Справа № 405/3619/19
Провадження №3/405/824/19
12 липня 2019 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.,
за участю:
прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Гуземи О.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка з 02.04.2012 року працювала на посаді головного державного податкового інспектора організаційно-розпорядчого відділу ДПС у Кіровоградській області, з 16.02.2016 року переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організаційної роботи, звільнена 04.05.2017 року, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ленінського районного суду міста Кіровограда з Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки національної поліції України 15.05.2019 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 151/19 від 08.05.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зі змісту якого (протоколу) вбачається, що ОСОБА_1 , будучи, у тому числі станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2018 року суб'єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а саме: особою, зазначеною у підпункті «в» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону - головним державним ревізором-інспектором відділу організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області, у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2018 року до 01.04.2018 року в порушення вимог абзацу другого частини другої статті 45 Закону (особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік), п. 3 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. ОСОБА_1 звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області за власним бажанням, а тому граничною датою подання декларації ОСОБА_1 , як суб'єкта декларування, який припинив діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, визначається дата не пізніше 01 квітня наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, тобто 01.04.2018. Поряд з цим, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення, а саме 05.04.2018 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, не визнала, надавши суду пояснення про те, що 04.05.2017 року вона була звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області за згодою сторін.
Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що відповідно до Закону України "Про запобігання корупції-" вона являється суб'єктом декларування та повинна подати декларацію після звільнення, що і зробила, але із запізненням, а саме: 05.04.2018 року.
Вказала, що декларацію подала із запізненням у зв'язку з наявністю ряду поважних причин, і зокрема, з тим, що в період з 19.03.2018 по 30.03.2018 року вона знаходилась в КЗ "Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги" на стаціонарному лікуванні, та після закінчення лікування, вона незважаючи на реабілітаційний період, який тривав після проведеної операції, одразу ж почала вживати всіх заходів щодо подачі вищевказаної декларації за період 2017 року, але подати у встановлений законом строк декларацію не вдалося, так-як її електронна скринька була розміщена на російських серверах, окрім того, вона забула пароль від особистого ключа, у зв'язку з чим було змінено поштову скриньку та отримано новий ЕЦП.
Прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області Гузема О.А. в судовому засіданні підтримав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зважаючи на підстави, викладені в протоколі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Також зазначив, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, вчасно (до 00 год. 00 хв. 01.04.2018 року) не подала без поважних причин декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, що є порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», натомість подала вказану декларацію 05.04.2018 року - несвоєчасно, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, з'ясування потребує також мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.
Відповідно до положень ст.ст. 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Диспозиція цієї норми (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Предметом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Об'єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення, зокрема, має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення окрім несвоєчасного подання декларації є також не подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності поважних причин відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 22.05.2017 року, № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією»).
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року (з наступними змінами) корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Цією ж нормою надано визначення терміну «корупційне правопорушення» яким є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містять ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що наказом державної податкової служби у Кіровоградській області за № 129-о від 02 квітня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного податкового інспектора організаційно-розпорядчого відділу ДПС у Кіровоградській області. 16.02.2016 року наказом ДФС України ГУ ДФС у Кіровоградській області за № 48-о ОСОБА_1 . головного державного ревізора - інспектора організаційно - розпорядчого відділу було переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу організації роботи. Наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області ДФС України за № 230-о від 03.05.2017 року відповідно до пункту 3 частини першої ст. 83, частини третьої ст. 86 ЗУ від 10 грудня 2015 року № 889-У-ІІІ "Про державну службу" припинено державну службу та звільнено 04.05.2017 року ОСОБА_1 з посади головного державного ревізора - інспектора відділу організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Тим самим, судом відзначається, що ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2018 року була суб'єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом, на якого поширюється і поширювалася дія цього Закону.
Відповідно до вимог абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Таким чином, у суб'єкта декларування - головного державного ревізора - інспектора відділу організації роботи ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 01.01.2018 року виник обов'язок подати декларацію за 2017 рік у період з 00 год. 00 хв. 01.01.2018 року до 00 год. 00 хв. 01.04.2018 року.
Однак, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію після звільнення подала 05.04.2018 року шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua тобто після кінцевої дати подачі такої декларації, і факт подання декларації за 2017 рік у вказані дату та час ОСОБА_1 не заперечується.
При цьому, судом відзначається, що відповідно до довідки КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 8 від 30.03.2018 року, ОСОБА_1 в період з 19.03.2018 року по 30.03.2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується також випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2571.
Крім цього, судом також встановлено, що починаючи з 27 березня 2018 року, ОСОБА_1 зверталася до адміністратора веб-сайту НАЗК (адреса електронної пошти support @ nazk. gov. ua) шляхом направлення повідомлень на електронну пошту НАЗК з проханням у наданні їй допомоги, а саме: у зверненні зазначила, що вона отримала новий електронний ключ, та при зміні ЕЦП їй не надходять повідомлення на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим просила її активізувати або змінити на ІНФОРМАЦІЯ_3.
28 березня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що для роботи з Реєстром необхідно звернутися до служби технічної підтримки, що нею ( ОСОБА_1 ) і було зроблено 28.03.2018 року о 09:20 год., повторно в 09:32 год., та їй знову таки повторно рекомендовано до служби технічної підтримки, що нею і було зроблено 28.03.2018 року в 16:42 год., 29.03.2018 року в 09:02 год., в 12:04 год., 29.03.2019 року в 13:33 год., 30.03.2018 року в 08:53 год., в 10:37 год., 12:42 год., 14:19 год., 14:21 год. та лише 03.04.2018 року на поштову скриньку ОСОБА_1 (адреса ІНФОРМАЦІЯ_3) надіслано з НАЗК повідомленя про зміну поштової скриньки та подальші дії у разі отримання нового ЕЦП, крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що на час розгляду заяви про зміну ЕЦП вона не може користуватися Реєстром, що в свою чергу свідчить про те, що до 01.04.2018 року ОСОБА_1 вчиняла відповідні дії з метою своєчасного подання декларації за 2017 рік.
З огляду на вищевикладене, судом відзначається, що адміністративне правопорушення, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання, зокрема, функцій держави, - не є триваючим правопорушенням, тому, вважається вчиненим суб'єктом декларування о 00 год. 01 хв. 01.04.2018 року в разі відсутності у вказані дату та час на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації за відповідний рік, при цьому, враховуючи перебування ОСОБА_1 у період з 19.03.2018 року по 30.03.2018 року на стаціонарному лікуванні, а так само об'єктивну неможливість ОСОБА_1 користування Реєстром до зміни службою технічної підтримки ЕЦП, суд констатує наявність поважних об'єктивних причин неподання ОСОБА_1 декларації за минулий рік, що виключає відповідальність останньої за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, а саме його об'єктивної сторони.
При цьому, надаючи оцінку позиції прокурора щодо проміжку часу, що минув з граничного терміну подання декларації (01.04.2018 року) до моменту фактичного подання відповідної декларації ОСОБА_1 05.04.2018 року, судом відзначається, що така позиція прокурора є помилковою, так як час фактичного подання декларації із пропуском встановленого строку до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не має значення для кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за даною нормою, враховуючи зазначене вище щодо дати та часу з яких таке правопорушення, яке не є триваючим, вважається вчиненим.
Крім того, судом відзначається не доведення належними доказами наявності суб'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме наявності вини у формі прямого чи непрямого умислу у діяннях ОСОБА_1 , які б були спрямовані на неподання відповідної декларації протягом всього періоду, визначеного законом, для подання декларацій відповідного виду (за минулий рік) (в даному випадку з 01.01.2018 року по 01.04.2018 року), при цьому, посилання прокурора на наявність можливості у ОСОБА_1 подати декларацію в період часу до перебування на лікарняному, як на доказ наявності можливості подати декларацію вчасно, - є необґрунтованим припущенням прокурора, враховуючи відсутність обов'язку подачі декларації суб'єктом декларування в окремо визначений період встановленого строку (з 01 січня до 01 квітня), тобто, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за наявності поважної причини неподання декларації, яка (причина) припадає на кінець строку подання декларації, - не може висуватися у вину неподання декларації раніше чи завчасно, тим паче, коли вищевказана поважна причина (перебування на стаціонарному лікуванні) є непередбачуваною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність поважної причини пропуску ОСОБА_1 строку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2017 рік, а саме перебування на стаціонарному лікуванні в період з 19.03.2018 року по 30.03.2018 року, а так само об'єктивну неможливість заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в зв'язку з чим провадження в справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вказаною статтею підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 287 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,
якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова