Ухвала
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 334/9042/15-ц
провадження № 61-9088св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Мартєва С. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Нікітенко Н. П. від 05 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області в складі суддів: Полякова О. З., Спас О. В., Бєлки В. Ю., від 08 червня 2016 року,
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23 травня 2014 року між ним і ПАТ «Дельта Банк» був укладений кредитний договір, за умовами якого він відкрив депозитний рахунок на який передав, а банк прийняв 5 000 доларів США. Термін дії договору до 28 травня 2015 року.
26 травня 2014 року між ним і банком був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «8 років разом» у доларах США, згідно якого він передав, а банк прийняв 1 380 доларів США. Термін дії договору до 31 травня 2015 року.
14 січня 2015 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату процентів по вищезазначеним договорам.
17 січня 2015 року він звернувся до відповідача із заявою про розірвання договорів з 21 січня 2015 року та виплатою всіх грошових коштів, оскільки йому не були виплачені відсотки.
Не отримавши задоволення своїх вимог, у січні 2015 року вкладник звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із позовом до банку про включення в список вкладників та повернення сум вкладів.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя 16 червня 2015 року, яким його позов було частково задоволено, скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 жовтня 2015 року та провадження в указаній справі закрито.
11 червня 2015 року йому було відшкодовано суму внесену на депозит у розмірі 6 393,77 долари США.
Вважає, що відповідач не сплатив відсотки за депозитними договорами, несвоєчасно повернув суми коштів, внесених на депозитні рахунки, чим порушив його законні права як споживача фінансової послуги.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 15 068,14 грн та 6 656,45 грн як інші кредиторські вимоги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 червня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року по даній справі залишено без зміни.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
20 лютого 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматичну систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» призначено повторний автоматизований розподіл, серед інших, даної справи.
06 червня 2019 року дана цивільна справа надійшла на розгляд судді Штелик С. П.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 08 червня 2016 року призначити до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п'яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв