19 вересня 2019 р. № 400/2343/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Державної казначейської служби України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601
про:зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 28-29), що містив вимоги:
зобов'язати Державне казначейство України розглянути звернення позивача від 03.06.2019 та повідомити причину невиконання судового рішення Миколаївського окружного суду від 16.05.2018 станом на 03.06.2019, повідомити дату виконання судового рішення.
Відповідачем у позові ОСОБА_1 вказав Державну казначейську службу України (надалі - ДКСУ або відповідач).
В обґрунтування вимог позивач, зокрема, зазначив, що відповідач не надав відповідь на заяву ОСОБА_1 від 03.06.2019.
У відзиві (арк. спр. 33-37) ДКСУ просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідь на звернення ОСОБА_1 була надана 02.07.2019.
Як встановлено судом, 05.06.2019 до ДКСУ від позивача надійшла «Чергова заява про надання інформації щодо не виконання судового рішення про стягнення з ДФС середньої заробітної плати». Заяву відповідач зареєстрував під вхідним номером К НОМЕР_1 .
У згаданій заяві (арк. спр. 18, 45) ОСОБА_1 просив «… повідомити дату виконання судового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 р. та перерахувати на користь заявника стягнуту з ДФС України суму заробітної плати, повідомити причину невиконання судового рішення …».
Листом від 02.07.2019 № 5-11-11-11335 «Про надання інформації» (надалі - Лист від 02.07.2019) ДКСУ повідомила позивача про відкладення, на підставі пункту 11 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», безспірного списання коштів в зв'язку з тим, що «… ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 № 814/48/18 прийнято на розгляд заяву Державної фіскальної служби України про роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Частиною першою статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (надалі - Закон) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Як вказано у статті 3 Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством України їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частиною першою статті 15 Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина третя статті 15 Закону).
Згідно зі статтею 19 Закону, до обов'язків органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах своїх повноважень віднесені, зокрема, об'єктивна, всебічна і вчасна перевірка заяв чи скарг; письмове повідомлення громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як вказано у частині першій статті 20 Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від ня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На підтвердження виконання вимог Закону відповідач надав суду копію Листа від 02.07.2019. Проте, жодних доказів на підтвердження того, що цей лист був направлений (вручений) позивачу, матеріали справи не містять.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 факт отримання Листа від 02.07.2019 заперечив.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд встановив, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт повідомлення ОСОБА_1 про наслідки розгляду його звернення (заяви), що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію), виконуються негайно.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ідетифікаційний код 37567646) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, що полягає у ненаданні відповіді на звернення (заяву) ОСОБА_1 , зареєстрованого в Державній казначейській службі України 05.06.2019 за № К-11-1504.
3. Зобов'язати Державну казначейську службу України письмово повідомити ОСОБА_1 про результати перевірки його звернення (заяви), зареєстрованого в Державній казначейській службі України 05.06.2019 за № К-11-1504.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 768,40 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 26.07.2019 № 26.
5. Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна