Справа № 645/4824/19
Провадження № 3/645/1435/19
19 вересня 2019 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., секретар судового засідання - Волкова А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 181451 від 24 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24 липня 2019 року о 03.33 год. у м.Харкові по пр.Карпатському біля будинку № 5 керував автомобілем DEWOO-NEXIA д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, не чітка хода, не розбірлива мова, та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер 680 та проїхати до наркоцентру за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, 26.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у стані алкогольного сп'яніння він не знаходився. Відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції грубо порушили його права, не роз'яснили порядку проходження огляду на стан сп'яніння, і взагалі, на думку ОСОБА_1 , безпідставно висунули йому обвинувачення в тому, що він перебуває у стані сп'яніння, оскільки він відмовився від підписання протоколу, складеного за порушення п.2.9в ПДРУ, що і стало причиною його зупинки.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 181451 від 24 липня 2019 року, письмові поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.07.2019 року, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, на якій зафіксовані події 24.07.2019 року, які передували складенню вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, а також події під час складення даного протоколу та підписання його ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суд вважає, що при складанні 24.07.2019 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 181451 працівниками поліції було допущено неповноту та необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва протиРосії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін протиРосії» («Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який наявний в матеріалах справи є фрагментарним, не інформативним. Цей запис не містить моменту зупинки транспортного засобу та огляду ОСОБА_1 працівниками поліції, в результаті якого начебто були виявлені ознаки сп'яніння, про які зазначено у протоколі.
Після перегляду відео судом встановлено, що причиною зупинки автомобіля DAEWOO-NEXIA д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 стала відсутність освітлення реєстраційного номеру автомобіля в темну пору доби, що є порушенням п. 2.9в ПДРУ. Одразу після зупинки автомобіля відбувся спір між працівником патрульної поліції та ОСОБА_1 щодо наявності чи відсутності вказаного адміністративного правопорушення. Працівником патрульної поліції був складений адміністративний протокол та вручений ОСОБА_1
Тобто одразу після зупинки і під час складання протоколу за порушення п. 2.9в ПДРУ поліцейським не було виявлено ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , про які зазначено в протоколі.
При цьому, ні у матеріалах справи, ні на відео не зафіксовано, які саме підстави були у представників поліції вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
З відео відрізку № 20190724070802000547 вбачається, що не пояснюючи підстави своїх дій представник патрульної поліції починає заповнювати, з його слів, бланк направлення у лікарню, після спроб ОСОБА_1 зрозуміти, про яке направлення йде мова, йому повідомляється, що він має ознаки алкогольного сп'яніння: нечітку ходу і запах з порожнини рота.
Згідно п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Після перегляду відеозапису, наданого працівниками поліції, суду не вдалося візуально встановити жодних ознак сп'яніння громадянина ОСОБА_1 , на які посилався поліцейський у протоколі.
На відео відрізку № 20190724070851000548 зафіксовано, що поліцейський власноручно заповнює бланк пояснень від особи, яка ймовірно залучена понятим у справі, при цьому не пояснюючи в зв'язку із чим ця особа залучена до участі у справі. Окрім того, після заповнення бланку, поліцейський, який здійснює відео зйомку запитує у поліцейського, який заповнює бланк «Так він відмовляється чи погодився?», на що отримує відповідь «Зараз подивимося».
Тобто, у суду є всі підставі вважати, що пояснення понятого складено до того, як у ОСОБА_1 було з'ясованого чи погоджується він пройти огляд на стан сп'яніння. Фіксування моменту відібрання пояснень у другого понятого на відео взагалі не відображено.
Окрім того, обидва письмові пояснення свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , долучені до матеріалів справи, є повністю ідентичними, складені вони на бланках, заповнених самим патрульним, тобто у поясненнях свідків заздалегідь була сформована позиція, яку хотів представити поліцейський, який відбирав ці пояснення.
Судом викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте у судове засіданні вони не з'явилися.
З положень ст. 256 КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Працівниками патрульної поліції при складенні протоколу вказана норма закону не була дотримана. У протоколі відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.63 КУ, ст. 268 КУпАП, тоді як інші розділи протоколу (ознайомлення з місцем та часом розгляду справи; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; отримання тимчасового дозволу на право керування ТЗ) ОСОБА_1 були підписані.
Згідно з п.п. 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
На відео, долученому до матеріалів справи, зафіксовано лише те, як поліцейський заповнює протокол, сидячі у службовому автомобілі, коли ОСОБА_1 стоїть біля свого автомобіля, не будучи залученим до процесу заповнення протоколу. Поняті на відео відсутні, в зв'язку із цим суд може зробити висновок, що при складенні протоколу останні були відсутні.
Під час фіксування на відео моменту вручення протоколу ОСОБА_1 та підписання його, останньому також не були роз'ясненні його права, передбачені ст.63 КУ, ст. 268 КУпАП.
На виконання вимог ст. 256 КУпАПА про зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення інших відомостей, необхідних для вирішення справи, у протоколі не зазначений технічний засіб, яким був здійснений відеозапис.
Згідно ч. 1ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14„Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надала суду достатньої кількості допустимих доказів того, що ОСОБА_1 24.07.2019 року о 03.33 год. керував транспортним засобом з явними алкогольного сп'яніння, в зв'язку із чим і його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння була обґрунтованою.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, беручи до уваги неточності та суперечності в доданих до протоколу документах, допущенні працівниками поліції процесуальні порушення, а також те, що в матеріалах справи відсутні достатні допустимі докази доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доведення його вини не може ґрунтуватись на припущеннях, у зв'язку з чим дана справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 248, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний тест постанови виготовлено 20.09.2019 року.
Суддя