Справа № 500/5099/19
Провадження № 2/500/2682/19
19 вересня 2019 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Баннікової Н.В.,
за участю секретаря - Шлєхтенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради, про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу та договору дарування без згоди батька неповнолітньої дитини, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради, про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу та договору дарування без згоди батька неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2012 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту припинення шлюбних відносин та по сьогоднішній день дитина проживає з матір'ю. Зазначає, що їй та донці на праві спільної сумісної власності належить житловий блок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично, позивач та її донька проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де є всі умови для гармонійного розвитку дитини. В квартирі, що належить позивачу та її донці багато років ніхто не проживає. нерухоме майно псується, потребує постійних витрат на сплату комунальних послуг та додаткових витрат на утримання. Тому позивач та її донька вирішили продати вищевказану квартиру. Також зазначає, що 23.01.2018 року нею було укладено Договір доручення із ТОВ «АЛЬКОР - S» приводу купівлі-продажу майнових прав на квартиру, розташовану в двосекційному багатоквартирному житловому будинку «Тридцатая Жемчужина», що у Одеській області, Лиманському р-н, с/рада Крижанівська. Тому, як зазначає позивач, вони з донькою вирішили, що продадуть блок у гуртожитку та придбають власне майно у новобудові ближче до м. Одеси. Приватним нотаріусом було відмовлено у вчинені правочину щодо продажу вказаного майна, так як навіть незважаючи на згоду Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради відсутня згода батька дитини.
Позивач зазначає, що неодноразово намагалась знайти контакт із відповідачем з приводу надання дозволів, однак до позитивних результатів це не призвело, тому вона була вимушена звернутися до суду. Крім цього, на сьогоднішній день за нею вже зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Квартира має кращі технічні характеристики в порівнянні із житловим блоком у гуртожитку. І Ѕ вказаної квартири вона хоче шляхом оформлення договору дарування оформити на дочку. Тому просить позовні вимоги задовольнити.
Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на надав.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 08.06.2003 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеській області (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис 201 (а.с.10).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2012 року шлюб між сторонами було розірвано. Дитина залишилась жити разом з матір'ю (а.с.11).
ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 є власниками житлового блоку (гуртожиток) № 6, що розташований за АДРЕСА_3 , що підтверджується:
-витягом про державну реєстрацію прав серії НОМЕР_3 від 29.12.2012 року (а.с.12);
-свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 від 17.12.2012 року (а.с.17);
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.03.2019 року позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.23).
Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 03.12.2018 року № 1315, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка діє зі згоди матері ОСОБА_1 , надано дозвіл на продаж всієї частини житлового блоку, яка їй належить, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з придбанням Ѕ частини квартири, розташованого у Двохсекційному багатоквартирному житловому будинку «Тридцята Жемчужина» за адресою: Одеська область, Лиманський р-н, сільська рада Крижанівська, а також надано дозвіл ОСОБА_2 , яка діє зі згоди матері ОСОБА_1 , придбати Ѕ частину квартири, розташованої у Двохсекційному багатоквартирному житловому будинку «Тридцята Жемчужина» за адресою: Одеська область, Лиманський р-н, сільська рада Крижанівська (а.с.19).
Згідно довідці Одеського навчально-виховного комплексу «Гімназія №7 Спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови» Одеської міської ради Одеської області № 18 від 21.01.2019 року ОСОБА_2 навчається у 5 «в» класі вказаної гімназії (а.с.15).
Керуючись ст. 33 Конституції України закріплено право кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.
Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.
Керуючись до ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року, ратифіковану постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.2 ст. 154 Сімейного кодексу України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Відповідно до ст.11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.177 СК України батьки малолітньої дитини не мають право без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.
Відповідно ч.6 ст.177 СК України, при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків.
Згідно ч.7 ст.177 СК України батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Не виконуючи свої обовязки відповідач по справі своїми діями порушив право дитини на поліпшення та збільшення житлових умов.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦК України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або освоюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладе, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 41, 64 Конституції України, ч. ч. 7, 8 ст. 7, ч.2 ст. 154, ч.2 ст.177, ч.6 ст.177, ч.7 ст.177 СК України, ст. 361 ЦК України,ст.11, ч. 3 ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року, ратифіковану постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ст.ст. 263, 264, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради, про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу та договору дарування без згоди батька неповнолітньої дитини - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 13 листопада 2003 року, ІПН НОМЕР_7 , місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), яка діє від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт № НОМЕР_8 , орган, що видав 5119, виданий 17 січня 2019 року, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), як законному представнику, укласти та підписати договір купівлі продажу всієї належної їй частини житлового блоку за адресою: АДРЕСА_1 та договір дарування Ѕ частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , без згоди батька неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н.В.Баннікова