Ухвала
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 752/10606/18
провадження № 61-13984ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу Державного агентства автомобільних доріг України на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у складі судді Чередніченко Н. П. від 22 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дмитрик І. І., задоволено, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного агентства автомобільних доріг України на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Державного агентства автомобільних доріг України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що адвокат Дмитрик І. І., звертаючись до суду першої інстанції в інтересах ОСОБА_1 , надав до позовної заяви ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», який підтверджує повноваження адвоката як представника.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності повноважень у адвоката Дмитрика І. І. є безпідставні, оскільки суд першої інстанції не врахував, що останній діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19 травня 2015 року № 2201, а також, що між ним та ОСОБА_1 07 березня 2017 року було укладено договір про надання правової допомоги.
Апеляційний суд, застосувавши правильно положення статті 379 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи вищевикладене, правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частиною другою статті 389, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного агентства автомобільних доріг України на постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України, Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець