Справа № 462/5690/19
18 вересня 2019 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
судді Постигач О.Б.
за участю секретаря судового засідання Ящук К.В.
заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності документу,
ОСОБА_1 04 вересня 2019 року звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт приналежності документу, а саме витягу про державну реєстрацію прав №29622456 від 11.04.2011 року реєстраційний номер 33383947 на квартиру АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_2 . В заяві заявниця покликається на те, що на підставі договору довічного утримання від 02 грудня 1994 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотарільної контори та у зв'язку зі смертю відчужувача вона стала власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням про право власності на вказане житлове приміщення №7853 від 13.01.1995 року. Бажаючи розпорядитись своїм майном вона виявила, що в договорі довічного утримання, як і в реєстраційному посвідченні про право власності вона записана як ОСОБА_2 , тоді як паспорт їй виданий на ім'я ОСОБА_1 і це її дійсне прізвище. У зв'язку з виявленою помилкою вона звернулась до ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» із заявою про виправлення вказаної помилки, однак листом № 3907 від 29.08.2019 року їй було відмовлено у задоволенні заяви з покликанням на те, що в договорі довічного утримання вона зазначена як ОСОБА_2 . У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 вона не може виправити помилку допущену в договрі довічного утримання, а тому змушена звернутися до суду із вказаною заявою.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданнізаяву підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним у заяві та зазначила, що у зв'язку з допущеними граматичними помилками вона не може на власний розсуд пропорядитись своїм майном. Просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення заявниці, розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.
Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 27 квітня 1999 року Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області прізвище заявниці по справі зазначено « ОСОБА_2 » /а.с.5-6/, що також підтверджується карткою платника податків ОСОБА_1 /а.с.7/.
Також судом встановлено, що 02 грудня 1994 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, посвідчений Другою Львівською державною нотаріальною конторою 02.12.1994 року за реєстром №1-6572. Згідно даного договору ОСОБА_3 передала у приватну власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 3/.
З реєстраційного посвідчення № НОМЕР_3 від 13.01.1995 року вбачається, що на підставі договору довічного утримання, посвідченого Другою Львівською державною нотаріальною конторою 02.12.1994 року за реєстром №1-6572, ОСОБА_2 на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1 /а.с. 8/, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №29622456 від 11.04.2011 року /а.с. 10/.
З довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки № 2378 від 04.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 11/.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз'яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України в п. 12 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
В матеріалах справи міститься довідка №3967 від 29.08.2019 року ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видана ОСОБА_1 в якій зазначено, що заявлене нею прохання щодо виправлення прізвища у витягу про державну реєстрацію, в графі «Власники» з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 - залишається без виконання та запропоновано звернутися до суду /а.с. 9/.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що факт приналежності заявниці ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме витягу про державну реєстрацію прав №29622456 від 11.04.2011р. на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження. Розбіжності в написанні прізвища, а саме « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » у витязі допущені внаслідок помилки, встановлення факту необхідно заявниці для належної реалізації своїх прав власника, а тому даний факт підлягає встановленню.
На підставі та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити.
Встановити факт приналежності ОСОБА_1 витягу про державну реєстрацію прав №29622456 від 11.04.2011р. на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 вересня 2019 року.
Суддя Постигач О.Б.