апеляційне провадження №22-ц/824/11200/2019
справа №753/19574/18
12 вересня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Колесника О.М. 27 червня 2019 року,
у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Дарницький районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду,-
встановила:
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_3 , змінено спосіб та порядок виконання заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року, передано належну на праві власності ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 в розмірі 188266,39 грн.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, у задоволенні заяви відмовити.
В апеляційній скарзі посилається на безпідставність висновків суду щодо невиконання боржником рішення суду зазначаючи, що з його заробітної плати відраховуються грошові кошти, крім того боржник повідомив державного виконавця про наявність грошових сум у банківських установах, проте державний виконавець не звернув на них стягнення. Окрім того зазначає, що не була проведена оцінка майна та не зроблено розрахунок виконаного зобов'язання.
В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник Дарницького РВ ДВС м.Києва подав заяву про розгляд справи за його відсутності та просить залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2014 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві двохповерхового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 загальною площею 0,055 га у АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 частини вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних при будівництві двохповерхового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 загальною площею 0,055 га у АДРЕСА_2 в розмірі 159142,50 грн.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року скасовано і постановлено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року скасовано, заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року залишено в силі.
Постановою державного виконавця Державного районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 23 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження ВП №46650241 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації 1/2 частини вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин та механізмів, використаних при будівництві двохповерхового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2 загальною площею 0,055 га у АДРЕСА_2 в розмірі 159142,50 грн.
Встановивши, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1 заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року не виконує, суд дійшов висновку про необхідність зміни способу та порядку виконання рішення та постановив про перечу належної на праві власності ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 188266,39 грн.
З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 435 ЦПК України:
1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Порядок виконання рішення про стягнення з боржника грошової суми, у випадку, якщо останній самостійно не виконує рішення суду, полягає у зверненні стягнення в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна врегульовано статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним чи приватним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 у справі №6-1829цс15.
Вимога про такий спосіб і порядок виконання рішення, яким стягнуто грошові кошти, як набуття права власності на майно боржника в рахунок боргу по суті є ухваленням нового рішення, а не встановленням способу і порядку досягнення позитивного для стягувача правового ефекту в процесі виконання рішення, при цьому зазначене виключає або може виключити саму процедуру виконання рішення.
Поряд з цим, стаття 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що у разі недостатності коштів чи іншого майна боржника вживається більш рішучіші заходи, якщо попередні виявилися недостатніми.
При цьому, згідно із статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" майно боржника, яке підлягає реалізації або передачі в рахунок погашення боргу має бути оцінено.
Окрім того, згідно із статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України визначено принцип непорушності права власності. Зазначений принцип закладає, що якщо ставиться питання про позбавлення особи права власності, то лише в порядку і на умовах, що визначені законом. Набуття права власності за рішенням суду допускається, але виключно за наслідками розгляду у визначеному законом порядку відповідного позову. До стягувача з метою погашення боргу може перейти право власності на майно, яким володіє боржник, але в порядку виконання судового рішення під час реалізації його на торгах або за домовленістю із самим боржником.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення не ґрунтується на вимогах закону.
Суд першої інстанції не проаналізував положень законодавства, яке регулює це питання, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу та порядку виконання рішення суду відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова