03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 755/9592/19
Головуючий у першій інстанції - Савлук Т.В.
Номер провадження № 22-ц/824/13059/2019
18 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви й просив забезпечити позов шляхом заборони Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва відключати або іншим чином обмежувати постачання електричної енергії позивачу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Вказано, що у 1998 році було укладено Договір №2 від 23 грудня 1998 року із Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва про постачання електроенергії і вказаний договір продовжував свою дію кожен рік. Проте, у лютому 2019 року на адресу позивача було надіслано повідомлення від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району міста Києва про відключення від електропостачання та припинення дії вказаного договору. Оскільки позивач має намір оскаржити зазначене повідомлення про відключення від електропостачання та припинення дії укладеного договору, а також враховуючи, що відключення від електромережі, на думку позивача, може ускладнити виконання рішення суду, просив задовольнити його заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про наявність підстав для повернення поданої заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 дійсно мав повноваження на подання вказаної заяви, оскільки нею було укладено договір із ОСОБА_3 про надання правової допомоги. Окрім того, вказує, що до заяви про забезпечення позову було додано оригінал ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 , а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув заяву про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (а.с.1). В додатках до вказаної заяви вказано, що представником заявника подається копія виписки про реєстрацію місця проживання, копія повідомлення про відключення, копія виписки з лікарні та квитанція про сплату судового збору.
Вирішуючи питання про повернення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату подання заяви про забезпечення позову до суду, має повних п'ятнадцять років.
В той же час неповнолітня особа в силу свого віку має право бути учасником цивільного процесу, у разі порушення прав та інтересів. В інтересах неповнолітньої дитини, яка потребує захисту в судовому порядку, виступають її законні представники, батьки, опіки та або інші особи, визначенні законом (ст.59 ч.2 ЦПК України).
Разом з тим, суд першої інстанції вказує, що заяву було підписано та подано представником Барбелюком А.О. й не було додано до вказаної заяви документів, які б підтверджували укладення відповідного договору на надання правничої допомоги між ним та законним представником неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.2 та ч.3 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Так, судом встановлено, що заяву про забезпечення позову до подання позовної було подано представником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , якому, на момент звернення, було повних п'ятнадцять років. Разом з тим, в додатках до зазначеної заяви вказано, що додано наступні документи: копію виписки про реєстрацію місця проживання, копію повідомлення про відключення, копію виписки з лікарні та квитанцію про сплату судового збору (а.с.1).
Як вбачається з матеріалів справи, жодного доказу на підтвердження належного оформлення повноважень представника ОСОБА_3 на представлення інтересів ОСОБА_1 в суді матеріали справи не містять.
Окрім того, посилання суду першої інстанції в своїй ухвалі від 19 червня 2019 року про повернення заяви заявнику на ту обставину, що представником ОСОБА_3 було подано ордер серії КС №616802 від 12 червня 2019 року не знайшли свого підтвердження, оскільки вказаний документ відсутній в матеріалах цивільної справи.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що суд першої інстанції, відповідно до супровідного листа від 19 червня 2019 року, надсилав ОСОБА_1 копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року без будь-яких додатків, що свідчить про факт того, що заявником не було подано до суду першої інстанції належно оформлених документів. які б підтверджували повноваження ОСОБА_3 на представлення інтересів ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для повернення поданої заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявнику.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.274, 367-369, 374, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв