1Справа № 335/9556/19 1-кс/335/6357/2019
17 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000397 від 15.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої особи, не пізніше 11.09.2019, більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена, при невстановлених обставинах предмет циліндричної форми з маркуванням «РПГ-22 11-1-87ОКФ ВП-22 11-1-87…5-86-… 7/1 ТР В/А та 85 предметів циліндричної форми зовні схожими на патрони калібру 5х45, які переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 11.09.2019. ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, 11.09.2019, приблизно о 18 годині 50 хвилин, знаходячись за адресою: м. Енергодар, вул.. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. № 46, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут бойових припасів, діючи умисно з корисливих мотивів незаконно збув ОСОБА_5 шляхом продажу за грошові кошти в сумі 9 000 гривень.
В ході проведення досудового розслідування 11.09.2019 року о 18.05 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично було затримано за адресою: АДРЕСА_2
11.09.2019 року о 20 годині 05 хвилин годині в присутності захисника ОСОБА_4 повідомлено про його затримання в порядку ст. 208 КПК України. В ході повідомлення було проведено обшук затриманого ОСОБА_4 , під час якого в останнього виявлено наступні речі:
- мобільний телефон «iPhone 6» сріблястого кольору з чохлом з сім картою мобільного оператора «ВФ Україна» з абонентським номером ( НОМЕР_1 );
- наплічна сумка сірого кольору з вмістом (нотатки, візитівки та банківські картки), які в подальшому поміщено до поліетиленового пакету та опечатано биркою з пояснювальним написом та підписами усіх учасників.
Безпосередньо біля затриманого ОСОБА_4 на грунті вилучено грошові кошти у сумі 9000 гривень, а саме 18 купюр номіналом 500 гривень кожна усі мають однакову серію та номер ВВ 7884378 з написом «Іметаційний засіб», які в подальшому були поміщено до паперового конверту пакету. та опечатано биркою з пояснювальним написом та підписами усіх учасників.
У органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що речі і майно, які було вилучено в ході проведення затримання ОСОБА_4 мають значення для досудового розслідування та можуть бути використано як докази у провадженні, відповідають критеріям ст.98 КПК України, у зв'язку з чим слідчий просить з метою збереження речових доказів клопотання задовольнити та накласти арешт на вказане майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000397 від 15.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно із ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 діючого КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.
Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та накладення арешту майно, зазначене у клопотанні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки метою такого арешту є збереження речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено в ході проведення затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 ., а саме: - мобільний телефон «iPhone 6» сріблястого кольору з чохлом з сім картою мобільного оператора «ВФ Україна» з абонентським номером ( НОМЕР_1 ), наплічна сумка сірого кольору з вмістом (нотатки, візитівки та банківські картки), грошові кошти у сумі 9000 гривень, а саме 18 купюр номіналом 500 гривень кожна усі мають однакову серію та номер ВВ 7884378 з написом «Іметаційний засіб».
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1