справа № 2а-2015/09/0470
03 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А.В.,
при секретарі Поліщук А.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання відмови неправомірною, стягнення суми, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації від виплати їй допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; стягнення не донарахованої суми допомоги догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, починаючи з дня народження та до цього часу у розмірі 10277,03 грн.; зобов'язання відповідача призначити на її користь відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей до 6 років з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.
Позивач до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області надав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, а також з підстав правомірності дій відповідача, який, як державний орган, може виконати рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року лише після збільшення видатків державного бюджету на виплату державної допомоги.
Суд , керуючись ч. 3 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 22.02.2006 року та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим виконавчим комітетом Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 15.02.2008 року. За даними Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації позивачу виплачена допомога по догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку у таких розмірах: з вересня по жовтень 2005 року - 93,51 грн. щомісяця, листопад 2005 року - 120,04 грн., з грудня 2005 року по березень 2006 року - 189,54 грн. щомісячно, з квітня по жовтень 2006 року - 192,78 грн. щомісячно, листопад 2006 року - 198,00 року, грудень 2006 року - 202,86 грн., з січня по лютий 2007 року - 206,28 грн. щомісяця, березень 2007 року - 208,98 грн., квітень 2007 року - 170,67 грн., травень 2007 року - 104,49 грн., червень 2007 року - 104,49 грн., липень 2007 року - 105,93 грн., серпень 2007 року - 108,18 грн., вересень 2007 року - 109,62 грн., жовтень 2007 року - 109,62 грн., листопад 2007 року - 112,50 грн., грудень 2007 року - 115,65 грн., січень 2008 року - 134,77 грн., лютий 2008 року - 130,00 грн., березень 2008 року - 176,13 грн., з квітня по серпень 2008 року - 260,00 грн. щомісячно, вересень 2008 року - 251,34 грн., жовтень 2008 року - 130,00 грн., що підтверджується довідкою № 140/1049. Позивач 15.10.2008 року звернулась до відповідача із заявою про сплату допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму на дітей до 6 років щомісячно. Листом за вих. № 140 від 20.10.2008 року позивач був повідомлений про здійснення виплат у разі забезпечення їх Міністерством праці та соціальної політики України, як головного розпорядника коштів.
Відповідно до положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" позивач має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За наведених обставин, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09 липня 2007 року по грудень місяць 2007 року включно.
Позивач також спорює правомірність здійснених відповідачем нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у 2008 році. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання незаконними дій відповідача по нарахуванню, виплаті зазначеної допомоги у 2008 році та стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року не було визнано неконституційним положення абз. 2 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову виплату при народженні дитини у розмірі 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У такому порядку відповідач і здійснював зазначені виплати, що підтверджується довідкою. Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове використання цих видатків. Суд вважає, що Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, оскільки є основним та головним фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні. Тому, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватись абз. 2 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Таким чином, дії відповідача щодо призначення позивачу допомоги при народженні дитини є правомірними і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача недоотриманої допомоги суд виходить з того, що призначення та виплата всіх видів державної допомоги сім'ям з дітьми належить до компетенції органів соціального захисту населення, як це визначено у п. 3 ст. 3 та ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Позивач оспорює правильність застосування відповідачем розміру соціальної допомоги , встановленою ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не ст. 15 Закону України «Про соціальну допомогу сім'ям з дітьми». Визначаючи дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, протиправними, суд зобов'язує його вчинити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особи, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеним вище законом. Проведення розрахунку соціальної виплати не є предметом судового розгляду в цій справі.
Розглядаючи заяву відповідача щодо застосування строку звернення до адміністративного суду, суд входить з положень ст. 99 КАС України, згідно з якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач 20.10.2008 року отримала письмову відмову відповідача від здійснення нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною і 22.10.2008 року звернулась за захистом своїх прав до суду. Таким чином, позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.3 ст.94 КАС України, згідно з якими якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Оскільки судом задоволені позовні вимоги немайнового характеру, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області по виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року включно у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виплатити заборгованість з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 08.12.2009 року.
Суддя А.В. Шлай