Справа № 2а-1246/09
8 грудня 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо - патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Таранова Віктора Олександровича про визнання дій незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -
Позивач ОСОБА_1б. звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо - патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Таранова В.О.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати дії інспектора по винесенню 3 травня 2009 року постанови про притягнення його, позивача до адміністративної відповідальності неправомірними; скасувати постанову по спразі про адміністративне правопорушення від 3 травня 2009 року.
В обґрунтування позову наводить наступне. 3 травня 2009 року інспектором було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.122 КпАП України, про накладення на нього, позивача, адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 гривень 00 копійок. Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав. Йому, позивачу, на праві приватної власності дійсно належить автомобіль "ВАЗ 21099", держномер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “ВАЗ”). 08.09.2009 року отримав лист з Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, у якому містилася постанова про відкриття виконавчого провадження. В відділі державної виконавчої служби отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення. В постанові зазначено, що 02.05.2009 року нібито рухався по вул. Волгоградській на автомобілі “ВАЗ” зі швидкістю 83 км/год чим перевищив встановлену швидкість на 23 км/год. Для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було підстав. На місці нібито порушення ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП України, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. У додатках до постанови, складеної інспектором, відсутній протокол про адміністративне правопорушення, та посилання на нього, у якому більш детально зазначались би обставини справи, час, місце скоєння правопорушення, пояснення порушника та інше. Крім того, як вбачається із ст.251 КпАП, протокол є одним із головних доказів у справі про адміністративне правопорушення. Так стаття 251 КпАП твердить, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше. Згідно ст.252 КпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку доказів окрім фотографії у інспектора не було. При винесенні постанови була грубо порушена ст.ЗЗ КпАП України, яка зобов'язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність. З'ясувати всі ці обставини, маючи тільки одну фотографію не можливо. Була порушена ст.268 КпАП яка передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо. При винесені постанови не була надана можливість реалізувати свої права. Згідно приписів статті 14-1 КпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Частина 6 статті 258 КпАП України твердить, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, постанова про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Як вбачається із змісту вказаної вище норми, копія постанови повинна надсилатися особі, яка притягується до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови, тоді як насправді ж, копія постанови була отримана через 128 днів. Прилад "ВІЗІР" знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо). Тому, даний прилад не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації. Таким чином, така фіксація виконана не у автоматичному режимі, а це є грубим порушенням норм ст.14-1, 258 КпАП України, внаслідок чого вимушений звернутися до суду. Якщо ж допустити, що фотографія здійснена звичайним фотоапаратом, тобто правопорушення, можливо, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, (що дозволяється приписами законодавства) то виникає запитання чи може звичайний фотоапарат виміряти швидкість автомобіля, адже в постанові зазначена швидкість 83 км./год. Тому, обставини порушення, засоби та методи його фіксації підлягають детальному засуванню у відповідача по справі, так як саме на нього, у відповідності із ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій. Фотографією навряд чи охоплюється весь огляд місця події, а тому й неможливо зробити висновок де саме було вчинене правопорушення, та взагалі, чи мало воно місце, адже якщо автомобіль рухався поза межами міста - на "дорозі для автомобілів", "автомагістралі" тощо, то в такому разі швидкісні режими руху автомобіля зовсім інші (швидкість може бути більшою ніж швидкість у межах міста) та не обмежені швидкістю в "60 км/год". Фотографія не містить достовірного підтвердження цієї обставини, на ній не зафіксований будь-який дорожній знак, який би підтверджував, що, дійсно, рух автомобіля було здійснено у межах населеного пункту. Фотографія, зроблена приладом "ВІЗІР" не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі рухався зі швидкістю вказаній на цій фотографії. Згідно з технічними характеристиками приладу "ВІЗІР" максимальна дальність вимірювання швидкості дорівнює 400 метрам, а відстань на якій можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більше 80 метрам. Отже можна зробити висновок, що прилад може фіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухається ближче 80 метрів, але не порушує обмежень швидкості. Інспектор не долучив до справи пояснення, показання свідків, та будь-якими іншими доказами підтвердив викладені у постанові обставини. Вважає, що у його, позивача, діях немає складу правопорушення.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, в своїх поясненнях підтвердив зміст позову. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.
Відповідач у судове засіданні не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв суду не подав.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова(а.с.5, 26), свідоцтво про реєстрацію(а.с.27).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач з 22 лютого 2005 року є власником автомобіля “ВАЗ”, що встановлено свідоцтвом(а.с.27).
2 травня 2009 року позивач керував автомобілем “ВАЗ”, що не заперечується позивачем.
3 травня 2009 року відповідачем у відношенні позивача винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, за те, що позивач 2 травня 2009 року, керуючи автомобілем “ВАЗ” рухався по вул. Волгоградській у м. Кривому Розі зі швидкістю, яка перевищує встановлене обмеження на 23 км./год., що встановлено постановою(а.с.5,26).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються
КУпАП.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.
У судовому засіданні встановлено, що позивач 2 травня 2009 року керував автомобілем “ВАЗ”.
Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкістю руху більш як на двадцять кілометрів на годину. У судовому засіданні не встановлено, яке саме встановлено обмеження швидкості руху на ділянці, де був сфотографований автомобіль, яким керував позивач. Не була ця обставина встановлена і при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так як в постанові відсутні посилання на докази, які підтверджують цю обставину. Таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Тому дії відповідача по притягненню відповідача до адміністративної відповідальності суперечать вимогам закону.
Керуючись ст. 11 ч.2 КАС України, суд вважає за необхідне, для повного захисту прав позивача визнати вказану постанову незаконною. Визнавши названу постанову незаконною, суд вважає, що вона підлягає скасуванню.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.9,122,245,280 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо - патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Таранова Віктора Олександровича - задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора дорожньо - патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Таранова Віктора Олександровича по притягненню 3 травня 2009 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП - незаконними.
Визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 3 травня 2009 року інспектором дорожньо - патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Тарановим Віктором Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов