Ухвала
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 486/3968/16-ц
провадження № 61-16808ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Губницькою-Степановою Алевтиною Олександрівною,на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав 05 вересня 2019 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Губницькою-Степановою А. О.,на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 31 липня 2019 року. Повний текст постанови складений 05 серпня 2019 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 05 вересня 2019 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 04 вересня 2019 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
На підставі викладеного, згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку.
Окрім цього, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору у зв'язку із скрутним майновим становищем на час подачі касаційної скарги. Зазначає, що є приватним підприємцем та отримав дохід від діяльності у період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 30 000,00 грн. Клопотання обґрунтоване складним фінансовим становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір у розмірі 767 476,60 грн, у зв'язку із тим, що значно перевищує 5 % розміру його річного доходу за 2018 рік. На підтвердження цих обставин надано завірену копію довідки, виданої Державною фіскальною службою України Головного управління ДФС у Миколаївській області від 26 червня 2019 року № 1231/8ФОП/14-29-50-06-16 про отримані доходи ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи зменшення. Оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору. Такими документами, наприклад, можуть бути про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2016 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Ураховуючи ціну позову за майновими вимогами, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 383 738,30 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, ураховуючи характер позову, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами майнового характеру становить 767 476,60 грн (383 738,30 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку - 207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар