Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 вересня 2019 р. справа № 520/6532/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача 1 - ОСОБА_3 , представника відповідача 2 - Крашеніннікова В. В., представника третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до 1) Департаменту поліції охорони, 2) Управління поліції охорони в Харківській області, третя особа: Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 звернулись з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони в Харківській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).;
- зобов'язати Департамент поліції охорони та Управління поліції охорони в Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) виходячи з 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийматися рішення про виплату цієї одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказала, що Департаментом поліції охорони та Управлінням поліції охорони в Харківській області протиправно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), з огляду на наявність на те законодавчо визначених підстав.
Департамент поліції охорони заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов вказав, що ОСОБА_5 на момент загибелі знаходився у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги згідно з нормами п.1ч.1 ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію» та п.5 5 розділу 1 Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Управління поліції охорони в Харківській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позов вказав, що виплата Управлінням поліції охорони в Харківській області ОГД позивачу можлива виключно після затвердження Департаментом поліції охорони складеного УПО відповідного висновку про призначення ОГД, а також після виділення УПО відповідних бюджетних коштів для виплати ОГД безпосередньо Національною поліцією України (центральним апаратом) та після надходження цих бюджетних коштів на відповідний казначейський рахунок УПО, а відтак наразі відповідачем 2 прав та законних інтересів позивача не порушено.
Третя особа, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у своїх поясненнях вказала, що Департаментом поліції у відповідності до вимог ст. 101 Закону України "Про Національну поліцію" правомірно відмовлено у затвердженні висновку про виплату ОСОБА_1 ОГД.
У судовому засіданні 11.09.2019 року позивач, представник позивача та представники відповідачів підтримали свої правові позиції по справі.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 11.09.2019 року не прибув.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 520/9108/18 (яке набрало законної сили 01 березня 2019 року) адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Національної поліції України, Департаменту поліції охорони, Управління поліції охорони в Харківській області задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту поліції охорони по поверненню складеного Управлінням поліції охорони в Харківській області Висновку від 19.02.2018р. про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Зобов'язано Департамент поліції охорони вирішити по суті питання про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). В решті вимог позов залишено без задоволення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням суду по справі 520/9108/18 встановлено, що 07.02.2018 року позивач звернулась до Управління поліції охорони в Харківській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_4 року батьки померлого ОСОБА_5 також звернулись до Управління поліції охорони в Харківській області з цього приводу.
Окрім того, листом від 12.02.2018 року позивач з цього ж самого приводу безпосередньо звернувся до Департаменту поліції охорони.
23.04.2018р. Управління поліції охорони в Харківській області був складений висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . старшому сержанту поліції поліцейського батальйону поліції охорони № 1 Управління поліції охорони в Харківській області у сумі 440 500,00 грн.
Даний висновок з необхідним пакетом документів був скерований до Департаменту поліції охорони для прийняття рішення по суті питання з приводу призначення та проведення виплати.
Однак, Департаментом поліції охорони 05.03.2018 року на адресу позивача було надано відповідь №К-48, якою повідомлено, що рішення про затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги буде прийматись Департаментом після набрання чинності рішення суду за фактом дорожньо-транспортної події, що сталася 17.11.2015, яким буде надана оцінка діям кожної із сторін.
У подальшому, через 15 календарних днів, Департамент докорінно змінив юридичне ставлення у порушеного зацікавленою особою питання і листом від 20.03.2018 року № 1137/43/3/01-2018 повернув матеріали для призначення одноразової грошової допомоги без прийняття жодного рішення.
При цьому, у листі № 1137/43/3/01-2018 від 20.03.2018 року Департамент зазначив, що згідно Акту №1 про нещасний випадок невиробничого характеру по формі НТ, загиблий - ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, а також згідно з висновком службового розслідування за фактом дорожньо - транспортної пригоди, встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_5 перебуваючи поза службою, рухаючись по проїзній частині дороги у цивільному одязі темного кольору, у темну пору року доби, порушив вимоги п.4.4 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №04/25-КЕ/2017 від 27.03.2017р. (в кримінальному провадженні №12015220000000906), водій ОСОБА_6 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який в момент його виявлення водієм знаходився в небезпечній зоні на правій стороні дороги по напрямку руху вказаного транспортного засобу. В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.10.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху України, та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Управління поліції охорони в Харківській області 23.04.2018 року листом № 1554/43/40/01-2018 повідомив позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20.02.2019 року по кримінальній справі № 644/2218/17 визнано винним ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України ( за наїзд на ОСОБА_8 під час його загибелі у ДТП) , призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Як вбачається зі змісту позову, листом від 21.03.2019 позивач надала на адресу Департаменту поліції охорони вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20.02.2019 по справі № 644/2218/17, та постанову ВЛК від 15.03.2019 року № 33/41-3-18.
Листом УПО в Харківській області від 08.04.2019 № 708/43/40/01-2019 позивача було повідомлено, що листом УПО Харківської області від 27.02.2019 № 441/43/40/01-2019 подані позивачем матеріали та складені цим органом документи щодо виплати ОГД були вдруге надіслані на адресу Департаменту поліції охорони.
Також, ОСОБА_1 поставлено до відома, що листом Департаменту поліції охорони від 25.03.2019 № 1235/43/3/01-2019 на адресу УПО в Харківській області було повідомлено про те, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі № 520/9108/18 на засіданні комісії з виплати одноразової грошової допомоги (протокол від 14.03.2019 № 2) Департаментом поліції охорони прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 ОГД на підставі підпункту "б" пункту 1 статті 101 Закону України "Про Національну поліцію".
В якості додатку до вказаного листа, УПО в Харківській області позивачу скеровано висновок Департаменту поліції охорони від 06.02.2019 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 на підставі підпункту «б» п. 1 ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач, не погоджуючись з висновками суб'єктів владних повноважень щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як членам сім'ї загиблого поліцейського ОСОБА_5 , одноразової грошової допомоги, звернулась до суду із даним позовом.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги за подією загибелі поліцейського унормовані приписами Закону України "Про Національну поліцію" (далі за текстом - Закон №2462) та деталізовані приписами Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (затверджені наказом МВС України від 11.01.2016р. №4 із змінами та доповненнями; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293; далі за текстом - Порядок №4)).
Так, за визначенням п.4 ч.1 ст.97 Закону України “ Про Національну поліцію” (далі за текстом - Закон № 2462) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема у разі 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції.
Згідно з нормами статті 99 Закону № 580-УІІІ розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:
1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
Нормами статті 98 Закону № 580-УІІІ встановлено, що у випадках, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 97 цього Закону № 580-УІІІ, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) поліцейського. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) поліцейського визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Особи, котрі мають право на призначення спірної допомоги, визначені положеннями ст.97 Закону №2462, а випадки, коли виплата не здійснюється - ст.101 цього ж закону.
Відповідно до ч.4 ст.100 Закону №2462 одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.
У силу ч.6 ст.100 Закону №2462 строк реалізації права на одержання спірної допомоги складає три роки.
Згідно з нормами п.1 ч. 1 ст.101 Закону № 580-VIII призначення і виплата ОГД не здійснюються, якщо загибель (смерть) поліцейського є наслідком, зокрема, учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Нормами частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII встановлено, що Порядок та умови виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Таким чином, цими нормами законодавець надав право Міністру внутрішніх справ врегульовувати всі питання з призначення і виплати ОГД, у тому числі встановлювати обов'язковість дій осіб, які мають право на отримання ОГД щодо порядку та строків подання ними відповідних документів для призначення їм ОГД, а також порядок дій органів влади та їх посадових осіб щодо складання певних документів, їх погодження і затвердження та порядок (у т.ч. джерело фінансування) виплати призначеної ОГД.
На виконання норм Закону України від 08.06.2017 № 2097- VIII наказом МВС України від 21.09.2017 № 788 (зареєстрований Міністерством юстиції України 18.10.2017 за№ 1273/31141 і набрав чинності з 16.11.20171 були внесені зміни до наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 і Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі скорочено - Порядок) були затверджені у новій редакції. якою було детально конкретизовано дії всіх органів поліції охорони з питань призначення і порядку виплати ОГД.
Нормами пункту 4 розділу IV Порядку встановлено обов'язок подання заяв про виплату ОГД (додаток №1) кожним з отримувачів ОГД та затверджено обов'язковий перелік документів, які повинні були додаватися відповідними особами до таких заяв.
Зокрема, нормами пункту 4 розділу IV Порядку встановлено, що у Департаменті поліції охорони Національної поліції України та територіальних органах поліції охорони, висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів, а також керівником територіального органу поліції охорони за місцем проходження поліцейським служби, або особами, які виконують їх обов'язки. Висновок органу поліції охорони про призначення ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, разом з оригіналами документів та розрахунком потреби в коштах для виплати ОГД (додаток 3), копії довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, завірені належним чином, надсилаються для перевірки до Департаменту поліції охорони Національної поліції України. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє начальник Департаменту поліції охорони Національної поліції або особа, яка виконує його обов'язки. У разі затвердження/відмови висновок, разом з оригіналами документів надсилається Департаментом поліції охорони Національної поліції України до відповідного органу поліції охорони. Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, разом із копією висновку про призначення ОГД та копією довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, завіреними належним чином, направляється Департаментом поліції охорони Національної поліції України, до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції супровідним листом, з підтвердженням проведення перевірки отриманих матеріалів стосовно призначення допомоги та клопотанням щодо виділення асигнування органу поліції охорони, в якому проходив (проходить) службу поліцейський. Керівник органу поліції охорони у п'ятнадцятиденний термін після надходження затвердженого висновку приймає рішення про призначення виплати ОГД, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - надсилає особі письмове повідомлення із зазначенням підстав такої відмови.
Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі (п.5 р. IV Порядку).
ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження- в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (п. 7 р. IV Порядку).
При цьому, у відповідності з постановою КМУ від 13.10.2015 № 834, УПО є територіальним органом національної поліції і має статус органу державної влади та окремої юридичної особи, яка входить до сфери управління Департаменту поліції охорони (інша юридична особа, орган управління в системі органів поліції охорони).
УПО утримується виключно за рахунок коштів, які надходять по укладених договорах на надання охоронних послуг (тобто - є небюджетною установою), крім проведення виплат ОГД. При цьому, згідно підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію (яке затверджене постановою КМУ від 28.10.2015 № 877) та згідно з наказом Національної поліції України від 05.12.2016 № 1266, УПО включено в мережу одержувачів бюджетних коштів територіальних органів поліції охорони саме для здійснення виплат ОГД у зв'язку зі смертю або інвалідністю поліцейських і має відкритий у відповідному органі Держказначейства бюджетний рахунок для отримання бюджетних коштів для виплати ОГД. Всі інші витрати УПО на забезпечення своєї охоронної діяльності здійснюються за рахунок коштів, які УПО отримає по укладеним договорам на надання охоронних послуг.
З системного аналізу вищезазначених норм права та з урахуванням принципу дискреційності повноважень суб'єктів владних повноважень, випливає, що функції Управління поліції охорони в Харківській області обмежені обов'язком прийняття від особи, яка бажає отримати ОГД (зокрема, позивача у даній справі) відповідного пакету документів, складення відповідного висновку про призначення ОГД і направлення цих документів для прийняття відповідного рішення до Департаменту поліції охорони.
В подальшому, у разі прийняття (затвердження) Департаментом поліції охорони позитивного висновку про призначення ОГД, на Управління поліції охорони в Харківській області покладено обов'язок сформувати відповідний наказ про призначення ОГД або проінформувати заявника про відмову у затвердженні такого висновку.
При цьому, наступний етап - виплата коштів з ОГД - розпочинається після виділення таких коштів Національною поліцією України, в порядку черговості в залежності від наявності бюджетних коштів на цю мету.
Тобто, виплата Управлінням поліції охорони в Харківській області ОГД позивачу можлива виключно після затвердження Департаментом поліції охорони складеного УПО відповідного висновку про призначення ОГД, а також після виділення УПО відповідних бюджетних коштів для виплати ОГД безпосередньо Національною поліцією України (центральним апаратом) та після надходження цих бюджетних коштів на відповідний казначейський рахунок УПО.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Управління поліції охорони в Харківській області у відповідності до вищезазначених норм права не наділено правом самостійного прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні ОГД позивачу, вирішення чого залежить від відповідних рішень Департаментом поліції охорони та Національною поліцією України (як центрального органу).
Як вбачається з матеріалів справи, листом УПО в Харківській області від 08.04.2019 № 708/43/40/01-2019 позивача було повідомлено, що листом УПО Харківської області від 27.02.2019 № 441/43/40/01-2019 подані позивачем матеріали та складені цим органом документи щодо виплати ОГД були вдруге надіслані на адресу Департаменту поліції охорони для прийняття відповідного рішення (а.с. 40).
Таким чином, УПО в Харківській області, діючи в межах повноважень, у спосіб передбачений чинним законодавством та виключно в рамках правового поля, з дотриманням строків, виконано свій обов'язок щодо зібрання документів ОСОБА_1 про призначення ОГД та скерування такого пакету документів до уповноваженого органу, який наділений безпосередніми повноваженнями саме щодо вирішення питання про наявність підстав для призначення ОГД позивачу - Департаменту поліції охорони, а відтак суд приходить до висновку, що відповідач 2 діяв на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушив прав та законних інтересів позивача.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Управління поліції охорони в Харківській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )..
Стосовно вирішення Департаментом поліції охорони питання про наявність правових підстав призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , то суд зазначає.
Згідно з п.1 розділу IV Порядку №4 у редакції Порядку № 788 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.
Нормами пункту 4 розділу IV Порядку № 788 врегульовані питання дій безпосередньо органів поліції охорони з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі за текстом - ОГД), якими встановлено наступне:
У Департаменті поліції охорони Національної поліції України та територіальних органах поліції охорони, висновок про призначення ОГД складається працівникові фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів, а також керівником територіального органу поліції охорони за місцем проходження поліцейським служби, або особами, які виконують їх обов'язки.
Висновок органу поліції охорони про призначення ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, разом з оригіналами документів та розрахунком потреби в коштах для виплати ОГД, копії довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, завірені належним чином, надсилаються для перевірки до Департаменту поліції охорони Національної поліції України.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє начальник Департаменту поліції охорони Національної поліції або особа, яка виконує його обов'язки.
У разі затвердження/відмови висновок, разом з оригіналами документів надсилається Департаментом поліції охорони Національної поліції України до відповідного органу поліції охорони.
Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, разом із копією висновку про призначення ОГД та копією довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, завіреними належним чином, направляється Департаментом поліції охорони Національної поліції України, до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції супровідним листом, з підтвердженням проведення перевірки отриманих матеріалів стосовно призначення допомоги та клопотанням щодо виділення асигнування органу поліції охорони, в якому проходив (проходить) службу поліцейський.
Керівник органу поліції охорони у п'ятнадцятиденний термін після надходження затвердженого висновку приймає рішення про призначення виплати ОГД шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - надсилає особі письмове повідомлення із зазначенням підстав такої відмови.
Таким чином, нормами п.4 розділу IV Порядку № 4 у редакції Порядку № 788 чітко та однозначно передбачено, що Департамент поліції охорони зобов'язаний або затвердити складений Управлінням поліції охорони в Харківській області висновок про призначення ОГД, або відмовити у його затвердженні.
При цьому, як вбачається з правової позиції відповідача 1, висловленої у відзиві на позов (вх.№ 01-26/46973/19), Департамент поліції охорони питання, обґрунтовуючи підстави відмови позивачу у призначенні ОГД, посилається на те, що згідно з п. 1 ч.1 ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію» призначення і виплата ОГД не здійснюється, якщо загибель (смерть) поліцейського є наслідком, зокрема, учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Так, представник відповідача 1 посилається на лист Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи від 20.11.2015 № 2002, в якому зафіксовано, що у крові загиблого ОСОБА_5 виявлено алкоголь - 1,35проміле, та у сечі - 2,27 %.
Отже, відповідач 1 вважає, що загиблим ОСОБА_5 вчинення дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що, відповідно, позбавляє членів його сім'ї права на отримання ОГД.
Суд звертає увагу відповідача 1 на те, що вказані обставини уже були предметом дослідження Харківським окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 520/9108/18.
Зокрема, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі № 520/9108/18 (яке набрало законної сили 01 березня 2019 року та є обов'язковим до виконання всіма суб'єктами владних повноважень) звернуто увагу владного суб'єкта на те, що факт перебування ОСОБА_5 в момент загибелі в легкій стадії сп'яніння згідно з законом не може прямо ототожнюватись із таким діянням як - вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння, наслідком яких стала смерть від ДТП, а також на те, що у даному випадку не виключено настання негативних наслідків у вигляді смерті поліцейського за рахунок дії фактору третьої сторонньої особи - водія автомобілю та безвідносно до поведінки самого поліцейського.
Суд не приймає до уваги висновки відповідача 1 стосовно того, що кількість алкоголю в крові та сечі загиблого ОСОБА_5 відповідача середньому ступеню сп'яніння, оскільки по-перше, такі висновки не зафіксовано в листі Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи від 20.11.2015 № 2002, а по-друге, Департамент поліції охорони не відноситься до категорії медичних установ, які наділені функціями визначення ступеню сп'яніння, як результату проведення відповідних лабораторних та медичних досліджень кількості алкоголю у відібраних зразках.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача 1 на наявність в діях ОСОБА_9 ознак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127 КУпАП України, оскільки, по-перше, інкримінування особі недотримання вимог діючого законодавства (зокрема, КУпАП України) не входить до функцій, обов'язків Департаменту поліції охорони, а по-друге, матеріали справи не містять, а відповідачем1 не надано до суду вироку (рішення) суду з відміткою про набрання ним законної сили, в якому був би зафіксований висновок суду про наявність в діях ОСОБА_9 ознак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127 КУпАП України
Натомість, Харківським окружним адміністративним судом в рішенні від 22.01.2019 року по справі № 520/94108/18 досліджено висновок комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №04/25-КЕ/2017 від 27.03.2017р. та встановлено, що саме дії водія ОСОБА_6 знаходились з технічної точки зору у причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Водночас, причинного зв'язку між діями ОСОБА_5 та виникненням ДТП експертом не встановлено, а відтак суд приходить до висновку про необгрунтованість позиції відповідача 1 про порушення ОСОБА_5 вимог п. 4.4 ПДР України.
Вказані обставини спростовують також посилання відповідача 1 на учинення ОСОБА_5 діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням, як на підставу відмови у призначення членам сім'ї загиблого поліцейського ОГД згідно п. 1 ч.1 ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію».
Інших обставин чи фактів у контексті розуміння п. 1 ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію», які унеможливлювали призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю поліцейського ОСОБА_5 , відповідачем 1 не зазначено та не надано відповідних письмових доказів на підтвердження вказаних обставин, що в свою чергу вказує на безпідставність та необґрунтованість висновку Департаменту поліції охорони від 06.02.2019 року про відмову в призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та протиправність дій Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони в Харківській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
При цьому, судом не приймається до уваги посилання позивача на висновки вироку Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20.02.2019 року по кримінальній справі № 644/2218/17, яким визнано винним ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України ( за наїзд на ОСОБА_8 під час його загибелі у ДТП) , призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, оскільки на момент вирішення даної справи вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20.02.2019 року по кримінальній справі № 644/2218/17 не набрав законної сили.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги необхідність збереження балансу між публічними та приватно - правовими інтересами та захисту прав, свобод та інтересів людини в межах побудови правової держави, де саме людина, її честь, гідність та право на належний судовий захист є найвищими соціальними цінностями, суд у відповідності до приписів ст. 9 КАС України, з метою обрання найбільш ефективного способу захисту прав та відновлення законних інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати висновок Департаменту поліції охорони від 06.02.2019 року про відмову в призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони в Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) членам його сім'ї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) виходячи з 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийматися рішення про виплату цієї одноразової грошової допомоги, то суд відмовляє в її задоволення, з огляду на її передчасність.
Так, суд звертає увагу позивача, що процедурі призначення та виплаті Департаментом поліції охорони та Управління поліції охорони в Харківській області ОГД позивачу передує обовязок Управління поліції охорони в Харківській області складення висновку про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 .
З огляду на зазначене, враховуючи приписи ст. 9 КАС України, виходячи з принципу ефективності захисту прав людини, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління поліції охорони в Харківській області повторно скласти висновок про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог "Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", який затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року та Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року та направити вказаний висновок для затвердження на адресу Департаменту поліції охорони з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до 1) Департаменту поліції охорони, 2) Управління поліції охорони в Харківській області, третя особа: Національна поліція України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту поліції охорони щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 членам його сім'ї - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Скасувати висновок Департаменту поліції охорони від 06.02.2019 року про відмову в призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Зобов'язати Управління поліції охорони в Харківській області повторно скласти висновок про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог "Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", який затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року та Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року та направити вказаний висновок для затвердження на адресу Департаменту поліції охорони з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції охорони (код ЄДРПОУ 40109110).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2019 року.
Суддя Горшкова О.О.