18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
03 вересня 2019 року
м. Черкаси справа № 925/377/19
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Шепіль О.В. адвокат за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" відокремленого підрозділу "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПрАТ "Миронівський хлібопродукт" до приватного підприємства "Юсслав" про розірвання договору та стягнення 33801,42 грн,
Заявлено позов про розірвання договору поставки №14 від 17.08.2017 та стягнення 33801,42 грн. сплачених у якості попередньої оплати по договору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки щодо поставки товару, тому позивач, втративши інтерес до виконання цього договору, вимагає повернення сплачених у якості попередньої оплати коштів.
Протоколом №3 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «МХП» від 24.10.2018.було прийнято рішення про затвердження нового найменування товариства у зв'язку з його зміною типу - приватне акціонерне товариство.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, заявлених у ньому.
Відповідач в засідання не з'явився, ухвала від 11.06.2019 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті була направлена йому поштовим зв'язком, крім того на сайті господарського суду Черкаської області розміщене оголошення про виклик представника ПП «Юсслав» в судове засідання.
Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст.. 202 ГПК України.
Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
17 серпня 2017 року сторонами укладено договір поставки №14.
П.1.1 договору сторони визначили, що контрагент зобов'язується у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності товар зазначений в додатку до договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за товар. Невід'ємними частинами договору, які визначають зобов'язання сторін та регулюють його окремі положення є:
Додаток №1 - Предмет, строки та порядок оплати товару, застереження про зміну ціни, максимальну суму, строк дії договору, строки поставки товару, відповідальність.
Додаток №2 - Специфікація та/ або видаткова накладна, яка містить найменування (вид товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін, та місце поставки (п.1.2., п.1.2.1., п. 1.2.2. Договору).
Згідно п. 2.1., п. 2.2. та п. 2.3. договору ціна за товар вказується у відповідних специфікаціях та/або видаткових накладних на кожну партію поставки товару окремо. Ціна товару, неустойки та будь - якого іншого платіжного зобов'язання без урахування ПДВ зазначається у гривнях з точністю до двох знаків після коми (тобто, ціна округляється до цілої копійки). Порядок та умови оплати товару зазначено в Додатку №1 до договору. Ціна товару зазначається в Додатку №2. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні. Якщо дата оплати не є робочим або не платіжним днем, то платіж переноситься на наступний платіжний день.
Відповідно до Додатку №1 від 17.08.2017 до договору поставки №14 від 17 серпня 2017 визначені наступні умови оплати: шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок Контрагента:
Часткова передоплата: в розмірі 30% від послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання відповідного Додатку №2 до договору, а 70% не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 5 (п'ять) банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар з урахуванням п. 2.3. договору. Платіжним днем МХП є вівторок та четвер (п. 3 Додатку №1).
Загальна вартість даного договору остаточно визначається шляхом підсумку вартості поставленого товару за цим договором відповідно до підписаних сторонами специфікацій та /або видаткових (товарних) накладних та не може перевищувати 3285000,00 гривень (три мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч гривень), в т.ч. ПДВ 547500,00 грн. (п. 4. Додатку №1).
На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями перерахував кошти на загальну суму 414434,37 грн.:
№4482590001 від 05.09.2017 на суму 197100,00 грн.;
№4550830021 від 26.09.2017 на суму 10012,68 грн.;
№4571340049 від 03.10.2017 на суму 21431,34 грн.;
№4571820011 від 03.10.2017 на суму 17859,45 грн.;
№4571820032 від 03.10.2017 на суму 26789,17 грн.;
№4571820033 від 03.10.2017 на суму 26661,42 грн.;
№4571820035 від 03.10.2017 на суму 9057,47 грн.;
№4579530006 від 05.10.2017 на суму 8856,92 грн.;
№4589440028 від 10.10.2017 на суму 9086,22 грн.;
№4589290043 від 10.10.2017 на суму 21431,34 грн.;
№4597000004 від 12.10.2017 на суму 2561,74 грн.;
№4597000006 від 12.10.2017 на суму 1811,50 грн.;
№4597000040 від 12.10.2017 на суму 11971,84 грн.;
№4623410038 від 19.10.2017 на суму 29116,23 грн.;
№4670210051 від 02.11.2017 на суму 16272,04 грн.;
№4729470008 від 21.11.2017 на суму 2724,18 грн.;
№5738340017 від 27.09.2018 на суму 1690,83 грн.;
Призначення платежу - «Сплата за будівельні матеріали згідно договору №14 від 17.08.2017».
Відповідач на виконання умов договору поставки №14 від 17.08.2017 поставив позивачу товар по видаткових накладних на загальну суму 350991,30 грн:
№ РН-0000050 від 19.10.2017 на суму 30178,20 грн.;
№ РН-0000048 від 30.09.2017 на суму 45486,30 грн.;
№ РН-0000047 від 25.09.2017 на суму 30616,20 грн.;
№ РН-0000046 від 21.09.2017 на суму 15089,10 грн.;
№ РН-0000045 від 21.09.2017 на суму 30616,20 грн.;
№ РН-0000044 від 19.09.2017 на суму 45705,30 грн.;
№ РН-0000043 від 17.09.2017 на суму 45924,30 грн.;
№ РН-0000042 від 15.09.2017 на суму 15527,10 грн.;
№ РН-0000041 від 15.09.2017 на суму 30616,20 грн.;
№ РН-0000040 від 10.09.2017 на суму 30616,20 грн.;
№ РН-0000039 від 09.09.2017 на суму 30616,20 грн.
Згідно Додатку №3 до договору №14 від 17.08.2017 граничний строк поставки всієї кількості товару до листопада 2017.
01.11.2018 відповідач повернув кошти на рахунок позивача в сумі 29641,65 грн. Авансовий платіж в сумі 33801,42 грн. не повернутий на рахунок позивача.
Пунктами 8.1. та 8.5. договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної поставки товару / партії товару, контрагент зобов'язаний сплатити пеню у погодженому сторонами Додатку №1 відсотковому розмірі від загальної вартості несвоєчасної поставленого товару / партії товару за кожен день затримки поставки. У разі, якщо контрагент прострочив поставку товару / партії товару більше ніж на 7 (сім) календарних днів, то з 8 календарного дня МХП має право відмовитися від отримання товару / партії товару, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.
Повернення контрагентом сплачених МХП коштів контрагент зобов'язаний здійснити протягом трьох днів з моменту отримання письмової вимоги від МХП, а також сплатити проценти за користування такими грошовими коштами у розмірі визначеному в Додатку №1 відсотку за кожен день користування.
Враховуючи, що Відповідачем допущено порушення умов Договору, не поставлено Товар у обумовлений строк Позивачем, засобами поштового зв'язку, на адресу Відповідача направлено претензію №186 від 15.03.2019 та листа №203/2 від 22.03.2019 в яких він відмовився від товару та просив повернути грошові кошти в сумі 33801,42 грн. Разом з листом №203/2 від 22.03.2018 позивач направив відповідачу додаткову угоду №1 від 22.03.2019 до договору №14 від 17.08.2017 відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки №14 від 17.08.2017 з 29.03.2019.
На дату подачі позовної заяви до суду Відповідач відповіді на претензію лист Позивача не надав, додаткову угоду №1 від 22.03.2019 до договору №14 від 17.08.2017 не підписав, грошові не повернув.
Оскільки між Позивачем та Відповідачем склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання тратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо продавець, яких одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За приписами ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору поставки від 17.08.2017 №14 на підставі якого позивач здійснив попередню оплату за товар. Відповідач свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару не виконав.
Таким чином, позивач відповідно до п.п. 8.1, 8.5. договору та ст.ст. 526, 530, 629, ЦКУ, має право вимагати від відповідача повернути грошові кошти в сумі 33801,42 грн. сплачених в якості попередньої оплати по договору поставки №14 від 17.08.2019.
Оскільки відповідач не поставив вчасно товар позивачу, що є істотним порушенням договору, то позивач вправі вимагати його розірвання у відповідності до приписів ст. 651 ЦК України.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати укладений 17.08.2017 договір поставки №14 між публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» відокремленого підрозділу «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» та приватним підприємством «Юсслав».
Стягнути з приватного підприємства «Юсслав» (вул. Горького, 1, м. Черкаси, 18000, код 36300236) на користь приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Київська область, 08800, код 25412361) - 33801,42 грн. попередньої оплати та 3842, 00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.09.2019 р.
Суддя К.І.Довгань