03 грудня 2009 року справа № 2-а-196/08/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М.В.,
при секретарі Шенкунісі А.О.,
за участю:
представника позивача Журавльов О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Криворізької митниці, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція за участі прокурора Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, -
Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької митниці, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):
- визнати протиправними дії Криворізької митниці 29.01.2008 року по відмові ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №19563 від 29.01.2008 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000181 від 29.01.2008 року, видану Криворізькою митницею.
В обґрунтування позову зазначено, що Криворізькою митницею неправомірно відмовлено у здійсненні митного оформлення, оскільки позивач є платником податку на додану вартість та не здійснювало погашення податкових векселів способом, не передбаченим пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України. Чинним законодавством не встановлений обов'язок платника податку надавати інформацію щодо пов'язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість та не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 зазначеного Порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача. Крім того, представником відповідача було подано до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що дії Криворізької митниці по відмові в здійсненні митного оформлення товари відповідають чинному законодавству, вимоги митного органу ґрунтуються на вимогах Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №1104. Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлено заборону в 2008 році надавати відстрочки щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами). Таким чином, позивач взагалі не мав права здійснювати сплату ПДВ шляхом видачі податкового векселю. У задоволенні позову просив відмовити повністю.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника та пояснення, в яких зазначив, що діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ, в тому числі Законом України №168-97/ВР від 03.04.1997р., «Про податок на додану вартість» та Постановою КМУ №1104 від 01.01.1997р. «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», не передбачено обов'язок платників, які видають податкові векселів на суму податкових зобов'язань з ПДВ, надати документи з інших органів державної виконавчої влади. Вимога митних органів щодо надання органами податкової служби довідок щодо погашення податкових векселів та довідок про пов'язаних осіб не передбачено нормативно-правовими актами.
Прокурор був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 29.01.2008 ВАТ «НЗФ» було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 19563, з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату ПДВ при ввезенні товару було відстрочено шляхом видачі податкового векселю серії АА №1001668 на суму ПДВ 611532грн. 49 коп. В здійсненні митного оформлення вантажу митницею було відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000181 від 29.01.2008 року. Підставою відмови слугувало «порушення вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104».
Судом встановлено, що відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний сплатити податки і збори.
Абзацем 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 передбачено, що податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку .
Статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
ВАТ «НЗФ» зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.07.1997 року та відповідає як платник ПДВ всім вимогам, встановленим вищезазначеною статтею Закону.
Згідно з п.11.5. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, який розроблений відповідно до пункту 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Цим Порядком встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання. Дія цього Порядку поширюється на імпортовані товари, оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації) щодо яких проводиться з дня набрання чинності Законом незалежно від дати укладення договорів (контрактів), відповідно до яких здійснюється їх імпорт, та дати перетину державного кордону України.
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 11.4. ст.11 зазначеного Закону передбачено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.
Враховуючи норми чинного законодавства суд доходить висновку, що абзацем 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, фактично доповнено перелік та встановлено додаткові вимоги до осіб, якими може бути видано податковий вексель, що не припустимо відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».
Вищезазначеним Законом або будь-яким іншим законом з питань оподаткування не встановлено обов'язок платника податку надавати інформацію щодо пов'язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість.
Крім того, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція, яка залучена в якості третьої особи на стороні відповідача, в своїх письмових поясненнях також зазначила, що інформація про погашення податкових векселів в розрізі виду погашення кожного векселя надається Державною податковою адміністрацією України в адресу Державної митної служби України щоденно в централізованому порядку згідно з вимогами п.2.6. спільного наказу ДПАУ та МСУ №494/383 від 08.07.2004 «Про затвердження Порядку обміну інформацією про обіг, облік та погашення податкових векселів для забезпечення звірки». Таким чином, Державна митна служба України щоденно має інформацію в розрізі кожного платника, виду погашення ним податкових векселів та відповідності форми їх погашення до п.19 постанови КМУ №1104. Показники, які містять інформацію про погашення векселя способом, не передбаченим п.19 ПКМУ №1104, визначені в строках 25, 26, 27 додатку №3 до зазначеного Порядку (структура файлу відомостей про обіг, облік та погашення векселів). Перелік пов'язаних осіб у відношенні до платників-імпортерів не може бути визначений органами державної податкової служби, оскільки коло пов'язаних осіб може змінюватися не передбачено та не прогнозовано. Діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ не передбачено обов'язок платників, які видають податкові векселі на суму податкових зобов'язань з ПДВ, надавати документи з інших органів державної виконавчої влади. Отже, вимоги митних органів щодо надання органами податкової служби довідок щодо погашення податкових векселів та довідок про пов'язаних осіб не передбачено нормативно-правовими актами (листи ДПА України №26189/7/16-1517 від 24.12.2007 та №963/7/16-1517-04 від 22.01.2008). Про зазначене ДПА України повідомляла ДМС України листом від 12.12.2007 №15485/5/16-1516. Крім того, у зв'язку з надходженням чисельних запитів від платників податків та органів Державної податкової служби ДПА України надала роз'яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №1344 від 21.11.2007 (лист №26189/7/16-1517 від 24.12.2007).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вимоги ст. 2 КАС України суд дослідив, зокрема, чи було добросовісним та розсудливим рішення відповідача про відмову в здійсненні митного оформлення товару.
Відповідно до Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за N1562/11842, у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В оформленій картці відмови Криворізькою митницею було зазначено неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв'язку з порушенням декларантом вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 та зазначено, що виконання вимог, зазначених у абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 або застосувати інший спосіб розрахунку, передбачений законодавством.
Предметом судового розгляду є саме картка відмови у здійсненні митного оформлення товарів, судом досліджуються саме ті обставини, за яких було відмовлено позивачу у здійсненні митного оформлення та які зазначені у картці відмови. В картці відмови не було зазначено в якості підстави вимогу ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», тому пояснення відповідача з цього приводу не можуть вважатися належним доказом, а також належною підставою для ухвалення судового рішення на користь відповідача.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000181 від 29.01.2008 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Криворізької митниці по відмові ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №19563 від 29.01.2008 року суд зазначає, що відповідно до п.6.6. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за N439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації. Таким чином, суд доходить висновку, що дії митного органу по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять із компетенції суб'єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством, та полягають у здійсненні оформлення картки відмови.
Про будь-які інші дії посадової особи відповідача, які виходили за межі покладених на митний орган повноважень, позивачем не зазначено, так само як і не доведено в судовому засіданні.
За таких умов суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000181 від 29.01.2008 року, видану Криворізькою митницею.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на постанову суду або в порядку, встановленому частиною 5 статті 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08 грудня 2009 року.
Суддя М.В. Барабаш