Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 637/598/18
провадження № 61-12097св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Шевченківський районний суд Харківської області, Ізюмська місцева прокуратура Харківської області, Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду Харківської області, Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про встановлення факту порушення права на справедливий суд, порушення факту права на ефективний засіб правового захисту та відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року у складі судді Гетьман Л. В.та постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Колтунової А. І., Боровченка І. О., Бурлаки І. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: визнати факт порушення Шевченківським районним судом Харківської області права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); визнати факт порушення прокуратурою Харківської області, Ізюмською місцевою прокуратурою Харківської області права на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, передбаченого статтею 13 Конвенції при розгляді всіх його звернень про вчинення кримінальних правопорушень та наданні двох неідентичних постанов Шевченківського районного суду Харківської області в адміністративній справі № 2-а-7/09; зобов'язати Державну казначейську службу України (далі - ДКС України) здійснити заходи до безспірного списання коштів з відповідного рахунку державного бюджету на відшкодування йому моральної шкоди в сумі 600 000 грн, завдану незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю вищевказаних правоохоронних органів та їх працівниками виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в тримісячний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили; постановити окрему ухвалу до відповідних органів про притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що протягом п'ятироків він неодноразово звертався до органів прокуратури у зв'язку з питанням недовіри до їх дій, до дій Президента України, Національного банку України, зі скаргами на неправомірні дії службових осіб Шевченківського районного суду Харківської області щодо незаконного знищення матеріалів цивільної справи № 2-265/04 та фальсифікації реєстрів, ненадання двох неідентичних постанов вищевказаного суду в адміністративній справі № 2-а-7/09, неправомірні дії службових осіб відповідачів стосовно зловживання своїм службовим становищем та неправомірні дії працівників Шевченківського РВ ГУ МВС України в Харківській області, які було розглянуто з порушенням норм кримінального процесуального закону, Закону України «Про звернення громадян» та було неодноразово відмовлено в порушенні кримінальної справи, необґрунтовано передано на розгляд до осіб, дії яких оскаржуються. Направлення прокуратурою області його заяви від 17 липня 2014 року до районної прокуратури на розгляд фактів дії службових осіб прокуратури Харківської області унеможливлює її розгляд, чим порушено статті 1, 6, 13 Конвенції, статтю 40 Конституції України, статті 7, 8, 12, 16, 19 та 20 Закону України « Про звернення громадян». 27 липня 2016 року заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури О. І. Михаліком було прийнято рішення з перевищенням своїх повноважень. В зазначеному рішенні заступник керівника прокуратури вказав, що в подальшому його звернення розглядатися не будуть, з урахуванням неодноразового невиконання судових рішень Балаклійського районного суду Харківської області та Генеральної прокуратури України до сьогоднішнього дня, які є обов'язкові до виконання та вказують на неправомірні дії останніх з 2009 року. Прокурором в порушення статей 55 та 56 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) було відмовлено у видачі та копіюванні двох неідентичних вищевказаних постанов Шевченківського районного суду Харківської області в різниці одного аркушу машинописного тексту та всіх процесуальних документів та надано парадоксальну відповідь про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за № 42012220450000001, а не наглядового за № 40/09, тим самим визнаючи, за останнім статус потерпілого, який виникає в позивача з моменту подачі заяви про злочин, чим було порушено статті 6,13 Конвенції його права на ефективне звернення до правосуддя, при розгляді цивільних справ в Чугуївському міському суді Харківської області до ДКС України про відшкодування моральної шкоди було відмовлено в задоволені позовних вимог в зв'язку з неможливістю ненадання оригіналів двох неідентичних постанов в різниці одного аркушу машинописного тексту, справа № 637/228/15-ц та № 636/228/15-ц, що є безумовною підставою спричинення та відшкодування моральної шкоди. Крім цього прокуратурою Харківської області 02 березня 2018 року тільки через 65 місяців, після подачі першої заяви про вчинення кримінального правопорушення, на виконання ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2018 року за № 4201822000000312, яка постановлена на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року (справа № 637/1195/15-ц), і факти, які встановлені в останній, мають преюдиціальний характер та не підлягають доказуванню в суді: справа провадженням не відкривалася, не розглядалася та не закривалася, звернення позивача про вчинення кримінального правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за частиною першою статті 365 Кримінального Кодексу України (далі - КК України), що вказує на неправомірні дії відповідачів відносно внесення заяви про вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про упереджене ставлення відповідачів до розгляду його вищевказаних звернень, винні особи покарання не понесли, моральна шкода не відшкодована і є достатньою підставою для спричинення та відшкодування моральної шкоди. Всі вищевказані дії стосовно вищевказаної бездіяльності оскаржувалися до Шевченківського райсуду Харківської області, Червонозаводського районного суду міста Харкова, з порушенням статті 6 Конвенції стосовно доступу до правосуддя, без повідомлення про розгляд справ позивачу, упередженого та небезстороннього розгляду матеріалів кримінальних проваджень, із врахуванням порушення прав позивача при розгляді заяв про відвід складу суду, та викладення фактів в заявах про кримінальне правопорушення, які стосуються осіб, які розглядали останні, та не вчинення будь-яких дій з боку Ізюмської місцевої прокуратури, прокуратури Харківської області стосовно вищевказаних дій на розгляд заяв неупередженим та безстороннім судом, що є достатньою підставою для спричинення та відшкодування моральної шкоди. Неправомірними діями відповідачі спричинили йому моральну шкоду, яка виражається в неодноразових порушеннях його прав на ефективне звернення до правосуддя, та на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі: невнесення заяв про кримінальне правопорушення в ЄРДР в розумний строк, передачі звернень до осіб дії та бездіяльність яких оскаржуються, ненадання двох неідентичних постанов Шевченківського районного суду Харківської області, розгляд справ упередженим та небезстороннім судом без повідомлення про розгляд позивача, невиконання основних задач кримінального провадження. Він переносить суттєві душевні страждання та переживання в зв'язку з тим, що відчуває абсолютну безпомічність перед відповідачами щодо захисту своїх прав, що підриває у нього віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами, у зв'язку з чим заявлений цей позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Куп'янський міськрайонний суд Харківської області рішенням від 21 березня 2019 року відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що відповідачами не порушено право позивача на доступ до правосуддя та на ефективний спосіб захисту прав. ОСОБА_1 не надано достовірних доказів незаконної дії або бездіяльності чи незаконності рішень органів прокуратури та суду, які б були підставою для застосування до виниклих правовідносин вимог статті 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Матеріали справи не містять доказів незаконності чи наявності вини у діях чи бездіяльності відповідачів, завдання позивачу моральної шкоди, спричиненої саме протиправністю дій відповідачів та причинний зв'язок між ними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Харківський апеляційний суд постановвою від 29 травня 2019 року рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що відповідачами не були порушені норми Конституції України, КПК України, Конвенції, права позивача. Діями відповідачів не завдано ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, на що останній посилався в позовній заяві. Позивачем на підтвердження факту наявності моральної шкоди не надано будь-яких належних та допустимих доказів.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду стосовно застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. Розгляд справи 21 березня 2019 року відбувся без його повідомлення, а докази на підставі яких було ухвалено рішення, місцевим судом отримані з порушенням вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та за ініціативою суду, і відповідно є недопустимими доказами, він був позбавлений права на дослідження доказів, надання аргументів стосовно цих доказів, тобто було порушено право на справедливий суд стосовно принципу рівних можливостей. Судом під час розгляду справи по суті не враховано того, що всі відзиви на позовну заяву та докази подані відповідачем з порушенням вимог закону, і, відповідно, не повинні були братися до уваги. Справа в апеляційному суді була розглянута неповноважним складом суду, оскільки для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі Колтунової А. І., Бурлаки І. В., Кругової С. С., однак з незрозумілих причин суддя Кругова С. С. була замінена на суддю Бровиченка І. А. , при цьому було заявлено клопотання про допит судді Кругової С. С. як свідка, а тому вона не могла розглядати цю справу.
У липні 2019 року Ізюмська місцева прокуратура Харківської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними та обґрунтованими. Місцевим судом досліджено та надано оцінку письмовим доказам, які випробовувалися за клопотанням позивача та долучені у вигляді додатків відповідачами на позовну заяву. Нові докази за ініціативою суду не випробовувалися, а лише встановлювалася наявність матеріалів кримінальних проваджень, які позивач просив дослідити в судовому засіданні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 липня 2019 року справа № 637/598/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 28 серпня 2009 року ОСОБА_1 подано на ім'я Генерального прокурора України скаргу щодо порушення кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
19 вересня 2009 року постановою слідчого Генеральної прокуратури України було відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 23 грудня 2009 року скасовано постанову слідчого прокуратури Шевченківського району Харківської області від 18 вересня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 26 січня 2010 року слідчим прокуратури Шевченківського району Харківської області відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю в її діях складів злочинів, передбачених статтями 364-367, 375 КК України, та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених 364-367 КК України.
11 жовтня 2010 року постановою Балаклійського районного суду Харківської області скасовано постанову слідчого прокуратури Шевченківського району Харківської області від 26 січня 2010 року та повернуто матеріали для проведення додаткової перевірки.
10 листопада 2010 року слідчим прокуратури Шевченківського району Харківської області винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2010 року скасовано постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2010 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову прокуратури Шевченківського району Харківської області про відмову у порушенні кримінальної справи.
Постановою Балаклійського районного суду Харківської області скасовано постанову слідчого прокуратури Шевченківського району Харківської області від 28 лютого 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
01 квітня 2011 року слідчим прокуратури Шевченківського району Харківської області відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
16 січня 2012 року старшим прокурором першого наглядового відділу управління нагляду за розслідуваннями кримінальних справ слідчими органів прокуратури ГСУ ГП України скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
Постановою слідчого прокуратури Шевченківського району Харківської області від 10 лютого 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та ДІМ Шевченківського РВ ГУ МВС України у Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
16 липня 2012 року до Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 подано позов до прокуратури Шевченківського району Харківської області, прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірними діями органу прокуратури.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2012 року, що набрала законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції, вказаний вище позов повернуто позивачу.
Постановою прокуратури Шевченківського району Харківської області від 12 вересня 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно голови Шевченківського районного суду Харківської області Стеганцова С. М. у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочинів, передбачених статтями 364, 365, 366, 375 КК України.
24 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Шевченківського району Харківської області з заявою про скоєння кримінального правопорушення службовими особами Шевченківського районного суду Харківської області.
24 грудня 2012 року за даною заявою до ЄРДР за номером 42012220450000001 внесено відповідну інформацію на незаконні дії службових осіб Шевченківського суду Харківської області, фальсифікацію матеріалів цивільної справи, винесення завідомо неправосудного рішення.
Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 29 грудня 2012 року слідчим прокуратури Шевченківського району Харківської області закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за номером 42012220450000001 у зв'язку з відсутністю в діях судді Шевченківського районного суду Харківської області Стеганцова С . М. , секретарів судового засідання Реуцької Н. В. та Стаднік Н. О. складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364-367, 375 та 382 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Харківської області від 04 березня 2013 року, залишену без змін судом апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови слідчого прокуратури Шевченківського району Харківської області про закриття кримінального провадження за матеріалами досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за номером 42012220450000001.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Харківської області та зобов'язання внести відомості до ЄРДР відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 липня 2014 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР та зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР залишено без задоволення.
07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на неправомірні дії службових осіб Шевченківського суду Харківської області, бездіяльність прокурора Шевченківського району щодо невнесення даних в ЄРДР.
Ухвалою Шевченківського суду Харківської області від 04 листопада 2014 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді.
Ухвалою Шевченківського суду Харківської області від 05 листопада 2014 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРСР.
Ухвалою Шевченківського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді.
Ухвалою Шевченківського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Шевченківського району Харківської області.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 31 січня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шевченківського РВ ГУ МВС України в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 березня 2014 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 31 січня 2014 року змінено, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Державної казначейської служби України 300 грн. моральної шкоди на користь останнього.
04 березня 2015 року ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду Харківської області подано позов до Державної казначейської служби України та Шевченківського районного суду Харківської області про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 05 березня 2015 року справу за даним позовом направлено до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2015 року визначено підсудність даного позову за Чугуївським міським судом Харківської області.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року, у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2017 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 травня 2016 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року залишені без змін.
07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова зі скаргою на бездіяльність прокуратури Харківської області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 01 лютого 2017 року.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2017 року дана скарга повернута ОСОБА_1
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2018 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Харківської області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 19 січня 2018 року задоволена частково, зобов'язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відповідні відомості за заявою представника ОСОБА_1 від 19 січня 2018 року до ЄРДР.
02 березня 2018 року до ЄРДР за номером 42018330000000312 внесено інформацію про те, що до прокуратури Харківської області надійшла ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР, викладені у заяві ОСОБА_1 за фактом перевищення службових повноважень головою Шевченківського районного суду Харківської області Стеганцовим С. М. та окремими працівниками суду за попередньою правовою кваліфікацією частиною першою статті 365 КК України.
Постановою прокуратури Харківської області від 17 травня 2018 року кримінальне провадження номер 42018330000000312 закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
З листа Балаклійського районного суду Харківської області встановлено, що матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 не можуть бути надані у зв'язку з їх знищенням за закінченням строку зберігання.
З листів Шевченківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року, Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року встановлено, що справи, які перебували в провадженні даних судів за скаргами ОСОБА_1 , не можуть бути надані у зв'язку з їх знищенням за закінченням строку зберігання.
Ізюмською місцевою прокуратурою роз'яснено ОСОБА_1 про отримання дозволу на копіювання документів з матеріалів наглядового провадження можливе шляхом звернення з відповідною заявою до прокуратури Шевченківського району Харківської області. Листом від 31 серпня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки про відмову у порушенні кримінальної справи у будь-який зручний для нього час у приміщенні прокуратури району.
Заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури в листі від 27 липня 2016 року роз'яснено ОСОБА_1 положення статей 8 та 16 Закону України «Про звернення громадян». Даний лист не містить даних щодо припинення розгляду звернень останнього.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення районного суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справі «Гурепка проти України» від 08 квітня 2010 року № 38789/04, § 23).
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення у справі TRUDOV v. RUSSIA від 13 грудня 2011 року № 43330/09, § 25, 27).
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 березня 2019 року поновлено розгляд по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду на 21 березня 2019 року на 14 год. 00 хв.
Відомості щодо належного повідомлення учасників справи, зокрема, ОСОБА_1 про розгляд справи місцевим судом 21 березня 2019 року вматеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції порушив право позивача знати про дату, час і місце розгляду своєї справи (частина перша статті 8 ЦПК України), що не відповідає гарантіям реалізації права на доступ до правосуддя, передбаченим статтею 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не перевірив доводи та аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме права учасників справи знати про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалення всупереч вимогам статті 223 ЦПК України судового рішення.
За наведених обставин судове рішення апеляційного суду не можна визнати законним й обґрунтованим.
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, що призвело до неправильного її вирішення, та ця обставина підтверджується матеріалами справи, а апеляційний суд на ці доводи, викладені в апеляційній скарзі, уваги не звернув та їх не перевірив, рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
РішенняКуп'янського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило