня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Міца О.-Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Головко Вікторія Євгенівна, ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу іпотечного майна недійсним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Головко В.Є., ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу іпотечного майна недійсним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказує, що на майно, яке є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу, було накладено обтяження двома арештами (реєстраційний номер арешту №8335676 від 26.11.2013 року та №1154087 від 26.08.2011 року, які під час реєстрації оспорюваного договору в реєстрі заборон відсутні. Також вказує, що Відповідач 1 достовірно знаючи про існування Іпотечного договору та те, що власник майна його не підписувала, здійснив його відчуження Відповідачу 2 ОСОБА_3 , яка в свою чергу уклала договір іпотеки з ОСОБА_4 .
Тобто, вищевказані підстави дають підстави вважати, що зазначене нерухоме майно може бути відчужено знову, заявник просить накласти арешт на нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м. та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують футнкції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які дії у Державному реєстрі речових прав на вищевказане нерухоме майно.
Вивчивши матеріали справи прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Проте, позивачем не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, який зазначений у заяві, не доведено, що тільки вказаний захід забезпечення позову може сприяти виконанню рішення суду, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що представником позивача не наведено належних підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування та не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не представлено відомостей про дійсні наміри відповідача чи третьої особи про продаж спірного нерухомого майна та про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
У зв'язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог вважаю, що такі вимоги щодо забезпечення позову є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення літ. А поз. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 площею 348 кв.м. та 38/100 частин літ. Б поз. 13,14,15,16,17,18,19,20,21 площею 106,5 кв.м. загальною площею 454,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.Р. Деметрадзе