Апеляційне провадження № 22-ц/824/11735/2019
Справа № 766/21328/17
Іменем України
18 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Богдан І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Юзькової О.Л., постановлену в м. Київ 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кворум» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди та просив стягнути з ТОВ «Делівері» на свою користь 4500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнути зі Страхової компанії «Кворум» на свою користь страхову суму у розмірі 20000 грн. за договором добровільного страхування вантажу та багажу № 1320222358 від 28 липня 2017 року.
Заявлені вимоги мотивував тим, що 28 липня 2017 року через інтернет-магазин у м. Львові придбав пароварку «Miele dg6100» у фізичної особи-підприємця Прокопів М.Я . , вартість якої складала 24500 грн., за домовленістю між ними доставка товару повинна була здійснюватися через логістичну компанію ТОВ «Делівері». Того ж дня між ним та ТДВ «СК «Кворум» було укладено поліс добровільного страхування вантажу та багажу, страхова сума ним була указана в розмірі 20000 грн., згідно умов якого страховому відшкодуванню в межах страхової суми підлягають прямі збитки від пошкодження вантажу. 31 липня 2017 року він прибув до складу ТОВ «Делівері», де виявив, що товар має значні пошкодження, та зв'язку з цим склав заяву-повідомлення про пошкодження багажу. 26 вересня 2017 року він отримав листа від ТОВ «Делівері», яким йому відмовлено у відшкодуванні понесених збитків. Що стосується страхової компанії, в якій він застрахував багаж, на його неодноразові звернення про виплату страхового випадку відповіді до теперішнього часу не надійшли, а в телефонному режимі його повідомили, що не вважають це страховим випадком.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що у зв'язку з зайнятістю на роботі та матеріальними труднощами вирішив звернутися до Шевченківського районного суду з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області. Коли він прибув у призначений Шевченківським районним судом час, а саме 11 лютого 2019 року, в зал судового засідання, то його повідомили, що ухвала про проведення відеоконференції з Шевченківського районного суду не надходило. Він зателефонував секретарю, яка повідомила, що заяву про проведення відеоконференції залишено без розгляду, оскільки він її начебто не підписував, хоча суд міг завчасно повідомити про допущені недоліки і надати час для їх усунення. Однак в ухвалі суду зазначено, що він в судове засідання 11 лютого 2019 року не з'явився, причин неявки не повідомив, що не відповідає дійсності.
Після чого ним було направлено повторно клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, призначене на 06 березня 2019 року. Ухвалою суду від 20 лютого 2019 року його клопотання було задоволено. 06 березня 2019 року о 16:00 в Херсонський міський суд Херсонської області прибув його представник, зі слів якого відеоконференція не відбулася, оскільки в призначений час в Херсонському міському суді відбувалась інша відеоконференція, яка затягнулась на тривалий час, а після її закінчення Шевченківський районний суд вже не виходив на зв'язок.
В подальшому слухання справи було призначене на 23 травня 2019 року. 11 травня 2019 року він направив до суду клопотання про призначення відеоконференції на 23 травня 2019 року. Прибувши з представником до Херсонського міського суду в судове засідання, вони дізналися, що ухвала про проведення відеоконференції з Шевченківського районного суду м. Києва до Херсонського міського суду Херсонської області не надходила. Згодом з телефонної розмови з представником суду йому стало відомо, що його позовна заява 23 травня 2019 року залишена без розгляду і що ухвала суду буде направлена на його адресу.
Він категорично не згоден з висновками суду, оскільки він чи його представник на кожне судове засідання в режимі відеоконференції в Херсонському міському суді з'являлися, але не з його причини судові засідання не відбувалися.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позов без розгляду ухвалою від 23 травня 2019 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, причини неявки не повідомив та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, що відповідно до вимог чинного ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до Херсонського міського суду Херсонської області, ухвалою якого від 08 грудня 2017 року відкрито провадження в справі (а. с. 17).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 серпня 2018 року справу передано на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю (а. с. 118).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження із розглядом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши розгляд справи на 30 листопада 2018 року (а. с. 123 - 124).
Судову повістку, якою позивача повідомлено про дату, час і місце судового засідання, ОСОБА_1 одержав 28 листопада 2018 року (а. с. 128).
30 листопада 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11 лютого 2019 року, про що позивача повідомлено судовою повісткою, яку він одержав 11 грудня 2018 року (а. с. 136 - 137).
На а. с. 160 знаходиться не підписане клопотання, складене від імені Тремби О.В., про проведення судового засідання 11 лютого 2019 року в режимі відеоконференції.
На а. с. 140 міститься довідка, складена секретарем судового засідання, про те, що протокол судового засідання 11 лютого 2019 року не роздрукований з технічних причин.
Судове засідання призначене на 06 березня 2019 року, про що позивача повідомлено судовою повісткою, яку він одержав 23 лютого 2019 року (а. с. 142, 152).
19 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, визначивши відповідальним судом Херсонський міський суд Херсонської області (а. с. 145), яке було задоволено ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року (а. с. 148) та направлене заявнику, а також Херсонському міському суду Херсонської області. Копія ухвали, направлена ОСОБА_1 , повернута до суду із поштовою відміткою «за терміном зберігання» (а. с. 154).
06 березня 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23 травня 2019 року, про що позивача повідомлено судовою повісткою, яку він одержав 10 травня 2019 року (а. с. 163, 164).
На а. с. 165 міститься довідка, складена секретарем судового засідання, про те, що протокол судового засідання 23 травня 2019 року не роздрукований з технічних причин.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року позов залишено без розгляду (а. с. 166).
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до ст. 129 ЦПК України судова повістка про виклик повинна містити: 1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка; 2) найменування та адресу суду; 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом; 4) назву справи, за якою робиться виклик; 5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач); 6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення; 7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази; 8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату; 9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції, що 06 березня 2019 року під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області, в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, виникнення технічних проблем, що унеможливлювали б участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не було.
Так, відповідно до ч. ч. 8 - 11 ст. 212 ЦПК України копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Пунктами 2.1, 2.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 15 листопада 2012 року № 155 визначено, що відеоконференція - це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних. Відеофонограма - відео- та аудіозапис, який утворений безпосередньо під час проведення відеоконференції та записаний за допомогою технічних засобів відеозапису і є вихідним матеріалом для виготовлення робочої та архівної копій.
Згідно п. 3.3 Інструкції, примірники відеофонограми записуються у вигляді архівної та робочої копій на окремі DVD-диски для лазерних систем зчитування об'ємом 4,7 Гб.
Разом із тим, дослідження протоколу та технічного запису судового засідання від 06 березня 2019 року не надає підстав вважати, що судове засідання дійсно проведено в режимі відеоконференції згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, оскільки в протоколі судового засідання відсутня відмітка про це, а фіксування здійснене лише в режимі аудіозапису, записаного до диску CD-R об'ємом 700 МВ, долученого до матеріалів справи на її обкладинці.
Відсутність відеофонограми унеможливлює перевірку того, чи дійсно судом першої інстанції встановлювався взаємозв'язок у вигляді інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу, та чи уповноваженими особами Херсонського міського суду Херсонської області, в якому необхідно було забезпечити проведення відеоконференції, дійсно перевірялася явка учасників справи відповідно до ч. 9 ст. 212 ЦПК України, а відтак, чи дійсно позивач або його представник не з'явилися в судове засідання.
Отже висновки суду про другу поспіль неявку позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, є передчасними і необґрунтованими.
З огляду на відсутність доказів щодо належного повідомлення позивача відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, суд першої інстанції був зобов'язаний відкласти розгляд справи та вжити заходів щодо належного повідомлення позивача про час розгляду справи.
Отже встановлений статтями 128 - 130 ЦПК України порядок повідомлення позивача судом першої інстанції не дотриманий.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і за відсутності доказів про належне повідомлення позивача про розгляд справи постановив помилкову ухвалу про залишення позову без розгляду.
Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року не можна вважати законною та обґрунтованою.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019 року скасуватиі направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2019 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.