18.09.2019
Справа №489/3069/19
Провадження №2-а/489/144/19
Іменем України
18 вересня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Середою А.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ № 1188461від 30.05.2019 року
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати дії посадової особи відповідача, щодо винесення постанови Серії ЕАВ № 1188461 від 30.05.2019 р. про накладення адміністративного стягнення протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 1188461 від 30.05.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначає, що вказана постанова є незаконною, яка підлягає скасуванню. Стверджує, що працівник поліції порушуючи його конституційні права та ст. 268 КУпАП яка передбачає перелік прав тих, кого притягують до адміністративної відповідальності, не надав змоги йому ознайомитися з доказами, матеріалами справи, дати пояснення, подати докази, заявити клопотання; та під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який, за законом, має право на надання правової допомоги. Окрім того, вважає, що до оскаржуваної постанови потрібно було скласти протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням доказів на підтвердження факту правопорушення, чого зроблено не було. Вважає, що чинним законодавством не надано посадовим особам відповідача право виносити постанови без складення протоколів адміністративного правопорушення та участі осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності у справах про адміністративні правопорушення зафіксовані приладами не віднесеними до технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі. Зазначає, що в постанові про накладення адміністративного стягнення вказано про прилад яким фіксувалось нібито порушення ПДР, але не вказано його заводський або інвентаризаційний номер за яким можливо було би отримати експертний висновок або сертифікат відповідності приладу, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може і з цієї обставини.
Представником відповідача надано відзив, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне. 30 травня 2019 року під час здійснення патрулювання на автомобільній дорозі М-14 в селі Чорнобаївка відповідачем за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000666) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 105 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію". Відповідач підійшов до позивача представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України та 12.9 «б», відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів відносно позивача. Факт правопорушення зафіксовано на відео файл «1559214316_QA000_0530_110516» та фотографії « НОМЕР_1 ». Відповідач виніс постанову за ч. 3 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис вручено її копію.
Позивачем надано пояснення, відповідно до якого, зазначає, що ним отримано простий лист від Управління поліції в Херсонській області, без опису вкладення в якому, в порушення ст.162 КАСУ, була лише одна копія відзиву відповідача без додатків на 5 аркушах. Окрім того відзив було відправлено на неправильну адресу позивача. Так на конверті зазначено: «пр.Центральний», після чого поштою іншою пастою виправлено на провулок. Позивач вважає, що відповідачем відзив направлено на неправлену адресу для затягування процесу для позбавлення його права на справедливий суд в розумний строк, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стверджує, що зазначені додатки у відзиві на позовну заяву, суд не повинен брати до уваги, адже він їх не отримував. Звертає увагу суду, що згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, він був зупинений поза населеним пунктом (коли він проїхав вже відповідний знак, що позначає кордон населеного пункту), тобто поза межами дії правила про обмеження швидкості до 50 км/год. і ніяких дорожніх знаків про можливість здійснення контролю за допомогою технічних засобів після того як він виїхав за межі населеного пункт та до місця де знаходились представники відповідача ним помічено не було, як і не надано суду жодного доказу їх існування чи правомірності знаходження наряду патрульної служби в місці зупинки. Вважає, що є всі підстави для скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно постанови серії ЕАВ №1188461 від 30.05.2019 року водій керуючи транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER державний номерний знак НОМЕР_1 в селі Чорнобаївка, на під'їзді до м.Херсон 1 км, рухався зі швидкістю 105 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 55 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam 000666, фіксація:0024223 чим порушив п.12 ПДР перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості і руху транспортних засобів більш як на 55 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Внаслідок цього, 30 травня 2019 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у Херсонській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (нові зміни з 01.01.2018).
Пунктом 12.9. Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4,12.5,12.6, та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, Знак 3.29. «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Положеннями ч. 3 ст. 122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI20/20 №ТС000666.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» отримав сертифікат затвердження типу вимірювальної техніки 29.08.2012 року, серії НОМЕР_2 та зареєстрований в реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
Згідно з експертним висновком НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20, виробництва Laser Technology Inc, США, які надано на експертизу, відповідають вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі «Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20». Вимоги з технічного захисту інформації».
При цьому, можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 №04/02/03-3008.
Також судом встановлено, що згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13556, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 № ТС000666 пройшов повірку з результатом діапазону вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год з максимально допустимою похибкою при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; ± 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Позивач стверджує, що поліцейський не мав права виносити постанову без протоколу про адміністративне правопорушення, на що суд зазначає наступне.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенантом поліції Красіоновим С.В.
Стороною відповідача надано до суду докази по справі, а саме відеозапис, відповідно до якого факт правопорушення зафіксовано на відео файл «1559214316_QA000_0530_110516».
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, що обумовило правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, суд вважає, що постанова серії ЕАВ № 972659 від 08.03.2019 року про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. винесена відповідно до вимог законодавства, а позов є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,72,73,241-246КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ № 1188461від 30.05.2019 року - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України, місцезнаходження за адресою: м.Херсон, пр.А.Сенявіна, 128.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «18» вересня 2019 року.