справа №1.380.2019.002273
12 вересня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача 1,2 Закорчемного І.Б,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області від 29.01.2019 року №14 “Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства “Ходорівська міська лікарня”.
Ухвалою суду від 10.05.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.05.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне некомерційне підприємство «Ходорівська міська лікарня» (81750, Львівська обл., Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Хмельницького,63).
12.06.2019 за вх. № 20606 представником відповідача долучено відзив на позовну заяву.
19.07.2019 протокольною ухвалою судом було залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Виконавчий комітет Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області.
06.08.2019 на адресу суду за вх.№ 28085 надійшов відзив на позову заяву від відповідача - Виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області.
01.07.2019 за вх.№ 22749 від відповідача Ходорівської міської ради надійшли заперечення на відзив .
29.08.2019 за вх. № 31094 представником позивача подано відповідь на відзив.
29.08.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження в адміністративній справі та призначити судовий розгляд адміністративної справи по суті.
12.09.2019 за вх. № 32676 позивач подав пояснення по справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Новострілищанська селищна рада Жидачівського району Львівської області на XXХVI сесії VIІ скликання винесла рішення № 1074 від 28.11.2018 про розподіл коштів медичної субвенції на 2019 рік, а саме вирішила: виділити кошти медичної субвенції, які передбачені з державного бюджету місцевим бюджетам для надання послуг з охорони здоров'я населенню громади на утримання вторинної медицини у 2019 році в розмірі 1 774 400, 00 грн. В тому числі Ходорівській ОТГ -1081,400 грн. Проте, 29.01.2019 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради прийнято рішення № 14 «Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня». Позивач зазначає, що відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заначено, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. Також стверджує, що виконавчий комітет Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області всупереч ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чинив протиправну діяльність, що крім вище зазначеного є порушенням Основного Закону України в частині дотримання прав і свобод людини громадянина, Бюджетного кодексу України. Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях в судовому засіданні.
Представник відповідачів 1 і 2, заперечив позовну заяву з підстав викладених у письмових запереченнях. Заначив, що листом Ходорівської міської ради від 21.12.2018 року № 2740, Новострілищанській селищній раді було запропоновано укласти договір про міжбюджетний трансферт лише після прийняття рішення про надання такого трансферту в сумі не менше 2194158,0 гривень. Після відмови Новострілищанської селищної ради збільшити розмір міжбюджетного трансферту до вказаної суми, з метою захисту фінансових інтересів КНП “Ходорівська міська лікарня” та можливості надання жителям громади повноцінних послуг з охорони здоров'я вторинного рівня, виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, як засновником даного закладу охорони здоров'я і було прийняте рішення від 29.01.2019 року №14 “Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства “Ходорівська міська лікарня”. Представник наголосив, що дане рішення прийняте в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Представник відповідачів 1,2 просить суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа не забезпечила явку уповноваженого представника в судові засідання, про дату, час та місце судових засідань повідомлена належним чином.
Дослідивши доводи позову, відзиву зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
28.11.2018 Новострілищанська селищна рада Жидачівського району Львівської області на XXХVI сесії VIІ скликання винесла рішення № 1074 про розподіл коштів медичної субвенції на 2019 рік , а саме вирішила: виділити кошти медичної субвенції, які передбачені з державного бюджету місцевим бюджетам для надання послуг з охорони здоров'я населенню громади на утримання вторинної медицини у 2019 році в розмірі 1 774 400, 00 грн. В тому числі Ходорівській ОТГ -1081,400 грн.
03.12.2018 року на адресу Ходорівської міської ради було скеровано проект договору про міжбюджетний трансферт Новострілищанської селищної ради від 03.12.2018 так як стороною договору є Ходорівська об'єднана територіальна громада в особі голови Коцовського Олега Теодоровича, предметом даного договору є надання коштів Новострілищанською селищною радою на підставі рішення від 28.11.2018 № 1074.
Проте, підписаний примірник договору про міжбюджетний трансферт Новострілищанської селищної ради від 03.12.2018 не був повернутий відповідачем.
29.01.2019 виконавчий комітет Ходорівської міської ради приймає рішення № 14 «Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня».
03.12.2018 листом за підписом селищного голови скеровано до Ходорівської міської ради підписаний ним договір про міжбюджетні трансферти в частині виділення коштів медичної субвенції на 2019 рік з метою забезпечення інтересів Новострілищанської громади.
Однак листом за підписом заступника міського голови Ходорівської міської ради від 21.12.2018 № 2740 запропоновано Новострілищанській селищній раді укласти договір про міжбюджетний трансферт лише після прийняття рішення про надання такого трансферту в сумі не менше 2194158,0 гривень.
За результатами вказаної вище переписки виконавчий комітет Ходорівської міської ради прийняв 29.01.2019 Рішення №14 “Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства “Ходорівська міська лікарня”.
Позивач, не погодившись із рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради звернувся із даним позовом до суду.
При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частина 2 статті 3 Конституції України передбачає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 7 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Конституції України зазначається, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом на підставі ст.146 Конституції України.
Стаття 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.
Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать:
екстрена медична допомога;
первинна медична допомога;
вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Основні принципи місцевого самоврядування закріплені в статті 4 Закону України № 280/97-ВР, а саме: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Як встановлено частиною першою статті 10 Закону України № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п.23 ч.1 ст. 26 Закону України № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України № 280/97-ВР, бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (статті 1 Бюджетного кодексу України).
За визначеннями, наданими в статті 2 Бюджетного Кодексу України, міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого (п.32); субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.48).
Згідно з п.8 ч.1 ст.97 Бюджетного кодексу України у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам як, зокрема, медична субвенція.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.97 Бюджетного кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.
Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.
У Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
Статтею 103-4 Бюджетного кодексу встановлено, що медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 (крім підпункту «г») та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, для оплати поточних видатків, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги медичної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад.
Медична субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
1) кількість населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) коригуючі коефіцієнти, що враховують відмінності у вартості надання медичної допомоги;
3) особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах.
При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції.
Кабінет Міністрів України здійснює розподіл резерву медичної субвенції та може визначати напрями використання таких коштів.
Залишки коштів за медичною субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я.
Відповідно до статей 97 і 103-4 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України № 11 від 23.01.2015 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» затверджено Порядок та умови надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі Порядок).
Пунктом 3 Порядку встановлено, що субвенція спрямовується на оплату поточних видатків закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я, визначених у статті 103-4 Бюджетного кодексу України.
У разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками закладів охорони здоров'я субвенція може спрямовуватися на їх капітальні видатки.
Казначейство перераховує субвенцію або проводить платежі на капітальні видатки за наявності підтвердження головою обласної держадміністрації (районної держадміністрації, міським головою, головою виконавчого комітету міста обласного значення, головою ради об'єднаної територіальної громади) інформації про задоволення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками закладів охорони здоров'я обласного значення, району (міста), об'єднаної територіальної громади.
Субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров'я.
Пунктом 4 Порядку визначено, що в складі субвенції передбачається резерв коштів, обсяг яких не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції, для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули, за якою визначається порядок розподілу субвенції між місцевими бюджетами.
Пункт 5 Порядку передбачає, що додатковий розподіл і перерозподіл загальних обсягів субвенції між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Місцеві ради мають право передавати кошти субвенції у вигляді міжбюджетного трансферту іншим бюджетам для надання медичних послуг за місцем обслуговування населення.
Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів регламентована статтею 93 Бюджетного кодексу України.
Так, частиною першою цієї статті установлено, що місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.
А згідно з частиною третьою цієї статті передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.
Так, судом встановлено, 28.11.2018 Новострілищанська селищна рада Жидачівського району Львівської області на XXХVI сесії VIІ скликання винесла рішення № 1074 про розподіл коштів медичної субвенції на 2019 рік , а саме вирішила: виділити кошти медичної субвенції, які передбачені з державного бюджету місцевим бюджетам для надання послуг з охорони здоров'я населенню громади на утримання вторинної медицини у 2019 році в розмірі 1 774 400, 00 грн. В тому числі Ходорівській ОТГ -1081,400 грн.
Відповідно до статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування (від 15.10.1985, яка підписана від імені України 06.11.1996, ратифікована Законом України № 452/97-ВР від 15.07.97 та набрала чинності для України 01.01.1998) визначено сферу компетенції місцевого самоврядування. Так, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.
Статтею 9 Європейської хартії місцевого самоврядування встановлено, що органи місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень.
Обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим конституцією або законом.
Принаймні частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону.
Суд звертає увагу на те, що положення п.23 ч.1 ст. 26 Закону України № 280/97-ВР надають повноваження на вирішення питання про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету виключно на пленарних засіданнях сесії сільської ради та зобов'язують прийняти рішення.
Крім того, як зазначалось вище, бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування ( стаття 1 Закону України № 280/97-ВР) А міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого (п.32 Бюджетного кодексу України).
Однак, в даному випадку вимоги ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Ходорівською міською радою та її виконавчим комітетом дотримано не було, дане питання на пленарному засіданні ради не вирішувалось і результат розгляду у формі рішення не виносилось, а лише було прийнято рішення 29.01.2019 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради № 14 «Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня».
Згідно статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до п. а ч.6 ст. 32 Закону України № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що виконавчим комітетом Ходорівської міської ради допущено протиправність дій щодо винесення рішення від 29.01.2019, наслідком чого є недотримання вимог ст. 26 Закону України № 280/97-ВР.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Суд прийшов до переконання, що рішення від 29.01.2019 виконавчого комітету Ходорівської міської ради № 14 «Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня» є протиправним та підлягає скасування.
Крім того, суд зазначає таке рішення порушує права гарантовані Конституцією України (статтю 49 Конституції України).
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, Виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального некомерційного підприємства «Ходорівська міська лікарня» про визнання протиправним та скасування рішення,- задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області від 29.01.2019 року №14 “Про обмеження надання жителям Новострілищанської об'єднаної територіальної громади послуг вторинної медичної допомоги комунального некомерційного підприємства “Ходорівська міська лікарня”.
Стягнути з Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області (81750, Львівська обл., Жидачівський район,м. Ходорів, вул. Грушевського, 38; ЄДРПОУ 2626449) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області (81714, Львівська обл., Жидачівський район, смт Нові Стрілища, вул. Шевченка,12; ЄДРПОУ 04369452) судовий збір в сумі 1921 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2019 року