19 вересня 2019 р. № 400/2728/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про витрубування доказів по адміністративній справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
про:стягнення коштів в сумі 41889,25 грн., зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про стягнення коштів в сумі 41889,25 грн., зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05.09.2019р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
19.09.2019р. відповідач надав клопотання про витребовування доказів по справі в МВС України.
У судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Клопотання відповідача про витребовування доказів в МВС України мотивоване тим, що позивач не проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області. У період з 2014-2015 років позивач перебував у штатах Департаменту ВВБ МВС України і фінансування його посади здійснювалось МВС України згідно штатного розпису Міністерства внутрішніх справ України.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, розглянуши зміст заявленого клопотання зазначає таке.
Посилання відповідача на те, що відповідач не є розпорядником інформації й не може самостійно за звичайним запитом витребувати відповідні докази по справі, а лише на підставі рішення суду, на думку суду, є не вмотивованим обгрунтуванням клопотання, оскільки відповідач є структурним підрозділом МВС України і може в межах наданих чинним законодавством повноважень, надати відповідні докмент до матеріалів справи в якості доказів.
Суд зауважує, що відповідач при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій не ставив питання про витребовування доказів та не заперечував проти того, що ОСОБА_1 працював в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області. Крім того, сам відповідач про це зазначив у своєму клопотані, що розглядається. Отже, суд приходить до того, що для доведення цього факту, йому й потрібні докази, про які він заявляє в клопотанні від 19.09.2019р.
Судами попередніх інстанцій встановлені фактичні обставини справи, тому суд при новому розгляді справи вирішує справу в межах позовних вимог.
Зважаючи на викладене вище, суд не вбачає підстав для витребування в МВС України документів (доказів) зазначених в клопотанні відповідача від 19.09.2019р., тому відповідне клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про витребування доказів - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя І. А. Устинов