Справа № 2-86/10
іменем України
10 лютого 2010 року. Володимирецький районний суд Рівненської області
під головуванням судді Іванків О.В.
при секретарі Соболевському Т.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина - житловий будинок в с. Полиці Володимирецького району. Вказану спадщину вона прийняла як спадкоємець за заповітом, однак спадкові права оформити не зміг через відсутність правовстановлюючих документів на будинок. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату та ОБТІ їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення в межах позову.
Відповідачка визнала позов, пояснила, що сестра заповіла своє майно ОСОБА_1, інших спадкоємців за законом немає, він спадщину не приймав і на неї не претендує. Не заперечує, щоби право власності на спадкове майно було визнано за ОСОБА_1
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була матір»ю ОСОБА_1 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав.
У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з її смертю.
Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
З пояснень позивача та письмових доказів, зокрема довідки №78 від 14.05.2009 р., вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3, вказаний будинок використовувався за цільовим призначенням для проживання власника.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований на початку 60-х рр.. 20 ст., на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 правомірно набула право власності на нього.
У відповідності до ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок №18 по вул. Б.Хмельницького в с. Полиці наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього є об'єктом цивільних прав.
Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлій ОСОБА_3 на праві власності, він входить до складу спадщини.
У відповідності до заповіту, посвідченого 11.02.1997 року, ОСОБА_3 заповіла своє майно дочці ОСОБА_1.
Та обставина, що позивач є спадкоємцем вказаного майна за заповітом, підтверджується оглянутими в судовому засіданні свідоцтвом про народження ОСОБА_1, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, копією заповіту, іншими письмовими доказами.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набув право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України, оскільки на час смерті матері проживав разом з нею.
У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов'язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262 ЦК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.
Головуюча: