Справа № 308/10710/19
18 вересня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.
секретаря судового засідання Міца О.-Д.В.
за участю представника позивача Балог О.Ю.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 Західного Регіонального Управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення за межі України, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце перебування в Україні: АДРЕСА_1 , про примусове видворення за межі території України.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18 жовтня 2018 року о 19 год. 10 хв. відповідач ОСОБА_1 , який при затриманні надав неправдиві відомості про себе, був переданий під час офіційної прикордонно-представницької зустрічі в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, який 18.10.2018 року незаконно поза межами пункту пропуску перетнув державний кордон із України в Словацьку Республіку на напрямку прикордонного знаку №34 та був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача відсутні.
В ході роботи з іноземцем було з'ясовано, що відповідач являється громадянином Республіки Азербайджан, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого посольством Республіки Азербайджан в Україні встановленим порядком видано йому сертифікат на повернення до Республіки Азербайджан серії АА0163611 від 06.09.2019 року.
Враховуючи вищенаведене, оскільки підстав для подальшого перебування в Україні ОСОБА_1 немає, останній знаходиться на території України з порушенням вимог чинного законодавства, самостійно покинути територію України не має можливості, позивач просить примусово видворити громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити та примусово видворити громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 за межі території України.
Відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.10.2018 року громадянин Республіки Азербайджану ОСОБА_1 незаконно поза межами пункту пропуску перетнув державний кордон із України в Словацьку Республіку на напрямку прикордонного знаку №34, був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки та 18 жовтня 2019 року о 19 год. 10 хв. був переданий під час офіційної прикордонно-представницької зустрічі в пункті пропуску «Малий Березний» в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.
З оглянутих у судовому засіданні матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач перебуває на територію України законним не законно, намагався потрапити до країн ЄС протиправним шляхом, коштів для виїзду з території України та родичів на території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
За приписами ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за його позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Фактичні дані по справі свідчать про те, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, мав можливість легально в'їхати до ЄС, однак вирішив незаконного перетнути державний кордон та був затриманий, а тому існує ризик, що останній ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, оскільки в нього відсутні кошти та документи, що дають право на виїзд з України.
Обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або в статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та унеможливлюють примусове видворення відповідача за межі України, судом не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Таким чином, суд вважає, що клопотання позивача слід задоволити та звернути рішення до негайного виконання.
Керуючись ст.ст.12, 257, 241, 244, 246, 288, 371, КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Примусово видворити громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 / ОСОБА_2 /, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звернути рішення до негайно виконання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Т.Р. Деметрадзе