справа№1.380.2019.004253
19 вересня 2019 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
20.08.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі його наказів від 11.01.2019 №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 №38 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2019 пенсійне забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії із розрахунку 50% грошового забезпечення за прирівняною посадою провідного інженера з управління використання повітряного простору РСП на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 заборговану суму згідно проведеного перерахунку.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 07.06.2019 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 03.07.2019 №3020/Б-2011.03-06 відмовило в перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, з покликанням на порядок проведення перерахунку пенсі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2018. Окрім того, вказало, що повідомлення з Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Позивач вказує, що пенсії військовослужбовців відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху, підлягають перерахунку відповідно до частини 4 статі 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві. А тому накази Украероруху від 11.01.2019 №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 №38 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що пунктом 1 постанови - 103, чинної на час проведення перерахунку передбачено перерахувати пенсії, призначені до 01.03.2018 з урахування розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, виші навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Вказаною постановою також визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
На виконання Постанови - 103, у квітні 2018 року, уповноваженим органом надана довідка від 31.03.2018 № ХВ 62307 (копія додається) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, на підставі якої головним управлінням ОСОБА_1 . був проведений перерахунок та виплата пенсії.
Довідка від 28.05.2019 № 1.24.2.2/2830/19 в головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до Порядку- 45 уповноваженим структурним підрозділом не скеровувалась.
Згідно із Порядком - 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону-2262 пенсій проводиться тільки у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, відповідач стверджує, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою від 22.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалами суду від 18.09.2019 відмовлено в задоволенні клопотаннь відповідача про розгляд справи з викликом сторін, залучення третьої особи та зупинення провадження у справі.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 , підполковник запасу Збройних Сил України, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Наказом Міністра оборони України від 19.04.2004 № 231 позивач відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Львівський регіональний структурний підрозділ) для подальшого проходження військової служби в Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України від 13.12.2010 №1441 позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) з посади провідного інженера з управління використання повітряного простору Лььвівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 « Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 №38 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців з прирівняними посадами» видана Довідка про розмір грошового забезпечення від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19 на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до якої змінилося грошове забезпечення за прирівняною посадою, яку позивач займав на день звільнення з військової служби та з займаної посади в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України.
07.06.2019 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівської області із заявою, в якій просив провести перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі Довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 03.07.2019 №3020/Б-2011.03-06 повідомило, що перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у порядку та розмірах, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки, повідомлення з Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, тому підстави для перерахунку пенсії в тому числі згідно з долученою позивачем довідкою відсутні.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Правові відносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 07.02.2001 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.
При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.
Відповідно до пункту 10 статті 6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.
Перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлено Указом Президента України від 03.05.2017 № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».
Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 105 «Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами».
Отже, позивач, будучи відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов'язків, отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Закон передбачає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 № 7408/0/14-10/039, керівник Державного підприємства Украерорух, згідно зі статтями 14 та 15 Закону України «Про оплату праці» та Положення про Об'єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України затвердженого Постановою КМУ від 19.07.1999 № 1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.
26.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб», яка в свою чергу ввела в дію з 01.03.2018 постанову Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 визначено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової-військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.
За таких обставин, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.
Отже, наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 26.04.2019 № 38 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців з прирівняними посадами», на підставі якого позивачу складено довідку від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення, є підставою для перерахунку пенсії, оскільки збільшує розмір грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018, по справі № 461/6479/16-а, від 24.04.2018 по справі № 461/939/17, від 03.05.2018 по справі № 638/13960/17, від 17.10.2018 по справі № 461/1151/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що абзацами 9,11 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 про затвердження Порядку «Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 у справі №1.380.2019.001371 зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, прирівняною до посади провідного інженера з управління використання повітряного простору Львівського РСП ДП Украерорух, станом на 01.01.2019 відповідно до наказу ДП Украерорух від 11.01.2019 №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами в/с, відрядженим до Украероруху» за формою згідно з Додатком 2 до постанови КМУ від 13.02.2008 №45.
На виконання рішення суду Украерорух ОСОБА_1 надано довідку про розмір грошового забезпечення від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19, згідно якої розмір грошового забезпечення відповідно до наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 №38 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» з 01.01.2019 за прирівняною посадою: провідний інженер з управління використання повітряного простору РСП становить 34889 гри.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області має зробити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ч. 4 ст. 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абзацу 9,11 пункту 3 постанови КМУ від 13.02.2008 № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону Україна «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки від 28.05.2019 № 1.24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення позивача, складеної Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, з розрахунку 50% грошового забезпечення за прирівняною посадою провідного інженера з управління використання повітряного простору РСП.
За таких обставин, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1.24.2.2/2830/19 Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Окрім того, суд зазначає, що положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 848-УІП від 24.12.2015.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016.
У резолютивній частині якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:ч.7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У своєму рішенні Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статі 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач повинен здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
В преамбулі Закону Україні «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Приписами частини 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правилами статті 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Більше того, суд зазначає, що вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням вказаного, а також висновку суду щодо протиправності дій відповідача, суд, з метою відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов'язати зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2019 пенсійне забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії із розрахунку 50% грошового забезпечення за прирівняною посадою провідного інженера з управління використання повітряного простору РСП на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 заборговану суму згідно проведеного перерахунку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон-2050), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто Закон - 2050, передбачає, що компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані громадянам, але строки їх виплати порушені.
Згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2011 № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Оскільки, нарахування доходів позивачу на підставі довідки від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19 Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019 не проводились, вимога позивача про нарахуванням заборгованої суми є передчасною та задоволенню не підлягає.
Щодо поданого 18.09.2019 клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме дане рішення суду буде відповідачем не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, вказане клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
позов задовольнити частково.
Визнати протипраними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 28.05.2019 №1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 пенсійне забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії із розрахунку 50% грошового забезпечення за прирівняною посадою провідного інженера з управління використання повітряного простору РСП на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2830/19 про розмір грошового забезпечення.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів,79016; ЄДРПОУ : 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 19.09.2019 року.
Суддя Грень Н.М.