Єд. унік. № 236/2675/17
Провадження № 1-кп/243/243/2019
29 серпня 2019 року м. Слов'янськ
Колегія суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в режимі відеоконференції в залі № 4 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку із закінченням строку дії попередньої ухвали суду та у зв'язку з тим, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість уникнення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування покарання та ймовірність вчинення ними іншого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив вирішити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, як відносно себе так і відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на розсуд колегії суддів.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні просив вирішити клопотання прокурора як відносно себе так і відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на розсуд колегії суддів.
Захисник ОСОБА_9 просив вирішити клопотання прокурора відносно обвинувачених на розсуд колегії суддів.
Захисник ОСОБА_8 , просив вирішити клопотання прокурора відносно обвинувачених на розсуд колегії суддів.
Заслухавши думку учасників судового засідання, з приводу вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 та обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане колегія суддів зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення по клопотанню прокурора колегія суддів виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
Зокрема у відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також, враховуючи необхідність забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі скасування запобіжного заходу, а саме 1) переховування від суду з метою уникнення покарання, оскільки можливий строк покарання може бути визнаний обвинуваченими більшим злом ніж переховування від суду та 2) можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
З обвинувального акту вбачається, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави для продовження обом обвинуваченим строку тримання під вартою, так, як тяжкість інкримінованого обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність відомостей про вчинення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна; враховуючи вік та стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та відсутність належних медичних документів та відомостей, що їх стан здоров'я унеможливлює їх перебування в установі виконання покарань, відсутність офіційного працевлаштування у обвинувачених та як наслідок джерела доходів, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, приходить до переконання про відсутність можливості без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою встановити обставини, що мають значення у даному кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у разі зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть переховуватись від суду, оскільки ризик втечі для них у цьому випадку може бути визнаний, як менш небезпечний, ніж покарання та процедура його відбування у разі визнання їх винними, крім того обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є офіційно не працевлаштованими та раніше неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим приймаючи до уваги, що зазначені обставини у своїй сукупності, свідчать про недостатність застосування у відношенні обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим вважає доцільним продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченим в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, оскільки цього вимагають інтереси суспільства.
Колегія суддів розглянувши альтернативні утриманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачених не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розмір застави відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегією суддів не визначається на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин, у скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинив загибель людини.
13.06.2019 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 КПК України, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто з 29.08.2019 року по 27.10.2019 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто з 29.08.2019 року по 27.10.2019 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий у справі
Суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3