18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 907/415/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019
(головуючий суддя - Зварич О.В., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.)
та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2018
(суддя Ремецькі О.Ф.)
у справі №907/415/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
про стягнення 93 806 137,38 грн,
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У червні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ПАТ "Закарпатгаз" про стягнення 93 806 137,38 грн, з яких: 58 417 036,19 грн - заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу, 22 039 369,10 грн - пеня, 2 870 631,99 грн - 3% річних, 10 479 100,09 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач частково виконав свої зобов'язання, обумовлені п. 9.4 договору транспортування природного газу №1512000735 від 17.12.2015 та п. 4 гл. 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (в редакції після 28.04.2017), щодо оплати виявленого позивачем у 2016-2017 роках обсягу негативного місячного небалансу.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 17 грудня 2015 року між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Закарпатгаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу №1512000735, відповідно до якого оператор надає замовнику послуги з транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р. (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. До послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором належать послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування, п.2.3 договору).
2.2. Відповідно до пункту 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Згідно з пунктом 9.4 договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
У пункті 13.5 договору сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
2.3. Позивач стверджує, що він здійснив процедуру алокації, за результатами якої було встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів у лютому-грудні 2016 року та січні-грудні 2017 року. На підтвердження обсягів небалансів у ПАТ "Закарпатгаз" позивач надав відповідні довідки "Інформація про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016-2017 роки".
У зв'язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу за вказані періоди у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом, позивач надав відповідачу послуги балансування, про що складені та направлені відповідачу односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, додатками до яких є розрахунки вартості послуг балансування та рахунки на оплату послуг на загальну суму 280 875 935,12 грн.
2.4. Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.01.2017 з метою погашення взаємної заборгованості між Головним управлінням Державної Казначейської служби України у Закарпатській області (сторона 1), Департаментом фінансів Закарпатської ОДА (сторона 2), ТзОВ "Закарпатгаз збут" (сторона 3), ПАТ "Закарпатгаз" (сторона 4), ПАТ "Укртрансгаз" (сторона 5) та НАК "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №518/у, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 від 11.01.2005. У розділі 2 спільного протокольного рішення №518/у від 20.01.2017 його сторони погодили порядок проведення взаєморозрахунків.
Суди дослідили, що ПАТ "Укртрансгаз" підписало спільне протокольне рішення без зауважень.
Крім того, суди встановили, що на аналогічних умовах між цими ж сторонами укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №3621/у від 26.12.2016 на суму 4 863 000,00 грн, №3620/у від 26.12.2016 на суму 5 322 695,32 грн, №1200/у від 17.02.2017 на суму 40 713 000,00 грн, №1249/у від 20.02.2017 на суму 9 066 000,00 грн, №1252/у від 20.02.2017 на суму 3 650 000,00 грн, №1254/у від 20.02.2017 на суму 3 360 558,00 грн, №1253/у від 20.02.2017 на суму 38 762 643,00 грн, №3491/у від 18.09.2017 на суму 2 355,46 грн, №1255/у від 20.02.2017 на суму 19 000 000,00 грн, №1250/у від 20.02.2017 на суму 12 270 751,11 грн, №1794/у від 17.03.2017 на суму 32 545 358,98 грн, №2708/у від 18.05.2017 на суму 13 231 492,52 грн, №2947/у від 19.06.2017 на суму 861 998,65 грн, №3043/у від 17.07.2017 на суму 253 500,72 грн, №3308/у від 17.08.2017 на суму 240 105,00 грн, №3515/у від 19.09.2017 на суму 276 379,93 грн, №3660/у від 17.10.2017 на суму 282 072,42 грн, №4117/у від 27.11.2017 на суму 982 185,34 грн.
Предметом врегулювання вказаних спільних протокольних рішень є домовленість щодо перерахування стороною 4 (відповідач) стороні 5 (позивач) відповідних сум коштів за надані послуги балансування обсягів природного газу у 2016, 2017 роках згідно з договором транспортування природного газу № 1512000735 від 17.12.2015 (послуги, що є спірними у цій справі).
2.5. Суди також врахували, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2017 у справі №907/548/16 припинено провадження у справі в частині стягнення суми 125 731 324,09 грн заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу у березні-грудні 2016 року. За результатами розгляду справи №907/548/16 судом встановлено факт погашення заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з балансування обсягів природного газу в березні-грудні 2016 року за договором №1512000735 від 17.12.2015 в сумі 125 728 968,63 грн та факт сплати відповідачем вказаної заборгованості на виконання спільних протокольних рішень.
2.6. 31 березня 2017 року сторони підписали акт звірки розрахунків, зокрема за договором №1512000735, в якому вказано, що станом на 31.03.2017 сальдо на користь позивача становить 139 658 016,81 грн. Відображено, що за 2016 рік сума боргу становила 54 841 556,46 грн.
Після 01.01.2018 відповідач перерахував позивачу 142 515 054,26 грн в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 за надані послуги у 2017 році за договором № 1512000735 від 17.12.2015, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 4 від 28.02.2018, №1 від 31.01.2018, №6 від 22.03.2018, №5 від 22.03.2018, №7 від 24.04.2018, №8 від 24.04.2018 та банківськими виписками.
2.7. Проте, склавши в односторонньому порядку коригуючі акти, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 58 417 036,19 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 22 039 369,10 грн пені, 2 870 631,99 грн 3% річних, 10 479 100,09 грн інфляційних втрат, стягнення яких і є предметом спору у цій справі.
3. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2018 у справі №907/415/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.11.2018) відмовлено у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз". Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
3.3. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій встановили, що заборгованість відповідача за послуги балансування обсягів природного газу за березень - грудень 2016 року повністю погашена на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджет, які укладалися у порядку та на виконання Постанови КМУ №20 від 11.01.2005.
Крім того, суди встановили, що стягнення вказаної суми заборгованості було предметом позову у справі №907/548/16 Господарського суду Закарпатської області, за результатами розгляду якої припинено провадження в частині стягнення основного боргу, а у задоволенні штрафних санкцій відмовлено повністю.
3.4. Суди встановили, що кошти у вигляді субвенцій з державного бюджету на загальну суму 142 515 054,26 грн, що перераховані позивачу після 01 січня 2018 року, сплачені відповідачем в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Вказані кошти перераховані позивачу в рахунок оплати вартості послуг з балансування, отриманих відповідачем у період з лютого 2017 року по грудень 2017 року. Таким чином, суди дійшли висновку, що вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 58 417 036,19 грн за послуги з балансування обсягів природного газу згідно з договором №1512000735 від 17.12.2015 за заявлений період є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
3.5. Суди відмовили у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 039 369,10 грн пені, 3% річних у сумі 2 870 631,99 грн та 10 479 100,09 грн інфляційних втрат, врахувавши, що для застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 13.5 договору та наслідків порушення грошових зобов'язань, встановлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. Доказів у підтвердження такого позивач не подав.
4. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
4.1.1. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає про необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність в АТ "Укртрансгаз" права на коригування фактичних даних первинних документів про надання послуг балансування. У зазначеному аспекті скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 4, 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 192.1 ст. 192, п. 50.1 ст. 50 ПКУ, п. п.1-2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС.
4.1.2. На думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи судові рішення, що оскаржуються, безпідставно та необґрунтовано дійшли висновку про неправильне застосування позивачем коефіцієнту компенсації 1,2 при визначенні вартості послуг балансування, порушивши ст. ст. 526, 530, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, розділу XII та глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС та ст. ст. 76-79 ГПК України.
4.1.3. Предмет та підстави позовних вимог у цій справі є іншими ніж предмет та підстави позовних вимог у судовій справі №907/548/18. Отже, суди неповно з'ясували обставини справи та неправильно застосували ст. 75 ГПК України.
4.1.4. Позивач не здійснював нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за грошовими зобов'язаннями, що були оплачені відповідачем у порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005.
Правомірність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат в частині зобов'язань відповідача з оплати послуг, які фактично були оплачені власними коштами відповідача, підтверджується актуальною судовою практикою, зокрема, викладеною в постановах Вищого господарського суду України від 10.11.2016 по справі № 906/10/16, від 15.06.2016 по справі № 910/17962/15, від 09.07.2014 по справі № 10/17078/13, від 16.07.2014 по справі №910/17608/13.
4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог скаржника та просить відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення, що оскаржують, - залишити без змін.
Загалом доводи відповідача ґрунтуються на висновках, здійснених судами першої та апеляційної інстанцій.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК України).
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Предметом заявленого у цій справі позову є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з балансування природного газу.
5.2.2. Пунктами 2, 3 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Як передбачено пунктами 4, 7 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Главою 4 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи визначає базову ціну газу щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
5.2.3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що негативні баланси відповідача у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, а також з травня по липень 2017 року та з вересня по грудень 2017 року не перевищують 5% від обсягів природного газу, фізично відібраного відповідачем з газотранспортної системи, а відтак при розрахунку вартості послуг балансування у вказаному періоді має бути застосований коефіцієнт компенсації, що дорівнює одиниці. У серпні 2017 року негативний небаланс відповідача перевищив 5% від обсягу природного газу, фізично відібраного відповідачем у точках виходу з газотранспортної системи, а тому при розрахунку вартості послуг балансування у даному місяці коефіцієнт компенсації складає 1,2. Окрім того, судом правильно вказано на неправомірність проведення позивачем коригування вартості послуг балансування за період березень-грудень 2016 та січень-квітень 2017, оскільки договором чітко визначено порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них, при цьому договір не передбачає права оператора ГТС на здійснення "коригування попередніх періодів", вартість балансування яких вже оплачена.
5.2.4. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суди дослідили, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2017 у справі №907/548/16, яке набрало законної сили, встановлено, що з Державного бюджету України було профінансовано погашення заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з балансування обсягів природного газу у березні-грудні 2016 року згідно з договором №1512000735 від 17.12.2015 (на виконання спільних протокольних рішень).
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з балансування є необґрунтованими. Суди правильно вказали, що оператор газотранспортної системи не наділений правом корегувати в односторонньому порядку місячні небаланси попередніх місяців, за якими вже було надано послуги з балансування обсягів природного газу. Протилежні доводи скаржника, про які йшлося у п.п.4.1.1, 4.1.2 відхиляються судом касаційної інстанції як помилкові. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.08.2019 у справі №917/744/18 та від 12.06.2019 у справі №920/344/18.
Отже, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги з балансування обсягів природного газу за коригуючими актами у спірному періоді відсутні.
5.2.5. Враховуючи встановлені судами обставини сплати відповідачем послуг за балансування виключно за рахунок коштів, що виділялись у вигляді субвенцій на оплату пільг та житлових субсидій населенню відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 20 від 11.01.2005, який діяв до 01 січня 2018 року, правильним є висновок судів про відмову у стягненні заявлених позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Суди обґрунтовано вказали, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, їх сторони, в тому числі позивач, погодили порядок проведення взаєморозрахунків, а тому безпідставним є твердження позивача про порушення відповідачем строків оплати послуг з балансування, що передбачені договором, та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення інфляційних втрат, процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вказаним договором.
5.2.6. Посилання позивача на невмотивованість ухвалених у справі судових рішень суд касаційної інстанції відхиляє як необґрунтоване та таке, що спростовується змістом судових рішень, що оскаржуються. Проаналізувавши зміст ухвалених у справі судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що рішення ухвалені на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам як позивача, так і відповідача. Отже, рішення та постанова судів відповідають критерію обґрунтованості згідно з приписами ч.5 ст.236 ГПК України.
5.2.7. Отже, за результатами перегляду у касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судами попередніх інстанцій, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права не встановлено.
Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а постанови та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2018 у справі №907/415/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І . Ткач
Судді О. Баранець
О. Кролевець