У Х В А Л А Справа № 932/13997/19
Ім'ям України Провадження № 1-кс/932/8596/19
16 вересня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12019040640002053 про арешт майна, -
16 вересня 2019 року слідчий СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , звернувся до суду із клопотанням, у якому прохає накласти арешт на майно, що вилучене в ході огляду у ОСОБА_3 , а саме: на предмет, схожий на ніж.
Відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із вимогами ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. В силу вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Розглянувши клопотання та вивчивши надані до нього додатки, прихожу до висновку про необхідність повернення його прокурору для усунення недоліків. Так, у клопотанні слідчий прохає накласти арешт на майно, що вилучене ним в ході огляду у ОСОБА_3 , який нібито добровільно видав його слідчому, діставши із кишені куртки. Однак, відповідно до копії протоколу огляду місця події, ОСОБА_3 знаходився на проїжджій частині дороги біля цирку у м. Дніпрі, у стані афекту та ніякого ножу не віддавав, а слідчим його було вилучено самостійно із його кишені. Такі дії, як перевірка вмісту кишень особи, можлива лише у випадку проведення санкціонованого обшуку особи або у випадку затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, чому доказів не надано. Цей протокол огляду місця події складено без участі особи, у якої вилучено майно, ОСОБА_3 з наслідками документування слідчої дії не ознайомлений, слідчим при проведенні вказаної дії не встановлено анкетних даних володільця майна. Матеріали клопотання не містять інформації про місцезнаходження чи місце проживання ОСОБА_3 , що унеможливлює його виклик до суду для участі у розгляді цього клопотання. Окрім цього, оскільки слідчу дію проведено із порушеннями, докази, що набуті внаслідок її проведення, є недопустимими.
Оскільки розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без участі власника такого майна чинним КПК України не передбачений, повертаю клопотання прокурору для усунення зазначених недоліків та встановлюю строк у сімдесят дві години для їх усунення шляхом надання до суду клопотання про накладення арешту на майно із зазначенням його власника, його місцезнаходження чи місце проживання, надання належних доказів, що підтверджують володіння ОСОБА_3 вилученим майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , про накладення арешту - повернути прокурору, встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя