Справа №22ц- 674/ 2010р. Головуючий по 1-й інстанції:
Юхно С.П.
Суддя-доповідач: Корнієнко В.І.
2010 року березня місяця 03 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Гальонкіна С.А.
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.
При секретарі : Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою начальника юридичного департаменту Полтавського ГРУ Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року
по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання недійсною умову договору та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмети іпотеки в повному об'ємі.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, визнання недійсною умову договору та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконним з 9 січня 2009 року збільшення Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором № 516М від 21 січня 2008 року, який укладений Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_3.
Визнано незаконним з 09 січня 2009 року умови п.п.2.3.3 кредитного договору № 516М від 21 січня 2008 року, який укладений Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_3, в частині щодо такої події як право Банку при виникненні кожної з наступних подій, зокрема, неотримання від Позичальника згоди на зміну відсоткової ставки, згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначеному повідомленні дати договір вважається розірваним.
Зобов'язано Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» розблокувати рахунок № НОМЕР_1 у ПГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», який відкритий ОСОБА_3, як фізичною особою - підприємцем.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 сплачені при подачі позову витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37, 50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням суду не погодився начальник юридичного департаменту Полтавського ГРУ Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає, що вказане рішення є незаконним та постановлене з порушенням норм процесуального законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи , на підставі яких судом постановлена правильне та справедливе рішення.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 21 січня 2008 року сторони уклали кредитний договір № 516М. Згідно підпунктів 1.2, 1.3 пункту 1 вказаного договору Банк надав відповідачу за первісним позовом кредит в сумі 640 000 грн. з кінцевим терміном погашення 10 січня 2023 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно підпункту 4.1 пункту 4 договору кредит надано зі сплатою 18% річних, що нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2 договору Банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому Банк за 20 днів до вступу в силу зміненої ставки, направляє Позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.
Згідно розрахунку заборгованості з 01 лютого 2009 року збільшився розмір відсоткової ставки до 30% річних.
Відповідно до інформації про заборгованість станом на 28 серпня 2009 року прострочення заборгованості по кредиту відсутня, прострочення заборгованості по комісії відсутня, існує заборгованість по відсоткам, у зв'язку із збільшенням відсоткової ставки по кредитному договору до 30 %.
Згідно ст.. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Пунктом «г» ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживачу у письмовій формі тип відсоткової ставки.
У Постанові НБУ № 361 від 02 серпня 2004 року «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо організацій та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України» визначено терміни «фіксована процентна ставка» і «змінна процентна ставка». Фіксована не підлягає перегляду протягом часу дії договору, змінна - підлягає.
Виходячи зі змісту кредитного договору, укладеного між сторонами, то Банк при укладенні договору взагалі не виконав вимог законодавства щодо повідомлення позивача про тип відсоткової ставки.
Відповідно до ч. 1 ст.. 652 ЦК України , у разі істотної зміни обставин, якими керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно п.4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни.
Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Представник Банку не надав до суду докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 до вступу в силу зміненої процентної ставки був письмово повідомлений про вказану обставину.
Крім того, суду не надано доказів того, що станом на 01 лютого 2009 року істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору та настала подія, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів Банку.
Оскільки Банк в порушення вимог кредитного договору, ЗУ «Про захист прав споживачів», Правил надання Банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в односторонньому порядку вніс зміни до кредитного договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, суд вірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним підвищення Банком відсоткової ставки за користування кредитом.
Відповідно до ч. 3 ст.1056-1 ЦК України, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, умова, передбачена п. п 2.3.1 п. 2.3 Кредитного договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09 січня 2009 року і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без змін до повного виконання всіх умов обома сторонами договору.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги діючого Цивільного законодавства України та прийнявши до уваги всі обставини та матеріали справи, прийшов до вірного висновку визнавши підпункти 2.3.3 пункту 2.3 кредитного договору недійсним.
Також, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позовні вимоги по зустрічному позову в частині зобов'язання Банку розблокувати рахунок № НОМЕР_1, який відкритий ОСОБА_3 у Банку як фізичною особою - підприємцем підлягають задоволенню.
Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_3 не надав до суду докази на підтвердження того, що вищевказаними діями Банку йому заподіяна моральна шкода, - суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позову в частині її відшкодування.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом при винесенні рішення невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами.
Судовою колегією порушень норм процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу начальника юридичного департаменту Полтавського ГРУ Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді: