Номер провадження № 1-кп/243/885/2019
Номер справи 243/10883/19
про проведення підготовчого судового засідання
та призначення справи до судового розгляду
«20» вересня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
- захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 5 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050510001530 від 25.07.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
18 вересня 2019 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019050510001530 від 25.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;
2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу
3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що кримінальне провадження можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку:
1. Справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.
2. Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.
3. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 60 днів, оскільки строк тримання під вартою спливає, а справа до теперішнього часу по суті не розглянута, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, вважає немає. Проти призначення справи до розгляду не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати йому домашній арешт, зазначив, що в нього помер батько, він розкаюється у вчиненому, з місця злочину не тікав, надавав допомогу.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, просив обрати ОСОБА_4 домашній арешт, зазначив, що ОСОБА_4 критично відноситься до скоєного.
Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника.
Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту та обвинуваченим не наведено.
Згідно із ст. 29 Конституції та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, належить і принцип законності. Законність - це суспільно-політичний режим, що виражається в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному дотриманні приписів правових норм усіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями й свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку й організованості в суспільстві.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення у справі «Чанєв проти України» від 09 січня 2015 року, зазначив, що «слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у п.1 ст.5 конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм».
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
У судовому засіданні прокурор просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів.
Суд, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, та враховуючи всі обставини, ризики, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, дійшов висновку про необхідність застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто по 18 листопада 2019 року включно та відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника щодо обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050510001530 від 25.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України прийняти до провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на 30 вересня 2019 року на 16 годину 00 хвилин у приміщенні Слов'янського міськрайонного суду за адресою вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ Донецької області.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 діб - до 18 листопада 2019 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 щодо обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , свідків, обвинуваченого ОСОБА_4 доставити конвоєм.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому та направити Начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя ОСОБА_1