441/1667/19
2/441/793/2019
про залишення позовної заяви без руху
17.09.2019 суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова - Онуфер А.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області при визнання заповіту недійсним, інше, -
ОСОБА_3 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 , що посвідчений 10.07.2018 в.о. старости Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області Ярка В.М., визнання за ним права на частину спадщини.
Вивчивши позовну заяву, доходжу наступного висновку.
За положеннями ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим, ОСОБА_1 позовну заяву подано без додержання вищезазначених вимог, викладених в ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Окрім цього, у заяві від 11.09.2019 позивачем належно не обґрунтовано вимоги щодо підстав визнання оскаржуваного заповіту недійсним, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також із змісту позову та долучених до нього матеріалів, неможливо встановити чи звертався ОСОБА_1 з часу відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Відтак, позивачу на обгрунтування заявлених вимог необхідно долучити до позову витяг зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту та відповідно інформацію про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки з матеріалів позову неможливо встановити коло всіх спадкоємців з часу відкриття спадщини після смерті спадкодавця і на момент звернення з позовом до суду, чи не було відмови від спадщини з боку кого - небудь із них, інше.
Незрозумілою також є вимога ОСОБА_1 про визнання за ним права на частину спадщину, оскільки у такій не вказано спадкодавця, не конкретизовано склад спадщини, що належала останньому на момент відкриття спадщини та яку саме частину спадщини позивач бажає успадкувати, а також не зазначено доказів щодо наявності правовстановлюючих документів на спадкове майно, на яке претендує позивач.
Окрім цього, однією із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є витребування у відповідачів оригіналу оскаржуваного заповіту.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Статтею 84 ЦПК України передбачені вимоги до клопотання про витребування доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, позивач ОСОБА_1 , всупереч вимог ст.ст. 84, 177 ЦПК України, витребування доказів включив до позовних вимог, доказів щодо неможливості самостійного отримання таких - не зазначив, відповідну особу у володінні якої знаходиться доказ - не вказав, інше.
За положеннями ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також позивач у прохальній частині заяви від 11.09.2019 просить звільнити його від сплати судового збору мотивуючи малозабезпеченістю, однак належних та допустимих доказів на підтвердження таких покликань - не долучає.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру - в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 означеного Закону).
За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відтак, ОСОБА_1 , визначившись та сформувавши зміст позовних вимог, повинен сплати судовий збір, у встановленому ЗУ «Про судовий збір» порядку і розміру, оскільки підстав звільнення останнього від сплати такого відповідно до закону, не убачаю.
Виходячи з наведеного, на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вищеозначених недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області при визнання заповіту недійсним, інше - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер