Справа № 757/37141/18-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Писанець В.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
17 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Беспалова О.О., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.
за участю сторін:
представника відповідача: Дубняк Н . К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішень, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року даний адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши представника відповідача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено її розгляд на 28.02.2019 року.
Як вбачається з довідки Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 року дана справа знята зі складу, у зв'язку із зайнятістю судді в іншому провадженні. Розгляд справи призначено на 20.04.2019 року (а.с.107, 109).
Відповідно до довідки Печерського районного суду міста Києва від 20.04.2019 року дана справа знята зі складу, у зв'язку із зайнятістю судді в іншому провадженні. Розгляд справи призначено на 16.05.2019 року (а.с.158-159).
Відповідно до довідки Печерського районного суду міста Києва від 16.05.2019 року дана справа знята зі складу, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 11.07.2019 року (а.с.161-162).
Як вбачається з конвертів, які містяться в матеріалах справи ОСОБА_2 не було повідомлено належним чином про розгляд справи, який відбудеться 11.07.2019 року (а.с.164-165).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року даний адміністративний позов залишено без розгляду.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач та його представник повторно не з'явилися до судового засідання, причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 44 КАС України).
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.205 КАС, відповідно до частини 5 якої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Між тим, доводи апеляційної скарги містять посилання, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено позивача про розгляд справи 11.07.2019 року.
Крім того, на веб-порталі судової влади України відсутня інформація про виклик ОСОБА_2 , або його представників, до суду для розгляду даної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.
Отже, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції створено штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя в даній адміністративній справі для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім цього, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду без додержання певного порядку, який надає особі можливість надати додаткові докази, за правовими нормами адміністративного судочинства, свідчить про однозначне порушення права на доступ до правосуддя та про неналежний судовий захист.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 242, 243, 294, 320, 321, 325 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Лічевецький