Справа № 148/1622/19
Провадження №2/148/646/19
Іменем України
17 вересня 2019 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
У позовній заяві позивач просить у порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності.
Статтею 151 ЦПК України встановлено форму та зміст заяви про забезпечення позову, відповідно до якої така заява подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем вимог щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову не дотримано, судовий збір у встановленому порядку і розмірі не сплачено.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо забезпечення позову.
В зв'язку з тим, що вимога про забезпечення позову викладена у позовній заяві, а не окремим процесуальним документом, як передбачено нормами ЦПК України, дана вимога (клопотання) не підлягає розгляду, а має бути повернуто згідно вимог ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Однак, суд зазначає, що повернути позовну заяву з вказаною вимогою не можливо, тому в даному випадку у задоволенні вищевикладеної вимоги (клопотання) слід відмовити.
Крім того, з метою недопущення порушення процесуальних прав позивача, суд роз'яснює, що він вправі подати заяву про забезпечення позову, яка має відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
Керуючись ч. 151, 153 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні вимоги позивача ОСОБА_1 про накладення арешту у порядку забезпечення позову на майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності відмовити.
Копію ухвали до відома направити позивачу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: