Справа № 640/11975/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
18 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Степанюка А.Г.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного суду м. Києва про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 із заявою про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви за її позовом до Подільського районного суду міста Києва про визнання дій протиправними, шляхом зобов'язання відповідача, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, невідкладно вжити всі необхідні заходи для збереження відео-доказу на незалежний носій інформації та записати копію цього відео-доказу на CD- диск і невідкладно надіслати його або надати до суду, що проводить забезпечення позову. Відео-доказом є відеозаписи: з камер в каб. 209 (голови суду Васильченко О.В.) залі судового засідання № 3, які містяться в Подільському районному суді м. Києва за адресою: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 21 за 24.06.2019 з 09 год. 30 хв. по 10 год. 30 хв.; з камери на якій видно пункт пропуску охорони центрального входу в суд, які містяться в Подільському районному суді м. Києва за адресою: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 21 за 24.06.2019 з 09 год. 30 хв. по 10 год. 30 хв.
Заява мотивована тим, що згідно вимог Типового положення про систему відео-спостереження (додаток 1, https://sh.km.court.gov.ua/sud2220/28/), максимальний термін часу, протягом якого зберігається запис на носіях, становить 18 днів, у зв'язку з чим, заявник вважає, що відео-доказ буде втрачений. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, у вказаний спосіб, може істотно ускладнити ефективний захист та унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду. При цьому, предметом позовних вимог будуть неправомірні дії працівника суду (секретаря судового засідання), що порушили право позивача на участь у судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2019 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2019 та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з наступного:
- зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви вбачається, що заявниця просить відповідача вчинити дії, не пов'язані із предметом позову, крім того, заява про забезпечення позову, у вказаний спосіб, є фактично заявою про забезпечення доказів, подання та розгляд якої регулюється вимогами ст. ст. 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову в даному випадку, вчинення дій зі збереження відео-доказів (записів камер відеоспостереження) за своєю суттю є вимогами, пов'язаними із забезпеченням доказів, що, у свою чергу, врегульовано приписами ст. ст. 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що інститут забезпечення позову не передбачає можливості вжиття таких заходів, шляхом зобов'язання вчинення всіх необхідних заходів для збереження відео-доказу на незалежний носій інформації та запис копії цього відео-доказу на CD-диск, адже підставами для задоволення відповідної заяви є: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2019 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді А.Г. Степанюк
О.І. Шурко