Суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О., Єленіної Ж.М., Пророка В.В.
щодо постанови від 5 вересня 2019 року
Провадження № 11-481сап19
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладаємо окрему думку.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду розглянула в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 09 квітня 2019 року № 1090/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2018 року № 3721/3дп/15-18 про притягнення судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». За результатами розгляду зазначеної скарги Велика Палата Верховного Суду залишила її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Своє рішення Велика Палата Верховного Суду мотивувала тим, що:
ВРП в оскаржуваному рішенні дійшла обґрунтованого висновку про те, що суддя ОСОБА_1. внаслідок недбалості відмовила ОСОБА_5 у доступі до правосуддя шляхом відмови у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обов'язок слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, який здійснюється слідчими суддями, в тому числі при розгляді скарг на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, фактично передбачає необхідність забезпечення належного реагування на випадки ініціювання особою питань, пов'язаних із реалізацією завдань кримінального провадження як щодо захисту від кримінальних правопорушень, так і щодо того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності.
За таких обставин допущене суддею ОСОБА_1 порушення виправдовують дисциплінарне провадження, а наслідки порушення потребують накладення дисциплінарного стягнення.
Частиною другою статті 109 Закону № 1402-VІІІ та частиною п'ятою статті 50 Закону № 1798-VІІІ установлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Ураховуючи дані, що характеризують суддю, відсутність дисциплінарних стягнень, зважаючи на характер дисциплінарного проступку, його наслідки та форму вини, ВРП дійшла обґрунтованого висновку про залишення рішення її Третьої Дисциплінарної палати про застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Також Велика Палата Верховного Суду врахувала, що рішення ВРП від 09 квітня 2019 року прийнято повноважним складом ВРП, підписано всіма його членами, які брали участь у його ухваленні; ОСОБА_1 та скаржник були повідомлені про засідання ВРП належним чином. Відтак ВРП діяла виключно в межах повноважень та на підставі закону, рішення ВРП від 09 квітня 2019 року № 1090/0/15-19 прийнято відповідно до вимог статті 52 Закону № 1798-VIII, підстав для його скасування немає.
Причини незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
На наше переконання оскаржуване рішення ВРП підлягало скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII) рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване, якщо таке рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2018 року № 3721/3дп/15-18 (далі - рішення № 3721/3дп/15-18) суддю Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дії, передбачені підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що суддею ОСОБА_1 внаслідок недбалості незаконно відмовлено ОСОБА_5 у доступі до правосуддя шляхом відмови у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За результатом розгляду скарги судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1. на рішення № 3721/3дп/15-18 ВРП своїм рішенням від 09 квітня 2019 року № 1090/0/15-19 (далі - рішення № 1090/0/15-19) залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2018 року № 3721/3дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 .
У рішенні № 1090/0/15-19 ВРП вважала правильним висновок Третьої Дисциплінарної палати, що суддя ОСОБА_1. вчинила дії, передбачені підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, тобто внаслідок недбалості незаконно відмовлено у доступі до правосуддя.
Однак підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII чітко визначено, що незаконна відмова в доступі до правосуддя має (повинна мати) певні наслідки, зокрема унеможливлювати реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, або призвести до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Тобто, передбачений законодавцем дисциплінарний проступок (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII) має пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який має бути встановленим при притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми).
Однак, дійшовши висновку щодо вчинення суддею ОСОБА_1. дій, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, ані дисциплінарний орган, ані ВРП не вказали, хто із учасників судового процесу був позбавлений можливості реалізувати надані їм процесуальні права та виконати процесуальні обов'язки; також не встановлено, що дії судді ОСОБА_1. призвели до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і поставлені у вину суб'єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причиновий зв'язок.
Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.
Крім того, під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді Дисциплінарна палата керувалась частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та частиною п'ятою статті 50 Закону № 1798-VIII, відповідно до яких під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді, окрім іншого враховуються його наслідки.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на рішення № 1090/0/15-19 ВРП дійшла висновку про те, що допущене суддею ОСОБА_1 порушення виправдовує дисциплінарне провадження, а наслідки порушення потребують накладення дисциплінарного стягнення (ст. 7 абз. 3).
Однак, ані у рішенні Третьої Дисциплінарної палати № 3721/3дп/15-18, ані у рішенні ВРП № 1090/0/15-19 жодним чином не зазначено про наслідки, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку суддею ОСОБА_1
ВРП у своєму рішенні № 1090/0/15-19 не зазначила про наявність визначених законом наслідків, які настали після вчинення суддею дій, пов'язаних з розглядом скарги ОСОБА_5 , зокрема такі, що унеможливили реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків або призвели до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, отже у рішенні № 1090/0/15-19 не наведено підстави дисциплінарної відповідальності судді.
З огляду на наведене, враховуючи вимоги пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, оскаржуване суддею ОСОБА_1 рішення № 1090/0/15-19 не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, а отже, відповідно до зазначених положень Закону № 1798-VIII підлягало скасуванню.
Судді: Т. О. Анцупова
Ж. М. Єленіна
В. В. Пророк
