№ 336/5870/19
пр. 1-о/336/10/2019
18 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Коллегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши дотримання вимог ст. ст. 461-462 КПК України за заявою ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами ухвали Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року, -
17.02.2019 року до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами ухвали Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року.
Як зазначено у заяві, 23.05.1997 року вироком Запорізького обласного суду ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 93 п. «ж» КК України до покарання у виді смертної кари - розстрілу.
22 червня 2000 року ухвалою Запорізького обласного суду призначене ОСОБА_4 за вироком від 23.05.1997 покарання року у виді смертної кари - розстрілу, було замінено покаранням у виді довічного позбавлення волі.
За змістом заяви ОСОБА_4 зазначив, що ухвала Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року підлягає скасуванню, оскільки при ухваленні Запорізьким обласним судом вироку від 23.05.1997 року суду не була відома та не могла бути відомою виключна обставина - встановлена Конституційним Судом України неконституційність положень статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають смертну кару як вид покарання, що, на думку заявника, є підставою для перегляду ухвали Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року за виключними обставинами.
Одночасно із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року засуджений ОСОБА_4 подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
В обґрунтування клопотання зазначив, що процесуальний строк пропущений ним з поважних причин, якими є порушення Запорізьким апеляційним судом його конституційних прав, захист яких строків давності не має. Крім того, засуджений зазначив, що положення ст. 461 КПК України набули сили лише 15.12.2017 року, а на кінець січня 2000 року ще не була постановлена ухвала Запорізького апеляційного суду від 22 червня 2000 року.
Перевіривши дотримання заявником вимог ст.461-462 КПК України, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
За змістом ст. ст. 116, 117 КПК України, процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки, питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку вирішується ухвалою слідчого судді,суду за клопотанням заінтересованої особи.
З вище вказаною заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Запорізького апеляційного суду від 22.06.2000 року ОСОБА_4 звернувся до суду поштою 14.09.2019 року.
Відповідно до п. 1 ч.5 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Натомість, неконституційність положень статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають смертну кару як вид покарання, була встановлена ще рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99.
При цьому, положеннями ч.1 та 2 ст. 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» (N 422/96-ВР, 16.10.1996) встановлено наступне:
«Рішення і висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку.
Ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України».
Отже, згідно вказаних вимог Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99 було офіційно оприлюднено не пізніше січня 2000 року, а засуджений звернувся зі своєю заявою, як вже зазначалося судом, лише 14 вересня 2019 року.
Відтак, заява про перегляд вироку за виключними обставинами подана за межами строку, передбаченого ч.5 ст. 461 КПК України.
Згідно ч.3 ст. 464 КПК України, до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка подана після строку встановленого ст.461 КПК України, застосовуються правила п.3 ч.3 ст.429 КПК України.
Виходячи з наведеного та положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, якщо заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана після закінчення встановленого законом строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, заява підлягає поверненню особі, що її подала.
Жодних поважних причин пропуску процесуального строку заявник за змістом заяви не зазначив, лише посилався на те, що, на його думку, він не обмежений у строках подання заяв, спрямованих на захист конституційних прав, порушених 22.06.2000 року, що не узгоджується з приписами чинного кримінального процесуального законодавства.
Посилання засудженого на те, що положення ст. 461 КПК України набули сили лише 15.12.2017 року, не впливають на правильність висновку суду, адже процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України), у даному випадку - на момент постановлення ухвали за результатом розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_4 звернувся із вказаною заявою з порушенням встановлено законом строку, підстав для поновлення якого не встановлено, суд приходить до висновку про повернення заяви особі, яка її подала, відповідно до п.3 ч.3 ст. 429 КПК України, що не перешкоджає повторному зверненню у межах визначенних законом строків та у передбаченому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.113,116-117,429, 459-467 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного процесуального строку подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами - відмовити.
Заяву ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами ухвали Запорізького апеляційного суду від 22.06.2000 р.- повернути заявнику.
Ухвала в частині відмови у поновленні пропущеного процесуального строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги,в іншій частині оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
18.09.19