18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 857/2615/19
Провадження № 11-655апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Управління Служби безпеки України у Волинській області до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним і скасування рішень стосовно службового житла,
Управління Служби безпеки України у Волинській області звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним і скасувати пункт 12 рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 15 травня 2018 року № 154 щодо визнання таким, що втратив чинність пункту 6 рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 7 жовтня 2002 року № 313.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 лютого 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) закрив провадження у справі, роз'яснивши, що цей спір належить вирішувати в порядку господарського судочинства.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року ухвалу суду першої інстанції змінив шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на право звернення до суду з цим позовом в порядку господарського судочинства, зазначивши про право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства. У решті ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року залишив без змін.
На згадані вище судові рішення Управління Служби безпеки України у Волинській області подало касаційну скаргу, за якою року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 травня 2019 року відкрив касаційне провадження у справі. 8 липня 2019 року цей суд постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого Управлінням Служби безпеки України у Волинській області у касаційній скарзі клопотання про розгляд справи за участю його представника Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
Велика Палата Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами апеляційної інстанції норм права при вирішенні ними питання поширення юрисдикції адміністративного суду на цей спір та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги те, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули цю справу у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, тобто відбувся публічний розгляд справи.
Ураховуючи наведене, а також доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень та межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду саме в судовому засіданні, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представника позивача відсутні.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 337, 345 та 346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу за позовом Управління Служби безпеки України у Волинській області до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним і скасування рішень стосовно службового житла.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Управління Служби безпеки України у Волинській області про розгляд касаційної скарги за участю його представника.
3. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 4 грудня 2019 року в порядку письмового провадження без виклику учасників справи у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
4. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді:Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв
С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко
В. В. БританчукН. П. Лященко
Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк
М. І. ГрицівЛ. І. Рогач
Д. А. ГудимаВ. Ю. Уркевич
Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська
О. С. Золотніков