621/1346/16-к
1-в/621/113/19
іменем України
20 вересня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання,
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 02.11.2016 ОСОБА_5 визнано винуватим у злочині, передбаченому частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; в силу статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на 3 роки.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 09.03.2017 вирок змінено в частині призначеного покарання та призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 4 місяці.
08.08.2019 начальник Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 звернулася з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання.
На обґрунтування подання зазначено, що 23.03.2017 до Зміївського районного відділу надійшов на виконання вирок у відношенні засудженого ОСОБА_5 , який з'явився до органу з питань пробації, де йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням.
Проте, протягом строку випробування засуджений ОСОБА_5 неодноразово не виконував покладені на нього обов'язки, що стало причиною звернень до суду із поданнями про скасування випробування та направлення засудженого для відбування призначеного вироком суду покарання, у задоволенні яких судом було відмовлено.
В подальшому, в період з лютого по червень 2019 року засуджений своєчасно з'являвся на реєстрацію до органу пробації.
26.06.2019 органом пробації було складено повторну оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та встановлено середній рівень такого ризику, при якому рекомендована інтенсивність контрольних заходів 2-3 рази на місяць.
03.07.2019 засуджений ОСОБА_5 прибув на реєстрацію, проте відмовився ставити підпис у листі реєстрації та надавати письмові пояснення про те, що з ним була проведена індивідуально-профілактична бесіда.
Того ж числа засудженому була винесена нова постанова про дня явки на реєстрацію - перший та третій вівторок кожного місяця, в якій засуджений відмовився ставити підпис.
Засудженому було надіслано копію постанови та виклик на 16.07.2019 рекомендованим листом, який він отримати відмовився.
Ігноруючи постанову про встановлення нових днів явки на реєстрацію та попередження щодо наслідків ухилення від виконання обов'язків, покладених на нього судом, засуджений 16.07.2019 та 06.08.2019 навмисно не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
А прибувши до відділу пробації 07.08.2019 ОСОБА_5 знову відмовився від підпису у постанові про встановлення днів явки на реєстрацію, поводив себе зухвало та агресивно незважаючи на роз'яснення наслідків ухилення від виконання покладених на нього обов'язків.
Під час судового розгляду працівник органу з питань пробації ОСОБА_4 підтримала подання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення подання.
Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у поданні, однак просив бути до нього поблажливим.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши подання та матеріали особової справи ОСОБА_5 , суд дійшов наступного:
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Після проголошення вироку 02 листопада 2016 року засуджений ОСОБА_5 в суді склав розписку про отримання вироку та зобов'язання щодо явки до органу пробації (а. п. 54-56, 90).
16.05.2017 засудженого ОСОБА_5 взято на облік до Зміївського районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (особова справа а. 32, 33).
Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 16.05.2017 ОСОБА_5 зобов'язано з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, та призначено йому днем явки першу середу кожного місяця в період часу з 08:00 години до 17:00 години. Якщо день реєстрації припадає на вихідний день або святковий день, реєстрація переноситься на наступний робочий день (особова справа а. 34).
03 липня 2019 постановою про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_5 зобов'язано з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, та призначено йому днем явки перший та третій вівторок кожного місяця. (особова справа а. 166).
Як видно з зазначеної постанови та листа реєстрації, засуджений ОСОБА_5 відмовився від підпису про ознайомлення з постановою про встановлення нових днів явки на реєстрацію, а також і не з'являвся до органу пробації відповідно до нового графіка (особова справа а. 35).
У зв'язку з невиконанням обов'язку щодо явки на реєстрацію до органу пробації ОСОБА_5 неодноразово оголошено попередження, а також 03.07.2019, 07.08.2019 проведено бесіди щодо роз'яснення порядку відбування покарання та наслідків невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків (особова справа а. 45, 77, 119, 167, 169).
Сам засуджений ОСОБА_5 не надав будь-яких обґрунтованих пояснень щодо причин ухилення від виконання покладених на нього вироком суду обов'язків та здійснюваних органом пробації контрольних заходів.
Відповідно до частин 1-3 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
У відповідності до частини 2 статті 78 Кримінального кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
В клопотанні та матеріалах особової справи наявні відомості про невиконання засудженим ОСОБА_5 без поважних причин обов'язку явки на реєстрацію до органу пробації.
Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин невиконання покладених на нього вироком суду обов'язків засуджений ОСОБА_5 не надав.
За таких обставин, подання Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України, пунктом 8 частини 1 статті 537, статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування покарання.
2. Скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити ОСОБА_5 , який засуджений вироком Зміївського районного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року, зміненим ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року, за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці, для відбування призначеного покарання.
3. Після набрання ухвалою законної сили взяти ОСОБА_5 під варту та направити до ДУ "Харківський слідчий ізолятор" для подальшого направлення для відбування покарання.
4. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня взяття під варту.
5. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1