Справа № 607/19765/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/180/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
17 вересня 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
перекладача - ОСОБА_8
при секретарі - ОСОБА_9 ,
розглянувши 17 вересня 2019 р. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 22 серпня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 22 серпня 2019 року частково задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Тернопільської обл. І.Єдинак Т про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Теребовлянського району Тернопільської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Датою закінчення дії ухвали зазначено 21 год. 45 хв. 01 жовтня 2019 р.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим управлінням СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000290 від 20 серпня 2019 р. за ч.2 ст.121 КК України.
У клопотанні зазначено, що 19 серпня 2019 р. близько 13 години 00 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходились біля Будинку культури, що за адресою: м. Бережани, вул. Тернопільська, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Під час конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, переслідуючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 наніс один удар ліктем правої руки ОСОБА_13 в область обличчя, від чого останній впав на землю. Після цього ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_14 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, переслідуючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно, із значною силою почали наносити травмуючі удари ногами в область голови та грудної клітини ОСОБА_15 , внаслідок чого потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому грудної клітки. З даними тілесними ушкодженнями цієї ж доби - 19 серпня 2019 року біля 20 годин 50 хвилин ОСОБА_16 був госпіталізований до Бережанської центральної районної лікарні, де 20 серпня 2019 року біля 01 години 00 хвилин від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Тернопільській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Тернопільської області, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з того, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину відповідно до ст.12 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років; не має місця роботи, постійного місця проживання, що підтверджується копією паспорта. Оскільки він з п”ятирічного віку проживав в Іспанії, не може мати міцних соціальних зв”язків в Україні, і про це не надали доказів як підозрюваний, так і його захисник, тобто прийшов до висновку, що існують ризики, які зазначені в клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та передбачені статтею 177 КПК України, а саме те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний буде намагатися переховуватись від органів досудового розслідування або суду, в тому числі за межами України, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому застосування більш м”яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 22 серпня 2019 р. незаконною та необгрунтованою, такою, що винесена всупереч вимогам кримінального процесуального закону, а саме: ст.ст. 177,178,184,194,7,9,84,68, ч.1 ст.208 КПК. Відповідно просить зазначену ухвалу скасувати у зв”язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, викликавши в судове засідання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . При цьому просить визнати затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України незаконним. Копію даної ухвали направити в прокуратуру Тернопільської обл. для перевірки викладених в ній фактів.
Зазначає, що підстава затримання ОСОБА_7 не відповідає дійсності; не встановлено, де затриманий останній; не доведено, що саме він вчинив злочин. Після затримання за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_7 були надані процесуальні документи на українській мові, в той час як останній все своє свідоме життя прожив в Іспанії і українською мовою не володіє.
Також зазначає, що повідомлення про підозру та пам”ятка про права ОСОБА_7 також складено на українській мові і вручено останньому без перекладу. Таким чином, вважає, що повідомлення про підозру не є врученим; будь-яких доказів на обгрунтування підозри слідчий не надав.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника із наведених в ній мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, слідчим управлінням СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000290 від 20 серпня 2019 р. за ч.2 ст.121 КК України.
20 серпня 2019 р. в 02 год. 00 хв. ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня останньому ст. слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Тернопільської обл. повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
21 серпня 2019 р. ст. слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні його під час досудового розслідування належить утримувати під вартою.
22 серпня 2019 р. ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду вказане клопотання задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді взяття під варту, суд перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам - є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , відомості про його особу, спосіб життя та соціальні зв”язки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (“Лабіта проти Італії” № 26772/95).
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого злочину, інші дані про її особу, які наведені у клопотанні слідчого та яким під час судового засідання слідчим суддею була надана вірна оцінка, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід із встановленням розміру застави у вказаній сумі з покладенням на неї відповідних обов”язків, у разі внесення такої зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м”якого запобіжного заходу, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Що стосується тверджень захисту про те, що підозрюваний тривалий час проживає в Іспанії і українською мовою не володіє, в той час як процесуальні документи надані йому українською мовою, колегія суддів зазначає таке.
ОСОБА_7 відповідно до наявних у матеріалах документів є громадянином України.
Відповідно, на нього розповсюджуються вимоги КПК України, він не користується імунітетом чи будь-якими привілеями від української юрисдикції.
Затриманим він був відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.208 КПК України, згідно якого уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Те, що потерпілий був побитий саме тією особою, яку вони знали візуально і в подальшому впізнали, - ОСОБА_7 - ствердили допитані на досудовому слідстві свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Сам підозрюваний у протоколі затримання зазначив українською мовою, що злочину він не вчиняв.
Відповідно до вимог ст.213 КПК України про затримання ОСОБА_7 було повідомлено його родича, ОСОБА_19 , та орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
В подальшому останньому був наданий перекладач з іспанської мови і вручено ухвалу місцевого суду від 22 серпня 2019 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 без задоволення.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне повідомити Львівське територіальне управління ДБР про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 згідно його показань незаконних методів досудового розслідування зі сторони працівників поліції.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 407 ч. 3 п. 1, ч.1 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 22 серпня2019 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Повідомити Львівське територіальне управління ДБР про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 незаконних методів досудового розслідування.
Ухвала Тернопільського пеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи